ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24.12.2002 Справа N 14/153
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Овечкіна В.Е.
суддів : Чернова Є.В.
Мілевського Й.Р.
за участю представників:
позивача - Білан М.І.
відповідача - не з’явився
розглянувши у відкритому ВАТ “Волинь-Цемент”
судовому засіданні
касаційну скаргу
на ухвалу від 27.09.2002
Львівського апеляційного господарського суду
у справі № 14/153
за позовом ТОВ “Трансойл Трейд”
До ВАТ “Волинь-Цемент”
Про стягнення 312493,40 грн.
В С Т А Н О В И В:
Ухвалою від 27.09.2002 Львівського апеляційного господарського
суду (судді: Бобеляк О.М., Дух Я.В., Слука М.Г.), винесеною на
підставі ст.ст. 53, 93 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
відповідачу відмовлено у відновленні
пропущеного 10-ти денного строку для подання апеляційної скарги
на рішення від 17.07.2002 господарського суду Рівненської
області у зв’язку з відсутністю поважних причин пропуску цього
строку, що обумовлено порушенням скаржником вимог п. 3 ч. 1 ст.
97 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
при
поданні первісної апеляційної скарги. ВАТ “Волинь-Цемент” у
поданій касаційній скарзі просить ухвалу від 27.09.2002
скасувати, посилаючись на те, що ним не було порушено норм
процесуального права при первісному поданні апеляційної скарги,
а невідповідність реквізитів, за якими відповідачем згідно
платіжного доручення від 23.07.2002 № 1751 сплачено державне
мито, реквізитам, вміщеним у листі Держказначейства України від
01.02.2002 № 03-04/88-828, не може вважатися порушенням норм
процесуального права, так як в згаданому листі Держказначейства
повідомляється лише про реквізити сплати державного мита із
позовних заяв у справах, які розглядаються у Вищому
господарському суді України.
Колегія суддів, перевіривши наявні матеріали на предмет
правильності застосування судом апеляційної інстанції норм
процесуального права та заслухавши пояснення присутніх у
засіданні представників сторін, дійшла висновку, що касаційна
скарга відповідача підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала –
скасуванню з наступних підстав.
Виходячи зі змісту ст.ст. 52, 93 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
неподання належних доказів сплати
держмита так само як ненадіслання копії апеляційної скарги
сторонам по справі в межах 10-денного процесуального строку не
зупиняють перебіг цього строку. В зв’язку з цим скарга
вважається фактично поданою лише за умов її належного
оформлення, тобто, в разі недопущення чи після усунення
недоліків, передбачених п. п. 1-4 ч. 1 ст. 97 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Оскаржуваною ухвалою відповідачу відмовлено у відновленні
пропущеного процесуального строку з мотивів попереднього
повернення йому без розгляду первісної своєчасно поданої
апеляційної скарги на підставі п. 3 ч. 1 ст. 97 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, що процесуально
оформлено ухвалою суду апеляційної інстанції від 14.08.2002. При
цьому встановлений ст. 93 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
10-денний строк на апеляційне оскарження
рішення від 17.07.2002 закінчився 29.07.2002, тобто ще до
винесення ухвали від 14.08.2002.
Водночас підставою для винесення судом ухвали від 14.08.2002 про
повернення первісної апеляційної скарги визначено неналежне
оформлення відповідачем платіжного доручення № 1751 від
23.07.2002, а саме, невідповідність вміщених у ньому реквізитів
реквізитам, зазначеним в листі Державного казначейства України
від 01.02.2002 № 03-04/88-828.
Проте, судом апеляційної інстанції при винесенні ухвал від
14.08.2002 та від 27.09.2002 не враховано ті обставини, що
зазначеним листом встановлено реквізити сплати державного мита
виключно у справах, які переглядаються Вищим господарським судом
України у касаційному порядку, тобто цей лист зовсім не
стосується випадків подання апеляційних скарг на рішення
місцевих господарських судів.
Отже, неправомірне повернення ухвалою від 14.08.2002
апеляційного суду первісної апеляційної скарги у даній справі
обумовлено помилковим тлумаченням змісту листа Держказначейства
України від 01.02.2002 № 03-04/88-828, який в дійсності не
стосувався процесуальних правовідносин подання апеляційної
скарги.
Касаційна інстанція враховує своєчасне подання відповідачем
первісної належно оформленої скарги та ті обставини, що
оскаржувана ухвала по суті грунтується лише на помилкових
висновках про порушення скаржником п. 3 ч. 1 ст. 97
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
вміщених в ухвалі від 14.08.2002. Окрім того, колегією
вбачається правильність сплати відповідачем держмита за
платіжним дорученням від 23.07.2002 при поданні апеляційної
скарги на рішення від 17.07.2002, так як нові реквізити для
зарахування держмита, що сплачується із скарг, які подаються до
Львівського апеляційного господарського суду, були запроваджені
листом Держказначейства України від 04.06.2002 № 03-04/532-4597
та доведені до відома учасників господарського процесу шляхом
опублікування у Віснику господарського судочинства № 3 за 2002
рік, підписаного до друку лише 23.08.2002.
З огляду на це та враховуючи те, що згідно з ч. 1 ст. 4
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
господарський суд вирішує господарські спори на підставі
Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
, цього Кодексу, інших
законодавчих актів України, оскаржувана ухвала підлягає
скасуванню як прийнята внаслідок помилкового застосування норм
процесуального права Львівським апеляційним господарським судом
з подальшим направленням справи № 14/153 до цього ж суду для
здійснення апеляційного провадження.
Зважаючи на викладене та керуючись ст.ст. 53, 93, 111-5, 111-7 –
111-11, 111-13 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу ВАТ “Волинь-Цемент” задовольнити.
Ухвалу від 27.09.2002 Львівського апеляційного господарського
суду у справі № 14/153 скасувати.
Апеляційну скаргу ВАТ “Волинь-Цемент” на рішення від 17.07.2002
господарського суду Рівненської області у даній справі направити
до Львівського апеляційного господарського суду для розгляду по
суті як подану у встановлений строк.
Головуючий В. Овечкін
С у д д і: Є. Чернов
Й. Мілевський