ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19.12.2002 Справа N 3/1263
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого - Першикова Є.В.,
суддів: Савенко Г.В., Цвігун В.Л.
розглянувши касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства
“Корнинський цукровий завод”
на постанову від 11.09.02
Київського апеляційного господарського суду
у справі № 3/1263
господарського суду Житомирської області
за позовом Українсько-словацько-швейцарського підприємства з
іноземними інвестиціями „Торговий дім „Зварювання”
до Відкритого акціонерного товариства “ Корнинський цукровий
завод”
про стягнення 241942,87грн.
В засіданні взяли участь представники
-позивача: Степанов Є.В. (дов. Від 17.12.02 б/н)
-відповідача: не з*явились
В звязку з хворобою судді Ходаківської І.П. заступником Голови
Вищого господарського суду України Осетинським А.Й.
розпорядженням від 10.12.02 для розгляду справ, призначених до
перегляду в касаційному порядку колегією суддів у складі:
головуючого – Першикова Є.В., суддів Савенко Г.В., Ходаківської
І.П. , утворено колегію суддів в наступному складі: головуючий
Першиков Є.В., судді Савенко Г.В., Цвігун В.Л.
Рішенням господарського суду Житомирської області від 04.06.02
(суддя Шкляр Л.Т.) в позові відмовлено. Рішення мотивовано тим,
що 16.07.01 господарським судом Житомирської області по справі №
272 „Б” було затверджено мирову угоду, укладену 27.06.01 між
відповідачем та комітетом кредиторів, а тому відповідно до п. 5
ст. 31 Закону України „Про відновлення платоспроможності
боржника або визнання його банкрутом” ( 2343-12 ) (2343-12)
грошові вимоги
позивача є погашеними.
Постановою судової колегії Київського апеляційного
господарського суду (головуючий Алданова С.О., судді: Кошіль
В.В., Карась Л.В.) від 11.09.02 рішення місцевого господарського
суду скасовано, позов задоволено з посиланням на обґрунтованість
позовних вимог.
ВАТ “Корнинський цукровий завод” звернулось до Вищого
господарського суду України із касаційною скаргою на постанову
Київського апеляційного господарського суду, вважаючи, що дана
постанова прийнята внаслідок неправильного застосування норм
матеріального права, а саме Закону України „Про відновлення
платоспроможності боржника або визнання його
банкрутом” ( 2343-12 ) (2343-12)
.
Колегія суддів Вищого господарського суду України, розглянувши
касаційну скаргу ВАТ “Корнинський цукровий завод” на постанову
Київського апеляційного господарського суду, заслухавши
представника позивач та перевіривши наявні матеріали справи на
предмет правильності їх оцінки судом, а також правильність
застосування норм матеріального права встановила:
Між СП „Торговий дім „Зарювання” та відповідачем 31.08.99 був
укладений договір № 278-01/06 про постачання природного газу. В
зв*язку з невиконанням відповідача умов договору щодо оплати
поставленого природного газу позивач звернувся до господарського
суду з позовом про стягнення заборгованості за договором,
збитків в зв*язку з інфляцією та пені, всього на загальну суму
241942,87грн.
Заборгованість у сумі 153214,71 була визнана ВАТ „Корнинський
цукровий завод”, що підтверджується актом звірки
взаєморозрахунків від 01.02.00.
Відповідно до ст. .214 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
сума боргу має сплачуватись з урахуванням індексу інфляції за
весь період прострочки платежу, що з.01.2000 по грудень 2001
складає суму 66801,61грн. Тобто саме на цю суму СП „Торговий дім
„Зарювання” понесло збитки пов*язані з інфляцією по причині
несвоєчасного виконання відповідачем своїх зобов*язань по
розрахункам за поставлений природний газ.
Відповідно до п. 6.2 договору № 278-01/06 від 31.08.99 за
порушення строків оплати відповідно до п. п. 6.2, 6.3, 6.4
споживач виплачує постачальнику пеню в розмірі 0,3% від суми
простроченого платежу за кожний день прострочки, але не більше
подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який
нараховується пеня. В зв*язку з пропуском позивачем строку,
встановленого ст. .72 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
,
вимоги СП „Торговий дім „Зарювання” щодо стягнення пені
задоволені судом лише за період з 05.09.01 по 05.03.02 у сумі
21093,25грн.
Враховуючи наведене, колегія суддів Вищого господарського суду
України вважає, що Київським апеляційним господарським судом
обгрунтовано задоволені вимоги СП „Торговий дім „Зарювання” щодо
стягнення заборгованості за договором № 278-01/06 від 31.08.99 з
урахуванням індексу інфляції, а також суми пені за прострочення
виконання зобов*язання.
Що стосується посилання ВАТ “Корнинський цукровий завод” на
необхідність застосування судом при вирішенні даного спору п. 5
ст. 31 Закону України „Про відновлення платоспроможності
боржника або визнання його банкрутом” ( 2343-12 ) (2343-12)
, то у разі
припинення провадження у справі про банкрутство у зв*язку із
затвердженням господарським судом мирової угоди умови цієї угоди
є обов*язковими лише для кредиторів, вимоги яких було включено
до реєстру вимог кредиторів. Кредитори, вимоги яких не
підлягають задоволенню у межах провадження зі справи про
банкрутство, або не були заявлені згідно зі ст. .14 Закону
України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання
його банкрутом” ( 2343-12 ) (2343-12)
, або заявлені після закінчення
процесуального строку, передбаченого цією статтею, який не
відновлено господарським судом, можуть подати позов із
зазначеними вимогами у порядку, встановленому господарським
процесуальним кодексом України.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що постанова
Київського апеляційного господарського суду відповідає нормам
чинного законодавства, а тому має бути залишена без змін, а
касаційна скарга – без задоволення.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, колегія суддів
Вищого Господарського суду України,
ПОСТАНОВИЛА
У задоволенні касаційної скарги ВАТ “Корнинський цукровий завод”
відмовити.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від
11.09.02 у справі № 3/1263 залишити без змін.
Головуючий Є. Першиков
Судді : Г. Савенко
В.Цвігун