ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19.12.2002 Справа N 1/85
м. Київ
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: Козир
Т.П. - головуючого, Дерепи В. І., Семчука В. В., за участю
представників сторін: позивача – Ревкової І. В. дов. від 02. 01.
2002року № 02- Р-01, відповідача – Весніна С. О. дов. від
02.01.2002 року № 02/юр, Білака Я. Ю. дов. від 20.11.2002 року,
розглянувши касаційну скаргу ТзОВ “Спецтехнологія” на постанову
Дніпропетровського апеляційного господарського суду від
1.07.2002 року у справі за позовом ЗАТ “Корпорація Сталь” до ТОВ
“Спецтехнологія”
про стягнення боргу,
В С Т А Н О В И В:
В березні 2002 року ЗАТ “Корпорація Сталь” звернулось до суду з
позовом до ТзОВ “Спецтехнологія” про стягнення боргу за
договором уступки вимоги від 1.09.1999 року № 39/1999.
Просив стягнути борг в сумі 3180236 гривень 35 коп. з
урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від
16.05.2002 позов задоволено частково.
З ТзОВ “Спецтехнологія” на користь ТОВ “Сталь” стягнено
3033525 гривень 35 коп. основного боргу і 23473 гривень 97 коп.
річних.
В іншій частині позов залишено без задоволення.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського
суду від 1.07.2002 року рішення суду залишено без зміни.
В касаційній скарзі ТзОВ “Спецтехнологія” просить скасувати
судові рішення і передати справу на новий розгляд до суду першої
інстанції, посилаючись на неповне з’ясування судом обставин
справи і порушення ст. 99 ГПК Україні та неправильне
застосування ст.ст. 199, 72, 179 і 214 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
.
Зазначає, що його фактично не було повідомлено про уступку
вимоги, тому він розрахувався з первісним кредитором.
Проте, суд ці обставини не з’ясував.
Крім того, суд залишив поза увагою той факт, що відносно
відповідача порушено справу про банкрутство.
Вислухавши пояснення представників сторін, обговоривши
доводи касаційної скарги, вивчивши матеріали справи, суд вважає,
що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом, 25.06.1999 року між приватним
підприємством “Северсталь” та ТОВ “Спецтехнологія” укладено
договір № 1337 купівлі – продажу векселя, емітованого 25.06.1999
року ВАТ “Нижньодніпровський трубний завод”, вартістю 2247000
гривень.
Вексель передано за актом 25.06.1999 року.
Строк розрахунку договором не обумовлено.
1.09.1999 року на підставі договору № 39/1999 приватне
підприємство “Северсталь” уступило право вимоги за договором
купівлі - продажу позивачу.
Повідомлення про укладення договору уступки вимоги направлено
відповідачу 10.10.1999 року.
Претензії на суму позову пред’являлися відповідачу 10.10.1999
року і 7.02.2002 року.
Відповідач за вексель не розрахувався.
Задовольняючи позов, суд прийшов до висновку, що право вимоги у
ЗАТ “Корпорація Сталь” виникло на підставі договору уступки
вимоги, а ТзОВ “Спецтехнологія” повинне було розрахуватись саме
з позивачем, а не з первісним кредитором.
Проте, з таким висновком суду повністю погодитись не можна.
Так, суд залишив поза увагою і не перевірив доводи відповідача в
тій частині, що договір уступки вимоги не відповідає вимогам
закону і є недійсним.
Недійсна угода не породжує прав і обов’язків для її сторін.
Разом з тим, як встановлено матеріалами справи, відповідач
звернувся до суду з позовом про визнання недійсним договору
уступки вимоги.
На момент стягнення коштів за вексель цей спір судом не
вирішено.
За таких обставин висновок суду про наявність у позивача
права вимоги передчасний, а рішення постановлено судом за
неповно з’ясованих обставин.
Зазначена неповнота впливає на юридичну оцінку обставин справи.
З огляду на викладене, рішення суду визнати законними не можна,
тому вони підлягають скасуванню, а справа – передачі на новий
розгляд.
При новому розгляді суду необхідно врахувати наведене,
встановити дійсні обставини справи і прийняти рішення відповідно
до вимог закону.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-10, 111-11
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу задовольнити.
Скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області
від 16.05.2002 року і постанову Дніпропетровського апеляційного
господарського суду від 1.07.2002 року.
Справу передати на новий розгляд до господарського суду
Дніпропетровської області в іншому складі суддів.
Головуючий Т. Козир
Судді В. Дерепа
В. Семчук