ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19.12.2002 Справа N 3122-10/274
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Дерепи В.І.
суддів : Козир Т.П.
Семчук В.В.
за участю повноважних представників:
позивача Бойчук В.П.
відповідача Овраменко Г.Є.
3-ї особи
розглянувши у відкритому Центральної районної аптеки № 17 м.
судовому засіданні Ромни
касаційну скаргу
на рішення від 12.07.2002 господарського суду
Сумської області
та на постанову від 1.10.2002 року Харківського
апеляційного господарського суду
у справі № 3/22-10/274
за позовом Центральної районної аптеки № 17 м.
Ромни Сумської області
до Політехнічного технікуму м. Ромни
про визнання права власності на
приміщення
В С Т А Н О В И В:
В травні 2002 року позивач звернувся до господарського суду
Сумської області з позовом до відповідача про визнання права
власності на приміщення аптеки № 84 по вул.Маяковського,72 м.
Ромни.
Рішенням господарського суду Сумської області від 12.07.2002
року в позові відмовлено.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від
1.10.2002 року рішення залишено без змін.
У касаційній скарзі позивач просить вказані судові рішення
скасувати як постановлені з порушенням норм матеріального права.
Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали
справи та на підставі встановлених в ній фактичних обставин,
проаналізувавши правильність застосування господарським та
апеляційним господарським судами при прийнятті оскаржуваних
судових рішень норм матеріального права, суд вважає, що
касаційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи позивач звернувся до суду з
позовом про визнання права власності за ним на приміщення аптеки
№ 84 за адресою м. Ромни вул. Маяковського 72, посилаючись на
те, що рішенням виконкому Роменської міської ради від 24.11.1950
№ 910 право власності на домоволодіння було визнано за аптекою №
84.
На підставі рішення 707 від 13.10.76 приміщення аптеки № 84 було
знесене і передбачено розміщення аптеки у гуртожитку
політехнічного технікуму на першому поверсі на площі 100 м2 із
наданням технікуму в якості компенсації 100 м2 житлової площі.
З матеріалів справи також видно, що згідно Свідоцтва про право
власності від 27.12.1999 року, виданого на підставі рішення
виконкому Роменської міськради від 22.12.1999 року об’єкт в
цілому, який розташований в м. Ромни по вул. Маяковського 72
дійсно належить Роменському політехнічному технікуму.
Вказане свідоцтво не оспорене позивачем, а навпаки дані
обставини підтверджуються рішенням арбітражного суду Сумської
області від 18.12.2000 по справі № 4318-10/435, яким було
встановлено, що вся будівля по вул. Маяковського 72 м. Ромни, в
тому числі і спірне нежитлове приміщення належить Роменському
політехнічному технікуму.
За таких обставин суд вважає, що господарський суд Сумської
області, з яким погодилась апеляційна інстанція, правильно
прийшов до висновку про необгрунтованість та недоведеність
позовних вимог позивача і у суду першої інстанції були всі
підстави для відмови в позові.
Господарський суд повно і всебічно перевірив усі обставини
справи, дав належну правову оцінку доказам і прийняв рішення,
яке відповідає обставинам справи і вимогам закону, що регулює
дані правовідносини.
Тому рішення господарського суду та постанову апеляційної
інстанції необхідно залишити без змін.
Доводи позивача, викладені в касаційній скарзі, суд вважає
необгрунтованими, оскільки вони спростовуються зібраними по
справі доказами і не відповідають вимогам закону.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
П О С Т А Н О В И В:
Рішення господарського суду Сумської області від 12.07.2002 року
та постанову Харківського апеляційного господарського суду від
1.10.2002 року залишити без змін, а касаційну скаргу без
задоволення.
Головуючий Дерепа В.І.
С у д д і: Козир Т.П.
Семчук В.В.