Підготовлено за матеріалами судових справ.
(с) ЗАТ "Інформтехнологія".
ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20.05.2003 р. м. Київ
Верховний Суд України на спільному засіданні колегій суддів у
складі
головуючого судді:
суддів
за участі представників
позивача:присутній
відповідача:присутній,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за касаційною скаргою
Товариства з обмеженою відповідальністю "Х" (далі - ТОВ "Х") на
постанову Вищого господарського суду України від 11 лютого 2003
року справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "А
"Л" (далі - ТОВ "Л") до ТОВ "Х" про визнання недійсним простого
векселя № 83354251034675 номінальною вартістю 163 051 грн.,
встановив:
З позовом до Господарського суду Черкаської області ТОВ "Л"
звернулося 8 липня 2002 року.
Заявлена позовна вимога мотивувалася тим, що в тексті спірного
векселя, емітованого КСПП "АА", правонаступником якого є ТОВ "Л"
не вказані посади та прізвища осіб, які його підписали, у зв'язку
з чим та на підставі пункту сьомого статті 75, статті 76
Уніфікованого Закону "Про переказні векселі та прості векселі"
( 995_009 ) (995_009)
(далі - Уніфікований Закон) і статті 5 Закону України
"Про обіг векселів в Україні" ( 2374-14 ) (2374-14)
(далі - Закон про обіг
векселів) він є недійсним.
Заявою від 19 грудня 2002 року позивач змінив предмет позову і
просив визнати вексель таким, що не має юридичної сили з тих самих
підстав.
Рішенням від 26 грудня 2002 року суд в позові відмовив з тієї
підстави, що визнання векселя таким, що не має юридичної сили, за
своїм змістом не відповідає матеріально-правовому способу захисту
порушеного права, визначеного законом, оскільки такі факти можуть
встановлюватися господарським судом лише при розгляді між
учасниками даних вексельних правовідносин спору про право.
Такий спір між ними розглядався судом у справі № 01/3552 за
позовом ТОВ "Х" про стягнення вексельної суми, який задоволене.
Оскаржуваною постановою від 11 лютого 2003 року Вищий
господарський суд України рішення суду першої інстанції в даній
справі скасував, а позов задовольнив, виходячи з того, що:
відповідно до пункту "є" частини третьої статті 21 Закону України
"Про цінні папери та фондову біржу" ( 1201-12 ) (1201-12)
(далі - Закон про
цінні папери) та пункту сьомого статті 75 Положення про переказний
та простий вексель ( v1341400-37 ) (v1341400-37)
(затверджене постановою ЦВК та
РНК СРСР № 104/1341 від 7 серпня 1937 року), простий вексель
повинен містити у своєму тексті підпис того, хто видає документ
від імені векселедавця; відповідно до пункту першого розділу
другого Правил виготовлення та використання вексельних бланків
(затверджені постановою Національного банку України № 528 від 10
вересня 1992 року) (далі - Правила виготовлення вексельних
бланків), вексель підписується керівником та головним бухгалтером
юридичної особи, а тому ці реквізити є обов'язковими; в тексті
векселя є підписи осіб, але в ньому не вказано їх посад і прізвищ,
у зв'язку з чим певною мірою можна стверджувати, що спірний
вексель взагалі підписано невстановленими особами; відповідно до
частини п'ятої статті 21 Закону про цінні папери ( 1201-12 ) (1201-12)
вказаний вексель є таким, що не має юридичної сили, оскільки
вексель, як цінний папір, є формальним документом, а при
відсутності одного з його реквізитів він втрачає силу векселя.
ТОВ "Х" просить постанову Вищого господарського суду України
скасувати, мотивуючи касаційну скаргу тим, що: посадові особи ТОВ
"Л", ставлячи свої підписи на спірному векселі, хоч і не вказали в
ньому своїх посад і прізвищ, однак скріпили їх відбитком печатки;
позивач не заперечує фактичного боргу перед ТОВ "Х; визнання
векселя таким, що не має юридичної сили не відповідає встановленим
статтею 6 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
способам захисту цивільних прав, а
такий факт може встановлюватися судом під час вирішення спору про
право, що було зроблено у справі № 013552; у справі № 07/4385 за
позовом ТОВ "Л" до ТОВ "Х" про визнання цього векселя недійсним з
зазначених підстав ухвалою від 9 жовтня 2002 року суд припинив
провадження з огляду на те, що такий спір не підлягає розгляду у
господарських судах України.
Заслухавши суддю-доповідача та пояснення представників сторін,
розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши
матеріали справи, Верховний Суд України вважає, що касаційна
скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до вимог чинного на дату емітування спірного векселя
законодавства України простий вексель повинен підписуватися
керівником і головним бухгалтером юридичної особи.
Закон про цінні папери ( 1201-12 ) (1201-12)
, Положення про переказний і
простий вексель ( v1341400-37 ) (v1341400-37)
, Правила виготовлення вексельних
бланків, що діяли на вказану дату, не містять вимоги про те, що
крім підписів осіб юридичної особи, що емітує вексель, і
скріплення їх відбитком печатки, в тексті векселя необхідно
вказувати посаду і прізвища цих осіб.
Суди встановили, і це підтверджується матеріалами справи, що
спірний вексель містить два підписи. Ці підписи скріплені
відбитком печатки КСПП "АА", правонаступником якого є ТОВ "Л".
Будь-яких доводів про те, що це не підписи керівника і головного
бухгалтера названого підприємства, позивачем у справі і судом
касаційної інстанції не наведено.
Відтак, висновок Вищого господарського суду України про те, що
емітований позивачем вексель не містить обов'язкових за законом
реквізитів і підписаний невстановленими особами, а тому не має
юридичної сили, безпідставний.
За таких обставин постанова Вищого господарського суду України
незаконна і необгрунтована, а тому підлягає скасуванню.
Суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні позову, виходив з
того, що відсутність у векселя юридичної сили, як факт, може
встановлюватися судом під час вирішення спору про право. При цьому
вказувалось, що такий спір між цими ж сторонами вирішено у справі
№ 01/3552.
Зазначене обґрунтовування могло бути підставою для припинення
провадження у справі, а не відмови в позові. Тому це рішення також
підлягає скасуванню, а справа передачі на новий розгляд.
Під час нового розгляду справи господарському суду першої
інстанції необхідно врахувати, що рішення є законним тоді, коли
суд, виконавши всі вимоги процесуального закону і всебічно
перевіривши обставини, вирішив спір у відповідності з нормами
матеріального права, а обґрунтованим визнається рішення, в якому
повно відображені обставини, що мають значення для даної справи,
висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є
вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними
доказами, дослідженими в судовому засіданні.
При цьому суду необхідно встановити дійсні права та обов'язки
сторін і в залежності від встановленого вирішити спір відповідно
до закону.
Виходячи з викладеного та керуючись статтями 111-17 - 111-20
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
Верховний Суд України
постановив:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Х"
задовольнити, постанову Вищого господарського суду України від 11
лютого 2003 року та рішення Господарського суду Черкаської області
від 26 грудня 2002 року скасувати, а справу передати на новий
розгляд до суду першої інстанції.
Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.