ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21.12.2002 Справа N 37/43
Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:
головуючого Першикова Є.В.,
судді
суддів Савенко Г.В.
Ходаківської І.П. ,
розглянувши
касаційну ДПІ у м. Маріуполі
скаргу
на Постанову від 28.08.2002р. Донецького
апеляційного господарського суду
у справі № 37/43 господарського суду Донецької області
за позовом ВАТ “Маркохім”, м. Маріуполь
до 1) ДПІ у м. Маріуполі
2) Управління державного казначейства у
м. Маріуполі
Про стягнення 504654,80грн.
В засіданні взяли участь повноважні представники
позивача - Ващенко Є.В.(дов.№ 1798 від 19.07.02р.)
відповідачів - Ястремський В.П. (дов. № 11403/8/10-013 від
07.11.02р.)
Відповідно до ст.ст. 85, 111-5 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
в судовому засіданні за згодою
сторін оголошена тільки вступна та резолютивна частина
постанови.
Розглянувши матеріали справи, судова колегія Вищого
господарського суду України встановила:
Рішенням від 18.04.02р. господарського суду Донецької області
(суддя І.В.Москальова) по справі № 37/43 задоволено позовні
вимоги ВАТ “Маркохім”, м. Маріуполь до ДПІ у м. Маріуполі про
стягнення відсотків в сумі 505999, 82 грн. у зв'язку з
несвоєчасним відшкодуванням суми бюджетної заборгованості з ПДВ.
Постановою від 28.08.2002р. Донецького апеляційного
господарського суду (колегія судів Мирошниченко С.В., Скакун
О.А., Колядко Т.М.) апеляційну скаргу ДПІ у м. Маріуполі
залишено без задоволення, а рішення від 18.04.02р.
господарського суду Донецької області без змін на підставі
п. 7.7.3. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
згідно з якою суми, що не відшкодовані платнику
податку протягом визначеного у цьому пункті строку, вважаються
бюджетною заборгованістю, та на суму бюджетної заборгованості
нараховуються проценти на рівні 120 відсотків від облікової
ставки Національного банку України.
ДПІ у м. Маріуполі звернулася до Вищого господарського суду
України з касаційною скаргою та просить скасувати постанову від
28.08.2002р. Донецького апеляційного господарського суду у
зв'язку з порушенням судом норм матеріального та процесуального
права. Зокрема, на думку заявника, господарським судом
неправильно застосовано п. 7.7.3. ст. 7 Закону України “Про
податок на додану вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
та п. 6.3- 6.5 Порядку
відшкодування ПДВ, затвердженого наказом ДПА України та Головним
управління Державного казначейства України від 2.07.1997 року
N209/72.
ВАТ “Маркохім” заперечує проти задоволення вимог скаржника з
підстав, зазначених у відзиві на касаційну скаргу.
Колегія суддів, перевіривши наявні матеріали (фактичні
обставини) справи на предмет правильності їх юридичної оцінки
судом при прийнятті оскаржуваної постанови дійшла висновку, що
касаційна скарга не підлягає задоволенню враховуючи наступне.
Згідно ч. 6 п. 7.7.3. ст. 7 Закону України “Про податок на
додану вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
із змінами і доповненнями на
момент виникнення спірних правовідносин для підприємств
гірничо-металургійного комплексу, які беруть участь в
економічному експерименті, що проводиться з 1.07.1999 року до
1.01.2002 року, у разі, коли за результатами звітного періоду
сума податку на додану вартість визначена як різниця між
загальною сумою податкових зобов'язань та сумою податкового
кредиту за будь-якими операціями з купівлі-продажу товарів
(робіт, послуг), має від'ємне значення, така сума підлягає
відшкодуванню з Державного бюджету України платнику податку
протягом місяця, що настає після подання податкової декларації.
Відповідно до підпункту 7.7.3 пункту 7.7 статті 7 Закону суми,
що не відшкодовані платнику податку протягом місяця, наступного
після подачі декларації, вважаються бюджетною заборгованістю. На
суму бюджетної заборгованості нараховуються проценти на рівні
120 відсотків від облікової ставки Національного банку України,
встановленої на момент її виникнення, протягом строку її дії,
включаючи день погашення.
Під час слухання справи в суді першої інстанції між ВАТ
“Маркохім” та ДПІ у м. Маріуполі складено акт звірки, згідно з
яким станом на 08.04.02р. сума процентів, нарахованих за
несвоєчасне відшкодування сум податку на додану вартість за
червень, серпень-вересень 2000р., березень-липень 2001р.,
складає суму в розмірі 505 999,82грн.
В касаційній скарзі ДПІ стверджує, що позивач не має права на
стягнення в судовому прядку відсотків за несвоєчасне
відшкодування ПДВ, оскільки частиною 5 п. 7.7.3 ст. 7 Закону
України “Про податок на додану вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
передбачено стягнення в судовому порядку лише ПДВ, а не
відсотків, а також з тих підстав, що позивачем не подано заяви
про перерахування сум відсотків на його рахунок у відповідності
з вимогами пунктів 6.3-6.5. Порядку відшкодування ПДВ,
затвердженого наказом ДПА України та Головним управління
Державного казначейства України від 2.07.1997 року N209/72.
Проте, згідно ч. 5 п. 7.7.3 ст. 7 Закону України “Про податок на
додану вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
на суму бюджетної заборгованості
нараховуються проценти на рівні 120 відсотків від облікової
ставки Національного банку України. Платник податку має право у
будь-який момент після виникнення бюджетної заборгованості
звернутися до суду з позовом про стягнення коштів бюджету.
Із змісту цієї норми Закону випливає, що платник податків має
право звертатися до суду з позовами про стягнення коштів
бюджету, тобто бюджетної заборгованості (невідшкодовані суми
ПДВ), в тому числі відсотків, нарахованих на суму бюджетної
заборгованості у зв'язку з несвоєчасним відшкодуванням ПДВ у
строки визначені Законом.
Неподання позивачем до податкового органу заяви про
перерахування сум відсотків на його рахунок у відповідності з
вимогами пунктів 6.3-6.5. Порядку відшкодування ПДВ,
затвердженого наказом ДПА України та Головним управління
Державного казначейства України від 2.07.1997 року N209/72, не
позбавляє позивача можливості скористатися своїм правом,
передбаченим ч. 5 п. 7.7.3 ст. 7 Закону України “Про податок на
додану вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
звертатися до суду з позовами про
стягнення відсотків за бюджетною заборгованістю у зв*язку з
несвоєчасним відшкодуванням суми податку на додану вартість.
Враховуючи викладене, колегія суддів Вищого господарського суду
України вважає, що Донецьким апеляційним господарським судом
дана правильна юридична оцінка встановленим обставинам справи
при прийнятті оскаржуваної постанови та обгрунтовано залишено
без змін рішення господарського суду Донецької області про
стягнення з ДПІ у м. Маріуполі на користь ВАТ “Маркохім”
відсотків в сумі 505999, 82 грн. у зв'язку з несвоєчасним
відшкодуванням суми бюджетної заборгованості по ПДВ.
Керуючись, ст.ст. 111-5, 111-9, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
П О С Т А Н О В И В:
1. Касаційну скаргу ДПІ у м. Маріуполі залишити без
задоволення.
2. Постанову від 28.08.2002р. Донецького апеляційного
господарського суду у справі № 37/43 господарського суду
Донецької області залишити без змін.
Головуючий суддя Першиков Є.В.
Судді Савенко Г.В.
Ходаківська І.П.