ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24.12.2002 Справа N 17-2-2813/01-10496
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Уліцького А.М.,
суддів: Рибака В.В.,
Чупруна В.Д.
розглянувши ВАТ “Донецький металургійний завод”
касаційну скаргу
на постанову від 15.10.2002р. Одеського апеляційного
господарського суду
у справі № 17-2-2813/01-10496
господарського суду Одеської області
за позовом ВАТ “Донецький металургійний завод”
до ВАТ “Одеський завод сільськогосподарського
машинобудування”
Про стягнення 53727,40 грн.
за участю представників сторін
від позивача: Яковцева І.К., дов. від 18.10.01р. № 82
від відповідача: у засідання не прибув
В С Т А Н О В И В:
26.11.01р. ВАТ “Донецький металургійний комбінат” звернувся до
господарського суду Одеської області з позовом до ЗАТ “Почвомаш”
про стягнення заборгованості у сумі 53727,40 грн., судових
витрат, посилаючись на невиконання відповідачем зобов’язання по
зустрічній поставці своєї продукції, як це було узгоджено листом
відповідача № 14/95 від 01.03.98р.
Відповідач позов визнав частково у відповіді на претензію, яку
надіслав позивачу 06.09.01р., зазначивши свій борг у сумі
34694,38 грн. У відгуку на позов відповідач послався на
відсутність умов по грошовому розрахунку, запропонувавши певну
продукцію, яка підлягала поставці, та збіг строку позовної
давності по стягненню боргу.
Ухвалою від 03.06.2002р. до участі у справі було залучено ВАТ
“Одессільмаш” в якості належного відповідача.
Рішенням господарського суду (суддя Гуляк Г.І.) від 19.07.2002р.
позов було задоволено частково, а саме стягнуто 34965,38 грн.
Рішення мотивовано встановленням основного боргу у сумі 34965,38
грн. на підставі наданих сторонами доказів: актів звірки
розрахунків, відповіді на претензію відповідача.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду (колегія
суддів Разюк Г.П. – головуючий, Петрова М.С., Колоколова С.І.)
прийнятою за результатами розгляду апеляційної скарги ВАТ
“Одеський завод сільськогосподарського машинобудування”
(“Одессільмаш”) рішення господарського суду скасовано, а у
задоволенні позову відмовлено за збігом строку позовної
давності, оскільки початок перебігу строку позовної давності
встановлено 01.04.98р., а з позовом позивач звернувся
27.11.01р., тому згідно ст.ст. 71, 75, 76, 80 ЦК України
( 435-15 ) (435-15)
у позові відмовлено.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 05.12.2002р. по
касаційній скарзі ВАТ “Донецький металургійний завод” порушено
провадження по перегляду постанови апеляційної інстанції.
У касаційній скарзі ставиться вимога про скасування постанови
суду апеляційної інстанції та залишення без змін рішення
місцевого суду внаслідок порушення норм матеріального і
процесуального права судом апеляційної інстанції.
Зокрема, на думку скаржника, відповідач порушив вимоги ст. 95
ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, тобто не направив позивачу копію
апеляційної скарги, не надав належний доказ направлення
апеляційної скарги, по якій здійснено перегляд рішення,
пропустивши також процесуальний десятиденний строк визначений
ст. 93 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
для подачі апеляційної скарги, а
щодо збігу строку позовної давності обставину, з якої визнано
початок перебігу строку позовної давності, скаржник вважає
встановленою без з’ясування усіх обставин виконання зобов’язання
сторонами.
Заслухавши суддю-доповідача Уліцького А.М., представника
скаржника, перевіривши матеріали справи Вищий господарський суд
України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких
підстав.
Відповідно ст.ст. 47, 43 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
рішення у
справі приймається після з’ясування усіх обставин справи.
Суди першої та апеляційної інстанцій визнали відносини, які
склалися між позивачем та відповідачем, бартерними.
Статтями 241, 242 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
визначено міну, як
договір, за яким сторони проводять обмін одного майна на інше за
правилами договору купівлі-продажу.
Лист ВАТ “Одессільмаш” від 01.03.98р. № 14/59 до позивача, який
містить пропозицію відпуску позивачем металопродукції різного
профілю і кількості в обмін на власну продукцію або
сільгосппродукцію у строк 30 днів, підписаний особою,
повноваження якої на укладання договорів не визначено, як і
суттєві умови договору, що притаманні зобов’язанням визначеним у
ст. 241 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
.
Правова оцінка листа щодо відповідності його вимогам ст.ст. 41,
44, 151, 153, 224, 241, 242 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
при розгляді
справи не була надана, що стало підставою для висновку не
відповідного нормам матеріального права та визнання цього листа
договірним, оскільки лист не містив умов, з яких вбачається
виникнення прав і обов’язків між сторонами.
Апеляційна інстанція посилаючись на лист ВАТ “Одессільмаш” від
01.03.98р. № 14/59 та фактичне виконання позивачем поставок з
11.03.98р. дійшла до висновку, що строк зустрічної поставки слід
вирахувати згідно цього строку і загального строку позовної
давності, що суперечить дійсним обставинам встановленим судом.
Загальна кількість продукції власного виробництва або
сільськогосподарської продукції не узгоджена, лист підписано
особою, повноваження якої не встановлено, тому зобов’язання
відповідача підлягало виконанню виключно на вимогу позивача за
умовами, що звичайно ставляться на підставі ст. 161 ЦК України
( 435-15 ) (435-15)
, якщо інше не передбачено угодою.
Не визначено при розгляді справи і належного боржника, оскільки
претензія визнана актом звірки ЗАТ “Почвомаш” у сумі 34964,38
грн., а ця сума стягнута з ВАТ “Одессільмаш”.
Відповідно ст. 201 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
перевід боргу можливий
за згодою кредитора, який не визнає переводу боргу, що
вбачається з апеляційної скарги ВАТ “Одессільмаш”.
Суди першої та апеляційної інстанцій правової оцінки виконання
зобов’язання сторонами не надали і належного боржника та початок
перебігу строку позовної давності не визначили відповідно до
фактичних обставин у справі, що стало підставою для прийняття
рішення і постанови невідповідних матеріальному і процесуальному
праву.
Виходячи з викладеного рішення і постанова у справі підлягають
скасуванню, а справа направленню на новий розгляд для
встановлення усіх обставин у справі та прийняття рішення
відповідного обставинам справи і чинному законодавству.
Керуючись ст.ст. 108, 111-5, 111-7, 111-9, 111-10, 111-11 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
1. Касаційну скаргу задовольнити.
2. Рішення господарського суду Одеської області від
19.07.2002р. та постанову Одеського апеляційного господарського
суду від 15.10.2002р. у справі № 17-2-2813/01-10496 скасувати, а
справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Головуючий А.Уліцький
Судді В.Рибак
В.Чупрун