ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19.12.2002 Справа N 6-120Н
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Добролюбової Т. В. -
головуючого Дроботової
Т.Б.
Ткаченко Н. Г.
за участю представників сторін:
від позивача Сивак В. В. - дов. від
18.12.2002
від відповідача Муха М. Є. - дов. від
18.12.2002
розглянувши у відкритому Державної податкової інспекції у м.
судовому засіданні Хмельницькому
касаційну скаргу
на постанову від 18.09.2002 Львівського
апеляційного господарського суду
у справі № 6/120 - Н господарського суду
Хмельницької області
за позовом Хмельницької обласної фірми
Фармація"
до Державної податкової
інспекції у м. Хмельницькому
про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення
ДПІ у м. Хмельницькому № 0005282301/0 від 29.05.2002
В С Т А Н О В И В:
Хмельницька обласна фірма "Фармація" звернулась з позовом про
визнання недійсним податкового повідомлення - рішення ДПІ у м.
Хмельницькому № 0005282301/0 від 29.05.2002.
Підставою для прийняття відповідачем оскаржуваного рішення є, на
його думку, помилкове застосування позивачем пільги щодо сплати
земельного податку, оскільки Хмельницька обласна фірма
"Фармація" відноситься, на думку ДПІ у м. Хмельницькому, до
підприємств торгівлі, а не до закладів охорони здоров'я.
Господарський суд Хмельницької області рішенням від 25.07.2002
(суддя Танасюк О. Є.) позовні вимоги задовольнив в повному
обсязі, визнав недійсним податкове повідомлення - рішення ДПІ у
м. Хмельницькому № 0005282301/0 від 29.05.2002.
Рішення суду мотивоване тим, що відповідно до статті 16 Закону
України "Основи законодавства України про охорону здоров'я
України"( 2801-12 ) (2801-12)
, наказу Міністерства охорони здоров'я № 114
від 22.06.95 "Про затвердження переліку лікарських посад і
переліку посад фармацевтичних працівників" ( z0399-95 ) (z0399-95)
,
Хмельницька обласна фірма "Фармація" є закладом охорони здоров'я,
а тому на підставі статті 12 Закону України "Про плату за землю"
( 2535-12 ) (2535-12)
позивач не повинен був сплачувати земельний податок.
За апеляційною скаргою ДПІ у м. Хмельницькому Львівський
апеляційний господарський суд (судді: Бобеляк О. М. -
головуючий, Дух Я. В., Слука М. Г.), переглянувши в апеляційному
порядку рішення від господарського суду Хмельницької області,
постановою від 18.09.2002 залишив його без зміни з тих же
підстав.
ДПІ у м. Хмельницькому, не погоджуючись з рішенням та постановою
у справі, подала до Вищого господарського суду України касаційну
скаргу, в якій просить рішення від 25.07.2002 та постанову від
18.09.2002 скасувати, мотивуючи касаційну скаргу доводами про
неправильне застосування господарськими судами норм
матеріального права.
У касаційній скарзі ДПІ у м. Хмельницькому вказує на те, що
відповідно до пункту 1 Порядку державної акредитації закладу
охорони здоров'я, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів
України від 15.07.97 № 765 ( 765-97-п ) (765-97-п)
ознаками належності
аптеки до закладів охорони здоров'я є внесення її до Державного
реєстру закладів охорони здоров'я. Оскільки Хмельницька обласна
фірма "Фармація" не внесена до вказаного реєстру, та не має
відповідного акредитаційного сертифікату, у господарського суду
були відсутні підстави вважати її закладом охорони здоров'я, а
відповідно і застосовувати до спірних правовідносин пункт 4
статті 12 Закону України "Про плату за землю" ( 2535-12 ) (2535-12)
, яким
передбачено пільги по сплаті земельного податку.
Заслухавши доповідь судді Дроботової Т.Б. та пояснення присутніх
у судовому засіданні представників сторін, перевіривши наявні
матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки
обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та
постанові у справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга
не підлягає задоволенню з таких підстав.
Статтею 92 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
встановлено, що
основи охорони здоров'я визначаються виключно законами України.
Документом, що встановлює правові, організаційні, економічні та
соціальні принципи охорони здоров'я в Україні, є Основи
законодавства України про охорону здоров'я ( 2801-12 ) (2801-12)
.
Згідно з цими Основами ( 2801-12 ) (2801-12)
закладами охорони здоров'я є
підприємства, установи та організації, завдання яких полягає у
забезпеченні різноманітних потреб населення в галузі охорони
здоров'я шляхом надання медико-санітарної допомоги, включаючи
широкий спектр профілактичних та лікувальних заходів, а також
виконання інших функцій на основі професійної діяльності
медичних працівників.
Статтею 16 вказаних Основ ( 2801-12 ) (2801-12)
аптечні заклади прямо
віднесено до закладів охорони здоров'я.
До закладів охорони здоров'я аптечні заклади віднесено й
правилами роздрібної реалізації лікарських засобів, затвердженими
постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.97 № 447
( 447-97-п ) (447-97-п)
.
Вичерпний перелік видів аптечних закладів в Україні міститься в
наказі Міністерства охорони здоров'я України від 22.06.95 № 114
"Про затвердження переліку закладів охорони здоров'я, Переліку
лікарських посад і Переліку посад фармацевтичних працівників"
( z0399-95 ) (z0399-95)
. До аптечних закладів цим наказом віднесено,
зокрема: - аптеки, - аптечні бази (склади).
Статтею 21 Основ законодавства України про охорону здоров'я
( 2801-12 ) (2801-12)
передбачено, що заклади охорони здоров'я та особи,
які здійснюють підприємницьку діяльність у галузі охорони
здоров'я, користуються податковими та іншими пільгами,
передбаченими законодавством.
Згідно пункту 4 статті 12 Закону України "Про плату за землю"
( 2535-12 ) (2535-12)
заклади охорони здоров'я звільнено від податку на
землю.
Беручи до уваги зазначені норми чинного законодавства,
касаційна інстанція вважає, що суди першої та апеляційної
інстанції обгрунтовано дійшли висновку, що аптечні заклади, як
вітчизняні заклади охорони здоров'я звільняються від сплати
земельного податку, а також про наявність підстав для визнання
недійсним оспорюваного рішення ДПІ у м. Хмельницькому.
Касаційна інстанція не приймає до уваги посилання скаржника у
касаційній скарзі на нормативні акти щодо акредитації закладів
охорони здоров'я, оскільки у зв'язку з Указом Президента України
від 24.07.2000 № 918/2000 "Про положення про Міністерство
охорони здоров'я України" ( 918/2000 ) (918/2000)
визнано таким, що втратив
чинність Указ Президента України від 29.03.99 № 301 "Про
положення про Національне агенство з контролю за якістю та
безпекою продуктів харчування, лікарських засобів та виробів
медичного призначення" ( 301/99 ) (301/99)
, у зв'язку з чим на підставі
наказу Міністерства охорони здоров'я України № 40 від 02.02.2001
( v0040282-01 ) (v0040282-01)
було скасовано наказ Національного агенства з
контролю за якістю та безпекою продуктів харчування, лікарських
засобів та виробів медичного призначення № 067 від 30.08.99 "Про
затвердження умов акредитації підприємств, установ та
організацій, що здійснюють оптову та роздрібну реалізацію
лікарських засобів, імунобіологічних препаратів та виробів
медичного призначення" (z0805-99).
Таким чином, судова колегія не вбачає порушень або неправильного
застосування норм матеріального права при прийнятті рішення та
постанови у справі, а відповідно - й підстав для їх зміни чи
скасування.
Керуючись статтями 111-5, 111-7, пунктом 1 статті 111-9,
статтями 111-11 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Рішення від 25.07.2002 господарського суду Хмельницької області
та постанову від 18.09.2002 Львівського апеляційного
господарського суду у справі № 6/120 - Н господарського суду
Хмельницької області залишити без зміни, а касаційну скаргу ДПІ
у м. Хмельницькому V без задоволення.
Головуючий Т. Добролюбова
Судді Т. Дроботова
Н. Ткаченко