580/249/19 Про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, якими до платника податків застосовано штрафні (фінансові) санкції за несвоєчасну сплату узгоджених сум податкових зобов`язань з податку на прибуток - 24.03.2023 Прийняття

розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго" до Офісу великих платників податків ДФС, третя особа: Головне управління ДФС у Черкаській області, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, касаційне провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Офісу великих платників податків ДПС (процесуальний правонаступник Офісу великих платників податків ДФС) на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 23.04.2019 (суддя Бабич А. М.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.10.2019 (Чаку Є. В., судді: Файдюк В. В., Мєзєнцев Є. І.)

У С Т А Н О В И В :

У січні 2019 року Публічне акціонерне товариство "Черкасиобленерго" (далі - ПАТ"Черкасиобленерго", товариство, позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Офісу великих платників податків ДФС (далі - Офіс ВПП, відповідач), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення від 12.06.2018 №0005204105 та №0005214105 про застосування до товариства штрафних санкцій у сумі 2' 877' 754,90 грн та 79' 519,70 грн за несвоєчасну сплату узгоджених сум податкових зобов`язань з податку на прибуток.

Обґрунтовуючи позов, ПАТ"Черкасиобленерго" посилалося на те, що знаходиться в судовій процедурі банкрутства, розпочатій згідно з ухвалою Господарського суду Черкаської області від 14.05.2004 у справі №01/1494, якою одночасно введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Згідно з доводами позивача застосування штрафних санкцій після відкриття провадження у справі про банкрутство та введення мораторію на задоволення вимог кредиторів відповідно до положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) не передбачено.

Черкаський окружний адміністративний суд рішенням від 23.04.2019, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.10.2019, позов задовольнив: визнав протиправними та скасував податкові повідомлення-рішення від 12.06.2018 №0005204105 та №0005214105.

Задовольняючи позов, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що ПАТ"Черкасиобленерго" перебуває у судовій процедурі банкрутства, порушеній згідно з ухвалою Господарського суду Черкаської області від 14.05.2004 у справі №01/1494, якою одночасно введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Застосувавши норми частини четвертої статті 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14.05.1992 №2342-ХІІ (в редакції, яка діяла до 19.01.2013; далі - Закон №2343-ХІІ (2343-12) ), статті 19 цього Закону (в редакції, чинній з 19.01.2013) та враховуючи правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 11.09.2018 у адміністративній справі №823/2240/17, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку, що протягом дії мораторію застосування всіх санкцій за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов`язань і зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів) заборонено Законом №2343-ХІІ (2343-12) . Відтак, штрафні санкції за неналежне виконання зобов`язань щодо сплати податку протягом строків, визначених ПК України (2755-17) , до позивача застосовані (нараховані) неправомірно.

Офіс ВПП подав касаційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалені у справі судові рішення, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову повністю.

Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги, відповідач посилався на положення статті 12 Закону №2343-ХІІ (в редакції, яка діяла до 19.01.2013), а також висновки щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладені у постановах Верховного Суду від 21.08.2018 (справа №819/2484/13-а), від 13.11.2018 (справа №821/4521/14), від 29.01.2019 (№0670/4698/12), від 20.11.2018 (справа №5023/1655/11), від 23.10.2019 (справа №2340/4157/18).

Верховний Суд ухвалою від 10.03.2020 відкрив касаційне провадження у цій справі.

У відзиві на касаційну скаргу заперечуючи проти викладених в ній доводів, позивач просив відмовити у задоволенні скарги.

Представник ПАТ"Черкасиобленерго", керівник Самчук Олег Григорович, подав до суду заяву про відмову від позову та закриття провадження у справі, посилаючись на те, що розгляд цієї заяви дозволить пришвидшити процес узгодження податкового боргу товариства. Згодом, Самчук О . Г., керуючись статтями 44, 189 КАС України, відкликав заяву про відмову від позову та просив суд не розглядати її, оскільки це є правом особи, яка звернулася до суду.

Згідно з частиною третьою статті 9 КАС України кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Чинним законодавством не передбачена можливість відмови у задоволенні заяви скаржника про відкликання заяви про відмову від позову, оскільки це є безумовним правом особи, яка звернулася до суду зі скаргою.

Суд установив, що заяву про відмову від позову та про її відкликання подано належною особою, позивач скористався, серед іншого, наданим йому правом відкликати свою заяву про відмову від позову та такі дії не суперечать закону, не порушують прав та законних інтересів інших осіб.

Ураховуючи наведене, Колегія Верховного Суду розглядає касаційну скаргу в межах її доводів та вимог за правилами статті 341 КАС України.

Як встановили суди першої та апеляційної інстанцій, ПАТ "Черкасиобленерго" перебуває у процедурі банкрутства, порушеній згідно з ухвалою Господарського суду Черкаської області від 14.05.2004 у справі №01/1494, якою одночасно введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Згідно з податковими повідомленнями-рішеннями від 12.06.2018 №0005204105 контролюючий орган застосував до товариства штраф у розмірі 20% (2' 877' 754,90 грн) несвоєчасно сплаченого податку на прибуток на суму 14' 388' 774,50 грн та №0005214105 - 10% (79' 519,70 грн) несвоєчасно сплаченого податку на прибуток на суму 795' 197,00 грн.

Під час розгляду справи в суді позивач не заперечував обставини щодо несвоєчасної сплати зобов`язання з податку на прибуток за 2016-2017 роки, так само як і розмір застосованих штрафних (фінансових) санкцій.

Велика Палата Верховного Суду постановою 16.09.2020 у справі №826/3106/18 (провадження №11-1272апп19) підтвердила вже сформовану Верховним Судом правову позицію, в тому числі у складі колегії суддів палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постанові від 23.10.2019 в адміністративній справі №2340/4157/18, щодо нарахування неустойки (штрафу, пені), застосування санкцій протягом дії мораторію на поточні зобов`язання боржника (зобов`язання, які виникли після введення мораторію).

У пункті 61 постанови від 16.09.2020 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що заборона застосування санкцій протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів стосується невиконання чи неналежного виконання грошових зобов`язань і зобов`язань щодо сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов`язкових платежів), термін виконання яких настав до дати введення мораторію, і не поширюється на поточні зобов`язання (зобов`язання, які виникли після цієї дати) боржника. Боржник, стосовно якого порушено провадження про визнання банкрутом і введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, звільняється від відповідальності лише за невиконання зобов`язань, щодо яких запроваджено мораторій. За поточними зобов`язаннями боржник відповідає на загальних підставах до прийняття господарським судом постанови про визнання його банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Підстав для відступу від цієї правової позиції Верховний Суд не знаходить.

У зв`язку з наведеним застосування до ПАТ"Черкасиобленерго" штрафних (фінансових) санкцій згідно з податковими повідомленнями-рішеннями від 12.06.2018 №0005204105 та №0005214105 є правомірним, а відтак правових підстав для їх скасування не було.

Суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували норму абзацу четвертого частини четвертої статті 12 Закону №2343-ХІІ (в редакції, чинній до 19.01.2013) та зробили неправильний висновок щодо прав і обов`язків сторін в цій адміністративній справі. Ухвалені у справі судові рішення про задоволення позовних вимог не відповідають вимогам щодо законності та обґрунтованості судового рішення, встановленим статтею 242 КАС України.

Відповідно до положень частини першої статті 351 КАС України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права, як встановлено частиною третьою цієї статті, вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.