Підготовлено за матеріалами судових справ.
(с) ЗАТ "ІНФОРМТЕХНОЛОГІЯ".
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
Іменем України
19.12.2002 року
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: -
головуючого судді, суддів; за участю представників сторін:
позивача - присутній, відповідача - присутній,
розглянувши касаційну скаргу ЗАТ холдингової компанії "XXX" на
постанову Н-ського апеляційного господарського суду від ХХ квітня
2002 року у справі за позовом ЗАТ холдингової компанії "XXX" до
ВАТ "YYY" про стягнення боргу,
ВСТАНОВИВ:
ЗАТ холдингова компанія "XXX" звернулась до суду з позовом до ВАТ
"YYY" про стягнення боргу за природний газ, поставлений
відповідачу у 1997 році.
В позові вказала, що газ поставлено на підставі договору №141/1030
від 20 січня 1997 року.
А право вимоги на суму, еквівалентну 800000 доларів США, позивачу
передано за договором уступки вимоги від 22 вересня 1997 року №
150 ДС.
Просив стягнути 4220160 гривень основного боргу.
Рішенням господарського суду Ч-ської області від ХХ лютого 2002
року в позові відмовлено.
Постановою Н-ського апеляційного господарського суду від ХХ квітня
2002 року рішення суду залишено без зміни.
В касаційній скарзі ЗАТ холдингова компанія "XXX" просить
скасувати рішення суду і задовольнити позов в повному обсязі,
посилаючись на неправильне застосування судом ст. 80 ЦК України
( 1540-06 ) (1540-06)
.
Вислухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи
касаційної скарги, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що
касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.161 ЦК України ( 1540-06 ) (1540-06)
зобов'язання повинні
виконуватися належним чином і в установлений строк.
Одностороння відмова від виконання зобов'язань і одностороння
зміна умов договору, за ст.162 ЦК України ( 1540-06 ) (1540-06)
, не
допускаються.
Як встановлено судом, на підставі договору від 20 січня 1997 року
№ 141/1030 ПФК "ZZZ" станом на 1 вересня 1997 року поставила
відповідачу 96 млн. куб. м природного газу по ціні 82 долари США
за 1 тис. куб. метрів на суму 7872000 доларів США.
За умовами договору оплата повинна здійснюватись в національній
валюті за курсом, встановленим Національним банком України на
момент зарахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника.
22 вересня 1997 року ПФК "ZZZ" уклала з позивачем угоду про
уступку вимоги № 150 ДС, за якою ЗАТ ХК "XXX" набуло право вимоги
до ВАТ "YYY" коштів за поставлений природний газ на суму,
еквівалентну 800000 доларів США.
Актом взаємозвірки розрахунків між сторонами від 17 липня 1998
року відповідач підтвердив заборгованість в сумі 800000 доларів
США за договором від 20 січня 1997 року № 141/1030 та угодою про
уступку вимоги № 150 ДС. За газ не розрахувався.
Перебіг строку позовної давності розпочався з моменту настання
зобов'язання оплати за договором № 141/1030 від 20 січня 1997 року
- 10 числа кожного місяця, наступного після звітного.
Згідно ст. 80 ЦК України ( 1540-06 ) (1540-06)
закінчення строку позовної
давності до пред'явлення позову є підставою для відмови в позові.
Порушене право підлягає захистові, якщо суд визнає поважною
причину пропуску строку позовної давності.
З позовом ЗАТ ХК "XXX" звернулось до суду в листопаді 2001 року.
Відмовляючи в позові, суд прийшов до висновку, що ВАТ "YYY"
заборгував позивачу за газ 800000 доларів США, що в перерахунку на
гривні за курсом Національного банку України складає 4220160
гривень, проте, пропустив строк позовної давності без поважних
причин.
Однак, з таким висновком суду повністю погодитись не можна.
Враховуючи, що ВАТ "QQQ" є юридичною особою, одержало газ на
підставі двосторонньої угоди і не виконало свої зобов'язання в
частині розрахунку, а ЗАТ ХК "XXX" набуло право вимоги у
встановленому законом порядку, суд прийшов до обгрунтованого
висновку, що право позивача порушене, а його вимога про стягнення
суми основного боргу обгрунтована.
Клопотання про поновлення строку позовної давності позивач
обгрунтував тим, що ХХ березня 1999 року органи міліції вилучили в
нього всю фінансово - господарську документацію і наклали арешт на
рахунки. Додатково документи вилучалися 26 липня 2000 року.
При цьому органи міліції, в порушення існуючого порядку, не
залишили позивачу копії вилучених документів.
Зазначене позбавило позивача можливості звернутись до суду в межах
строку позовної давності з обгрунтованим розрахунком стягуваної
суми і надати суду докази на підтвердження обставин виникнення і
виконання зобов'язань.
Відповідно до ст.33 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
кожна сторона повинна
довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх
вимог і заперечень.
Докази подаються сторонами.
За ст. 63 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
суддя повертає позовну заяву без
розгляду, якщо до неї не додані докази, що підтверджують викладені
в заяві обставини, обгрунтований розрахунок стягуваної суми і не
подано доказів сплати державного мита у встановлених порядку та
розмірі.
Обставини, викладені в клопотанні, знайшли своє підтвердження при
вирішенні спору в місцевому господарському суді.
За таких обставин, місцевий господарський суд неправильно
застосував ст.80 ЦК України ( 1540-06 ) (1540-06)
.
Позивач з незалежних від нього причин, через вилучення документів
і ненадання їх копій, не міг вчасно звернутись до суду з
обгрунтованим і забезпеченим доказами позовом.
З огляду на викладене, позивач пропустив строк позовної давності з
поважних причин.
Тому порушене право ЗАТ ХК "XXX" підлягає захисту на підставі
ст. 161 ЦК України ( 1540-06 ) (1540-06)
.
Суд апеляційної інстанції, залишаючи рішення місцевого
господарського суду без зміни, на зазначене уваги не звернув.
Таким чином, повно встановивши обставини справи, місцевий
господарський суд і суд апеляційної інстанції дали їм помилкову
юридичну оцінку.
Враховуючи викладене, рішення суду підлягають скасуванню, а позов
- задоволенню.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-10, 111-11
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ЗАТ холдингова компанія "XXX" задовольнити.
Скасувати рішення господарського суду Ч-ської області від ХХ
лютого 2002 року і постанову Н-ського апеляційного господарського
суду від ХХ квітня 2002 року.
Позов задовольнити.
Стягнути з ВАТ "YYY" на користь українсько - російської фінансово
- енергетичної транснаціональної холдингової компанії у формі ЗАТ
"XXX" 4220160 гривень основного боргу і 1700 гривень повернення
державного мита.
Доручити господарському суду Ч-ської області видати накази.