ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19.12.2002 Справа N 17-6-35/02-5065
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Чабана В.В.
суддів: Уліцького А.М., Рибака В.В.
У відкритому судовому засіданні за участю представників:
ДПІ у Ленінському районі не з’явився
м. Одеси
ДП “Будівельно-монтажне не з’явився
управління № 12 АТ ВБМО
“Одесбуд”
розглянувши касаційну ДПІ у Ленінському районі м. Одеси
скаргу
на постанову Одеського апеляційного
господарського суду від
10.09.2002р.
у справі № 17-6-35/02-5065
господарського суду Одеської області
за позовом ДПІ у Ленінському районі м. Одеси
до ДП “Будівельно-монтажне управління
№ 12 АТ ВБМО “Одесбуд”
Про стягнення 18766, 28 грн.
Рішенням господарського суду Одеської області (суддя
А.А.Мишкіна) від 30.07.2002р. позовні вимоги задоволено
частково, стягнуто на користь бюджету 5325 грн. 60
коп. заборгованості по податку на додану вартість, 250 грн. 85
грн. податку з власників транспортних засобів та 173 грн. 76
коп. судових витрат. Провадження в частині стягнення недоїмки по
податку з власників транспортних засобів у сумі 299 грн. 50
коп. припинено, а в решті частини позовні вимоги залишено без
розгляду.
Таке рішення прийнято з посиланням на те, що позовні вимоги в
частині задоволеній судом, обґрунтовані, відповідачем не
заперечуються та відповідають вимогам чинного законодавства. В
частині стягнення податкового боргу по земельному податку
позовні вимоги залишені без розгляду у зв’язку не поданням
позивачем до суду обґрунтованого розрахунку цього податку.
Одеський апеляційний господарський суд (судді Ю.М.Коваль,
В.М.Тофан, О.О.Журавльова) переглянув в апеляційному порядку
рішення суду та постановою від 10.09.2002р. залишив його без
змін з тих самих підстав.
ДПІ у Ленінському районі м. Одеси не погоджується з прийнятими у
справі судовими рішеннями і подала касаційну скаргу в якій
стверджує, що судами при прийнятті рішень не вірно застосовано
норми процесуального права та просить рішення місцевого та
постанову апеляційного господарських судів скасувати.
Перевіривши матеріали справи, Вищий господарський суд України
В С Т А Н О В И В:
Державна податкова інспекція у Ленінському районі м. Одеси
звернулась з позовом до ДП “Будівельне-монтажне управління 12”
про стягнення 18766 грн. 28 коп. податкового боргу.
30.07.2002 року господарський суд Одеської області частково
задовольнив вимоги позивача – стягнуто з ДП “Будівельне-монтажне
управління 12” податковий борг по податку на додану вартість та
податку з власників транспортних засобів, позовні вимоги про
стягнення податкового боргу по податку на землю залишені без
розгляду.
ДПІ у Ленінському районі м. Одеси не погоджується з рішеннями
суду в частині залишення позовних вимог без розгляду і подала
касаційну скаргу в якій стверджує, що судами при прийнятті
рішень не вірно застосовано норми процесуального права, зокрема
п. 5 ст. 81 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Статтею 81 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
встановлено перелік підстав, при наявності
яких господарський суд залишає позов без розгляду.
Так зокрема, пунктом 5 частини 1 згаданої статті передбачено, що
господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без
поважних причин не подав витребувані господарським судом
матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник
позивача не з’явився на виклик у засідання господарського суду і
його нез’явлення перешкоджає вирішенню спору.
Вказана норма Закону надає право господарському суду залишити
без розгляду позовні вимоги не підтверджені, витребуваними судом
матеріалами чи у разі неявки (за викликом суду) представника,
якщо його не явка перешкоджає вирішенню спору. При чому, про
витребування необхідних документів чи виклик до суду
представника повинно бути зазначено у відповідному
процесуальному документі.
Як вбачається з матеріалів справи (а.с. 2-4), позивачем заявлено
до стягнення податковий борг по податку на землю за 2001-2002
роки на загальну суму 12890 грн. 33 коп. . В підтвердження
позовних вимог по цьому податку подано розрахунок земельного
податку за 2001 рік № 2302 (а.с. 10), в якому відображено
податкове зобов’язання сплатити до бюджету 17538 грн. 53 коп. та
розрахунок земельного податку за 2002 рік № 511/10/18-0 (а.с 39)
в якому відображено податкове зобов’язання сплатити до бюджету
16127 грн..
Господарський суд Одеської області ухвалою від 16.06.2002р.
зобов’язав позивача надати до суду установчі документи
відповідача і обґрунтований розрахунок суми позову та ухвалою
від 19.07.2002р. нормативне обґрунтування заперечень на доводи
відповідача.
Як встановлено місцевим та апеляційним господарськими судами,
вимоги суду в частині надання обґрунтованого розрахунку
податкового боргу по податку на землю, викладені в ухвалах від
16.06.2002р. та від 19.07.2002р. позивачем не виконані, а подані
у справу розрахунки цього податку не підтверджують суму
заявлених позовних вимог.
За таких обставин колегія суддів Вищого господарського суду
України вважає, що суд правомірно залишив в цій частині позовні
вимоги без розгляду.
Слід також зазначити, що відповідно до частини 4 статті 81 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, позивач, після усунення обставин, що
зумовили залишення позову без розгляду, має право знову
звернутись до господарського суду на загальних підставах.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, п. 1
ст. 111-9, ст. 111-11, 111-13 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
Вищий
господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Постанову Одеського апеляційного господарського суду від
10.09.2002р. у справі № 17-6-35/02-5065 господарського суду
Одеської області залишити без змін, а касаційну скаргу ДПІ у
Ленінському районі м. Одеси без задоволення.
Головуючий, суддя В.Чабан
Судді А.Уліцький
В.Рибак