ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19.12.2002 Справа N 12/180-1853
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Дерепи В.І.
суддів : Козир Т.П.
Семчук В.В.
за участю повноважних представників
позивача Волкової Т.В.
відповідачів Мацемюх О.Б.
3-ї особи
розглянувши у відкритому СП ТзОВ “Весна-3”
судовому засіданні
касаційну скаргу
на постанову від 3.09.2002
у справі № 12/180-1853
Львівського апеляційного господарського суду
за позовом ТзОВ “Фенікс”
до СП ТзОВ “Весна-3”
про виселення з приміщення
В С Т А Н О В И В:
В квітні 2002 року позивач звернувся до господарського суду
Тернопільської області з позовом до відповідача про витребування
майна з чужого незаконного володіння та виселення, посилаючись
на те, що останній порушує його право власності.
В зустрічній позовній заяві від 07.06.2002 відповідач просив
визнати право спільної часткової власності на спірне майно.
Ухвалою господарського суду Тернопільської області від
11.06.2002 року по справі призначено будівельно-технічну
експертизу та до закінчення проведення експертизи провадження у
справі зупинено.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від
3.09.2002 року вказана ухвала в частині зупинення провадження у
справі скасована і справа передана на розгляд господарському
суду Тернопільської області. В решті ухвалу залишено без змін.
У касаційній скарзі СП ТОВ “Весна-3” просить постанову
апеляційної інстанції скасувати як незаконну.
Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали
справи та на підставі встановлених в ній фактичних обставин суд
вважає, що касаційна скарга не підлягає до задоволення з таких
підстав.
Як вбачається з матеріалів справи ТОВ “Фенікс” звернулось до
господарського суду Тернопільської області з позовом про
витребування з незаконного володіння СП ТОВ “Весна- 3”
приміщення незавершеного будівництва громадського центру в с.
Заруддя Зборівського району Тернопільської області, придбаного
ТОВ “Фенікс” згідно договору купівлі-продажу від 17.05.2001 та
виселення відповідача з займаного приміщення.
Господарським судом Тернопільської області по справі призначена
будівельно-технічна експертиза з зупиненням провадження по
справі.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 2 ст. 79 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
господарський суд має
право зупинити провадження у справі у випадку призначення
судової експертизи.
Згідно ч. 5 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
висновок судового експерта для господарського суду
не є обов’язковим і оцінюється господарським судом за правилами,
встановленими статтею 43 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Тому суд вважає, що апеляційний господарський суд правильно
прийшов до висновку, що висновки будівельно-технічної експертизи
не є необхідним та достатнім доказом для вирішення даного спору.
З матеріалів справи також видно, що в оскаржуваній ухвалі не
визначено за чий рахунок повинна проводитись оплата даної
експертизи та термін її виконання, що дає підстави вважати, що
провадження у справі зупинено на невизначений строк.
За таких обставин суд вважає, що апеляційний господарський суд
правильно прийшов до висновку про недоцільність зупинення
провадження по справі і обгрунтовано прийняв постанову про
скасування ухвали господарського суду в цій частині.
Постанова апеляційної інстанції відповідає обставина справи та
вимогам закону, тому її необхідно залишити без змін.
Доводи відповідача, викладені в касаційній скарзі, суд вважає
необгрунтованими, оскільки вони не відповідають вимогам діючого
законодавства.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
П О С Т А Н О В И В:
Постанову Львівського апеляційного господарського суду від
3.09.2002 року залишити без змін, а касаційну скаргу без
задоволення.
Головуючий Дерепа В.І
С у д д і: Козир Т.П.
Семчук В.В.