ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18.12.2002 Справа N 9/49-о
Вищий господарський суд України у складі: судді Москаленка В.С.–
головуючий, суддів Джуня В.В. і Селіваненка В.П. ,
розглянувши касаційну скаргу державної податкової інспекції у
місті Херсоні (далі – державна податкова інспекція)
на постанову Одеського апеляційного господарського суду від
25.09.2002
зі справи № 9/49-о
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім
“Херсонзерноекспо”, м. Херсон (далі – ТОВ “Херсонзерноекспо”)
до державної податкової інспекції
про визнання недійсним рішення державної податкової інспекції
від 21.05.2002 № 1206/31006531/23-5,
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Херсонської області від 15.07.2002
(суддя Нечитайло О.М.), залишеним без зміни постановою Одеського
апеляційного господарського суду від 25.09.2002, прийнятою
колегією суддів у складі: Поліщук Л.В. - головуючого, суддів
Бандури Л.І. і Туренко В.Б., позовні вимоги задоволено частково:
рішення державної податкової інспекції від 21.05.2002 №
1206/31006531/23-5 визнано недійсним у частині нарахування
позивачеві 83 238,58 гривні пені за порушення валютного
законодавства.
Судові акти зі справи мотивовано тим, що невиконання вимог
валютного законодавства пов’язано з порушенням у зв’язку з
несприятливими погодними умовами, тобто форс-мажорними
обставинами, зобов'язань за зовнішньоекономічним контрактом,
укладеним ТОВ “Херсонзерноекспо” і фірмою “АGRO-ZAN”
(Казахстан). За таких обставин, на думку судових інстанцій, слід
виходити з приписів пункту 1 статті 79 Конвенції Організації
Об'єднаних Націй про договори міжнародної купівлі-продажу
товарів від 11.04.80, згідно з яким сторона не несе
відповідальності за невиконання будь-якого із своїх зобов'язань,
якщо доведе, що воно було викликане перешкодою поза її
контролем, і що від неї нерозумно було очікувати прийняття до
уваги цієї перешкоди під час укладення договору або уникнення чи
подолання цієї перешкоди чи її наслідків.
У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України
державна податкова інспекція посилається на неправильне
застосування судовими інстанціями приписів статті 1, 2 і 4
Закону України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній
валюті” ( 185/94-ВР ) (185/94-ВР)
(далі – Закон), у зв'язку з чим просить
скасувати судові акти зі справи, у задоволенні позовних вимог
відмовити. На думку державної податкової інспекції, Закон не
ставить стягнення пені за порушення встановлених термінів в
залежність від причин, з яких ці терміни порушено. Продовження
строку поставки продукції за імпортним контрактом без
застосування штрафних санкцій можливе за умови отримання
індивідуальної ліцензії Національного банку України.
Відповідно до статті 111-4 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
сторони належним чином повідомлено про час і
місце розгляду скарги Вищим господарським судом України.
Представники сторін у судове засідання не з’явилися.
Перевіривши правильність застосування судовими інстанціями норм
матеріального і процесуального права, Вищий господарський суд
України дійшов висновку про необхідність скасування судових
актів зі справи і направлення справи на новий розгляд з таких
підстав.
Судовими інстанціями встановлено, що:
- державною податковою інспекцією здійснено перевірку дотримання
ТОВ “Херсонзерноекспо” вимог валютного законодавства, за
результатами якої зафіксовано, що ТОВ “Херсонзерноекспо” було
укладено зовнішньоекономічний контракт з фірмою “АGRO-ZAN”
(Казахстан) від 15.08.2001 № 15/08 про купівлю продовольчої
пшениці у кількості 5000 м. т. на загальну суму 390 000 доларів
США. Строк дії контракту - до 31.11.2001;
- згідно з умовами контракту від 15.08.2001 ТОВ
“Херсонзерноекспо” 28.08.2001 і 31.08.2001 здійснило попередню
оплату пшениці на загальну суму 195 000 доларів США;
- фірма “АGRO-ZAN” поставила позивачеві пшеницю лише на суму
142 229,1 долару США;
- на підставі додаткової угоди від 15.11.2001 до контракту від
15.08.2001 № 15/08 фірмою “Soltis Commoditis Ink” (Британсько-
Вірджинські острови) за дорученням фірми “АGRO-ZAN” (Казахстан)
позивачеві 04.03.2002 повернуто 52 770,9 долару США;
- порушення строків поставки пшениці фірмою “АGRO-ZAN”
(Казахстан) пов’язано з настанням форс-мажорних обставин, а
саме: з екстремальними погодними умовами, що обумовило
неможливість виконання зобов’язань за договором. Ці обставини
підтверджено висновком експертизи від 26.11.2001 № 01-014,
проведеної Акмолінською Торгово-промисловою палатою (Казахстан);
- державною податковою інспекцією ТОВ “Херсонзерноекспо”
нараховано пені у розмірі 79,09 гривні за порушення валютного
законодавства за контрактом від 02.08.2001 № РС-252-2001,
укладеним з фірмою «PEST Control LTD” (Ірландія);.
- у зв'язку невиконанням вимог валютного законодавства
державною податковою інспекцією ТОВ “Херсонзерноекспо”
нарахована пеня на загальну суму 83 317, 67 гривні;
- заперечень щодо нарахування державною податковою інспекцією
пені у сумі 79,09 гривні ТОВ “Херсонзерноекспо” не подано, тому
позовні вимоги задоволено у частині нарахування позивачеві
державною податковою інспекцією пені за порушення валютного
законодавства у сумі 83 238,58 гривні.
Відповідно до статті 2 Закону імпортні операції резидентів, які
здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке
відстрочення перевищує 90 календарних днів з моменту здійснення
авансового платежу або виставлення векселя на користь
постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується,
потребують індивідуальної ліцензії Національного банку України.
Згідно із статтею 4 Закону порушення резидентами термінів,
передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою
стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3
відсотка від суми неодержаної виручки (митної вартості
недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованої у
грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку
України на день виникнення заборгованості. Державні податкові
інспекції вправі за наслідками документальних перевірок
безпосередньо стягувати з резидентів пеню, передбачену цією
статтею.
Закон не ставить стягнення пені за порушення встановлених
термінів в залежність від причин, з яких ці терміни порушено.
Підставою для застосування встановлених Законом санкцій є лише
сам факт порушення відповідного терміну.
Посилання судових інстанцій на приписи статті 79 Конвенції
Організації Об'єднаних Націй про договори міжнародної купівлі-
продажу товарів від 11.04.80, є помилковим, оскільки зазначена
Конвенція застосовується до приватно-правових відносин сторін за
договорами купівлі-продажу товарів і не поширюється на відносини
стосовно режиму оподаткування та контролю додержання суб’єктами
підприємницької діяльності валютного законодавства. Отже сторони
згідно із статтею 79 цієї Конвенції звільняються тільки від
цивільно-правової відповідальності за невиконання своїх
договірних зобов’язань. До відносин сторін не може бути
застосована і стаття 209 Цивільного кодексу Української РСР
( 1540-06 ) (1540-06)
, тому що названий Кодекс не поширюється на
відносини, пов’язані із здійсненням державним органом контролю
за підприємницькою діяльністю.
У зв’язку з неправильним застосуванням норм чинного
законодавства судовими інстанціями не досліджувалась
правильність визначення суми пені за порушення валютного
законодавства, яка нарахована ТОВ “Херсонзерноекспо” за
оспорюваним рішенням державної податкової інспекції.
Зазначена обставина має бути встановлена під час нового розгляду
справи судом першої інстанції.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 111-7-111-12
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, ВИЩИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В И В:
1. Рішення господарського суду Херсонської області від
15.07.2002 та постанову Одеського апеляційного господарського
суду від 25.09.2002 зі справи № 9/49-о скасувати.
2. Справу направити на новий розгляд до господарського суду
Херсонської області.
Суддя В. Москаленко
Суддя В. Джунь
Суддя В.Селіваненко