Підготовлено за матеріалами судових справ.
(с) ЗАТ "Інформтехнологія".
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30.10.2003 р.
Вищий господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді,
суддів,
розглянувши
касаційну скаргу Фонду Державного майна України
на постанову від 26.08.03
Київського апеляційного господарського суду
у справі № 3
господарського суду м.Києва
за позовом Холдінгової компанії "АК"
до Фонду Державного майна України
про визнання недійсним рішення робочої групи Фонду державного
майна України та зобов язання вчинити певні дії
за участю представників сторін:
позивача: присутній,
відповідача: присутній,
За згодою сторін відповідно до ч.2 ст.85 та ч.1 ст.111-5
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
у
судовому засіданні від 30.10.03 були оголошені лише вступна та
резолютивна частини постанови колегії суддів Вищого господарського
суду України.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 26.05.2003р. задоволено
позов холдингової компанії "АК" до Фонду державного майна України,
визнано недійсним рішення робочої групи Фонду державного майна
України з проведення експертизи підтвердних документів при продажу
пакета акцій холдингової компанії "Л" розміром 76% статутного
фонду компанії, оформленого протоколом № 122 від 25.09.2001 та
затвердженого ФДМ України 25.09.2001, яким відмовлено ХК "АК" в
реєстрації як учасника конкурсу з продажу пакета акцій холдингової
компанії "Л"; зобов'язано Фонд державного майна України визнати та
зареєструвати Холдингову компанію "АК" у формі відкритого
акціонерного товариства учасником конкурсу з продажу пакета акцій
холдингової компанії "Л" розміром 76% статутного фонду компанії,
оголошеного Фондом державного майна України в газеті "В" від
15.08.2001 р. № 31 (168); зобов'язано Фонд державного майна
України продовжити проведення конкурсу з продажу пакета акцій
холдингової компанії "Л" розміром 76% статутного фонду товариства
та забезпечити визначення переможця цього конкурсу та укладення з
ним договору купівлі-продажу пакета акцій відкритого акціонерного
товариства "Холдингова компанія "Л" розміром 76% статутного фонду
товариства відповідно до Положення про порядок проведення
конкурсів з продажу пакетів акцій відкритих акціонерних товариств,
створених у процесі приватизації та корпоратизації ( z0665-00 ) (z0665-00)
,
затвердженого наказом Фонду державного майна України,
Антимонопольного комітету України, Державної комісії з цінних
паперів та фондового ринку від 13 вересня 2000 р. № 1908/11/271.
Постановою колегії суддів Київського апеляційного господарського
суду від 26.08.2003р. рішення господарського суду м. Києва від
26.05.2003р. залишено без змін, а апеляційна скарга Фонду
державного майна України - без задоволення.
У касаційній скарзі на постанову Київського апеляційного
господарського суду від 26.08.2003р. Фонд державного майна України
просить рішення та постанову скасувати, оскільки вважає, що
посилання позивача на зміну ним позовних вимог при новому розгляді
справи носили формальний характер, ч. 4 ст. 27 Закону України "Про
приватизацію державного майна" ( 2163-12 ) (2163-12)
є загальною нормою по
відношенню до всіх об'єктів приватизації (цілісних майнових
комплексів, незавершеного будівництва, часток, паїв, акцій) в той
час як п. 1 ст.5 Закону України "Про національну депозитарну
систему та особливості електронного обігу цінних паперів в
Україні" ( 710/97-ВР ) (710/97-ВР)
, які є спеціальною нормою по відношенню до
законодавства про приватизацію, в частині такого об'єкту
приватизації як пакет акцій передбачає, що імені цінні папери,
випущені в документарній формі (якщо умовами емісії спеціально не
зазначено, що вони не підлягають передачі), передаються новому
власнику шляхом повного індосаменту. Права на участь в управлінні,
одержані доходи тощо, які випливають з іменних цінних паперів
можуть бути реалізовані з моменту внесення змін до реєстру
власників іменних цінних паперів. Відповідно до п. 4 ст.5 цього ж
Закону ( 710/97-ВР ) (710/97-ВР)
, підтвердження права власності на цінні
папери є сертифікат і в усілякому разі не договір купівлі -
продажу навіть якщо він нотаріально посвідчений.
Колегія суддів Вищого господарського суду України, розглянувши
касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного
господарського суду, заслухавши представників сторін та
перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності їх
оцінки судом, а також правильність застосування норм матеріального
права зазначає наступне:
Господарським судом встановлено, що між сторонами виник спір в
зв'язку з приватизацією пакета акцій холдингової компанії "Л" в
розмірі 76% статутного фонду.
Зокрема, 25.09.2001 р. рішенням робочої групи Фонду державного
майна України з проведення експертизи підтвердних документів при
продажу пакета акцій ХК "Л" розміром 76% статного фонду компанії
не допущено позивача до участі у зазначеному конкурсі.
Як встановлено судами першої та апеляційної інстанції, прийняте
рішення робочої групи мотивоване тим, що відповідно до ст. 8
Закону України "Про приватизацію державного майна" ( 2163-12 ) (2163-12)
позивач не може бути покупцем об'єкта приватизації (оскільки на
момент проведення конкурсу державі належало 36,37 % статутного
фонду ХК "АК") та в складі підтвердних документів відсутні
відомості, які підтверджують відповідності позивача
кваліфікаційним вимогам, визначеним у п.12 інформаційного
повідомлення про проведення цього конкурсу.
Проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини,
колегія приходить до висновку, що при прийнятті цього рішення
робочою групою Фонду державного майна України неправильно
застосовано ст.8 та ст.27 Закону України "Про приватизацію
державного майна" ( 2163-12 ) (2163-12)
(в редакції на дату виникнення
спірних правовідносин), який є спеціальним законодавчим актом по
відношенню до інших норм цивільного законодавства, а також п.
5.3.4. та п. 6.9 Положення ( z0665-00 ) (z0665-00)
.
Судом першої та апеляційної інстанції було встановлено, що 3
серпня 2001 року між Фондом державного майна України (Продавець)
та Спільним підприємством товариством з обмеженою відповідальністю
"ММ" (Покупець) укладено нотаріально посвідчений Договір КПП-334
купівлі-продажу пакету акцій ВАТ "ХК "АК", відповідно до якого ФДМ
України продав ТОВ "ММ" належний державі у статутному фонді ХК
"АК" пакет акцій розміром 36,37% статутного фонду компанії.
Рішенням Конституційного Суду України від 1 липня 1998 року у
справі №01/1501-97 щодо приватизації державного майна встановлено,
що як окрема юридична категорія угод, вони (тобто, угоди
купівлі-продажу державного майна) мають назву "угоди приватизації"
(стаття 27 Закону України "Про приватизацію державного майна"
( 2163-12 ) (2163-12)
) і є особливими договорами купівлі-продажу державного
майна, на які поширюються також відповідні норми цивільного
законодавства про угоди, якщо інше не випливає із законодавства
про приватизацію.
Враховуючи рішення Конституційного Суду України від 01.07.1998 р.
№ 9-рп, а також те, що спірні правовідносини між сторонами виникли
в сфері приватизації державного майна - купівлі-продажу за угодами
приватизації належних державі акцій, спеціальним законодавчим
актом, який регулює спірні правовідносини, в тому числі і момент
переходу права власності на об'єкт приватизації, в даному випадку
є Закон України "Про приватизацію державного майна" ( 2163-12 ) (2163-12)
.
Згідно ст.3 Закону України "Про приватизацію державного майна"
( 2163-12 ) (2163-12)
, законодавство України про приватизацію складається з
цього Закону, інших законів України з питань приватизації.
Закон України "Про цінні папери та фондову біржу" ( 1201-12 ) (1201-12)
та
Закон України "Про національну депозитарну систему та особливості
електронного обігу цінних паперів в Україні" ( 710/97-ВР ) (710/97-ВР)
не
регулюють питання приватизації державного майна, в зв'язку з чим
згідно рішення Конституційного Суду України від 01.07.1998 р. №
9-рп правові норми цих Законів та інші норми цивільного
законодавства застосовуються при вирішенні даного спору в частині,
що не суперечить Закону України "Про приватизацію державного
майна" ( 2163-12 ) (2163-12)
.
За загальним правилом, передбаченим ст.128 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
,
право власності у набувача майна за договором виникає з моменту
передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором.
Частина 2 ст. 1 Закону України "Про цінні папери та фондову біржу"
( 1201-12 ) (1201-12)
та ч.1 ст. 5 Закону України "Про національну
депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних
паперів в Україні" встановлюють порядок передачі іменних цінних
паперів, випущених у документарній формі.
Однак момент виникнення права власності на приватизований об'єкт
встановлено спеціальною нормою - пунктом 4 ст.27 Закону України
"Про приватизацію державного майна" ( 2163-12 ) (2163-12)
, згідно якої право
власності на приватизований об'єкт (якими згідно ст.5 цього Закону
є також акції) переходить з моменту нотаріального посвідчення
договору купівлі-продажу.
Висновок апеляційної інстанції про те, що чинне законодавство
України, а саме ст. 1 Закону України "Про цінні папери та фондову
біржу" ( 1201-12 ) (1201-12)
та п. 1 ст. 5 Закону України "Про національну
депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних
паперів в Україні" не передбачають, що повним індосаментом є
передавальний запис який засвідчує перехід прав на цінний папір до
іншої особи, колегія вважає правильним.
Посилання відповідача на ст. 2 Закону України "Про власність"
( 697-12 ) (697-12)
є помилковим, так як ця загальна норма та інші ньорми
цього Закону не визначають момент виникнення права власності за
договором, зокрема на приватизований об'єкт - акції.
Суди першої та апеляційної інстанції обґрунтовано на підставі ч.2
ст. 4 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
не застосували при вирішенні даного
спору п.8.1. Положення ( z0665-00 ) (z0665-00)
в частині переходу права
власності на пакет акцій ВАТ випущених у документарній формі з
моменту передачі (поставки) цінних паперів, на який посилається
відповідач, оскільки в цій частині п.8.1. Положення ( z0665-00 ) (z0665-00)
суперечить вимогам ч.4 ст. 27 Закону України "Про приватизацію
державного майна" ( 2163-12 ) (2163-12)
.
З огляду на п. 4 ст.5 Закону України "Про національну депозитарну
систему та особливості електронного обігу цінних паперів в
Україні" ( 710/97-ВР ) (710/97-ВР)
, згідно якого підтвердженням права
власності на цінні папери є сертифікат, колегія приходить до
висновку, що сертифікат не встановлює момент переходу права
власності на цінні папери, випущені в документарній формі, не є
підставою для вчинення таких дій, а підтверджує право власності на
цінні папери, випущені в документарній формі, вже після моменту
переходу права власності на цінні папери.
При цьому колегія враховує також ст.4 Закону України "Про цінні
папери та фондову біржу" ( 1201-12 ) (1201-12)
, згідно якої акціонерам може
видаватися сертифікат на сумарну номінальну вартість акцій, а отже
наявність сертифікату передбачена цією нормою як можливість, що
надана акціонеру.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивач виконав
викладений в інформаційному повідомленні обов'язок надати
інформацію щодо виконання кваліфікаційних вимог до потенційного
інвестора.
Враховуючи ці фактичні обставини рішення відповідача про відмову
позивачу у реєстрації суперечить п.5.3.4. Положення ( z0665-00 ) (z0665-00)
,
а також п. 6.9. Положення ( z0665-00 ) (z0665-00)
, який містить вичерпний
перелік випадків, за яких потенційний покупець не допускається
органом приватизації до участі в конкурсі, та які в даному випадку
відсутні.
Помилковими є твердження відповідача про формальний характер
змінених позовних вимог, що жодним чином не вплинуло на суть
позовних вимог, а також про не взяття до уваги судами першої та
апеляційної інстанції вказівок Верховного Суду України.
Згідно п. 2.3 Положення ( z0665-00 ) (z0665-00)
якщо на участь у конкурсі
надійшла заява від одного потенційного покупця якого визнано
учасником конкурсу, орган приватизації може запропонувати учаснику
конкурсу переглянути початкову ціну пакета акцій із застосуванням
експертної оцінки. У разі згоди учасника конкурсу прийняти таку
пропозицію орган приватизації здійснює експертну оцінку пакета
акцій і проводить переговори з учасником конкурсу щодо ціни. У
випадку відхилення учасником конкурсу пропозиції органу
приватизації застосувати експертну оцінку пакета акції об'єкт
приватизації знимається зпродажу і конкурс вважаєть таким, що не
відбувся.
В рішенні зазначено, що позивач змінив свої позовні вимоги з
врахуванням постанови Верховного Суду України.
З цим висновком суду колегія погоджується, так як задоволена судом
першої інстанції позовна вимога про зобов'язання Фонду державного
майна України продовжити проведення конкурсу з продажу пакета
акцій холдингової компанії "Л" розміром 76% статутного фонду
товариства та забезпечити визначення переможця цього конкурсу та
укладення з ним договору купівлі-продажу пакета акцій відкритого
акціонерного товариства "Холдингова компанія "Л" розміром 76%
статутного фонду товариства відповідно до Положення ( z0665-00 ) (z0665-00)
про порядок проведення конкурсів з продажу пакетів акцій відкритих
акціонерних товариств, створених у процесі приватизації та
корпоратизації, затвердженого наказом Фонду державного майна
України, Антимонопольного комітету України, Державної комісії з
цінних паперів та фондового ринку від 13 вересня 2000 р. №
1908/11/271 є зміненою порівняно з попередніми позовними вимогами
про зобов'язання ФДМ України визнати позивача переможцем конкурсу
та зобов'язання ФДМ України укласти з позивачем договір
купівлі-продажу пакету акцій холдингової компанії "Л" розміром 76%
статутного фонду товариства відповідно до Положення ( z0665-00 ) (z0665-00)
,
оскільки задоволені змінені позовні вимоги дозволяють провести
kонкурс з врахуванням п.2.3 та інших пунктів Положення
( z0665-00 ) (z0665-00)
, а також ст.62 Державної програми приватизації на
2000-2002 роки ( 1723-14 ) (1723-14)
.
Як це випливає з задоволених позовних вимог, визначення переможця
та укладення з ним договору має відбуватися відповідно до
Положення ( z0665-00 ) (z0665-00)
.
Зважаючи на наведене, колегія дійшла висновку про правомірність
застосування судами першої та апеляційної інстанцій до спірних
правовідносин норм законодавства про приватизацію та відсутність
будь-яких підстав вважати вважати, що судом помилково застосоване
матеріальне чи процесуальне право при розгляді даного спору.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, колегія суддів Вищого
Господарського суду України,
ПОСТАНОВИЛА
Касаційну скаргу Фонду Державного майна України залишити без
задоволення.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.08.03
у справі № 3 залишити без змін.
Головуючий
Судді