ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
18.12.2002                                        Справа N 8/444
 
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
 
                                Божок В.С. – головуючого,
                                Хандуріна М.І.,
                                Черкащенко М.М..,
за участю                       від позивача: Колесник Р.М. – дов.
представників                   від 09.12.02
                                від відповідача: Кирилова С.В. –
                                дов. від 29.11.02 № 0-18/484
розглянувши у відкритому        ВАТ “МК “Азовсталь”
судовому засіданні касаційну
скаргу
на постанову                    Донецького апеляційного
                                господарського суду від 03.10.02
у справі                        господарського суду Донецької
                                області
за позовом                      МПВП “Вертикаль”, м. Маріуполь
до                              ВАТ “МК “Азовсталь”, м. Маріуполь
про                             стягнення 18 972, 84 грн.
 
                       В С Т А Н О В И В:
 
Рішенням  від  02.08.02  господарського суду  Донецької  області
відмовлено у задоволенні позовних вимог щодо стягнення  18  972,
84  грн., 12 086, 16 грн. – основного боргу, інфляція в  сумі  5
861, 78 грн. та три проценти річних в сумі 1 024, 90 грн., з тих
підстав,  що  позивач  не надав доказів, що  підтверджують  дату
пред’явлення  позивачем  платіжної  вимоги-доручення  №  04  від
05.05.99.
 
Постановою  від  03.10.02 Донецького апеляційного господарського
суду  дане  рішення  скасовано  частково.  Стягнено  з  ВАТ  "МК
"Азовсталь"  на  користь  МПВП  "Вертикаль"  12  086,  16   грн.
основного боргу. В іншій частині рішення залишено без змін.
 
Постанова  мотивована тим, що саме по собі звернення до  суду  з
позовом  є  вимогою пор виконання договірних  зобов’язань  і  не
потребують додаткових процедур.
 
Не    погоджуючись   з   постановою   Донецького    апеляційного
господарського  суду  ВАТ  "МК "Азовсталь"  звернулось  у  Вищий
господарський  суд  України з касаційною скаргою  і  просить  її
скасувати,   посилаючись   на  те,  що  постанова   апеляційного
господарського  суду є необґрунтованою та не відповідає  чинному
законодавству України. Для виконання зобов’язань кредитора перед
боржником   обов’язково   наявність   вимоги,   оскільки   сплив
семиденного  строку починається з дня наступного за  днем,  коли
була пред’явлена така вимога.
 
Стаття  342  Цивільного кодексу України ( 435-15  ) (435-15)
          зобов’язує
замовника  прийняти роботу виконану підрядником. При  цьому  акт
виконаних  робіт  є  тільки документом,  який  підтверджує  факт
виконання  позивачем  робіт і прийняття їх відповідачем.  Вимога
про сплату боргу в цих актах відсутня.
 
Колегія  суддів,  приймаючи до уваги  межі  перегляду  справи  в
касаційній  інстанції,  проаналізувавши  на  підставі  фактичних
обставин справи застосування норм матеріального і процесуального
права   при  винесенні  оспорюваного  судового  акту,  знаходить
необхідним касаційну скаргу задовольнити з наступних підстав.
 
ВАТ  “МК “Азовсталь” та МПВП “Вертикаль” 30.03.99 уклали договір
підряду  №  4 030/26 на виконання очищувальних робіт  по  борову
димової труби Аглофабрики на 1999 рік.
 
У   відповідності  до   ст.ст.  4,  41 Цивільного кодексу України
( 435-15  ) (435-15)
        ,   для   цивільно - правових   угод  характерним    є 
волевиявлення сторін  на  досягнення  бажаних для учасників угоди
юридичних   наслідків,    що    породжує,  змінює  або   припиняє  
відповідні правовідносини.
 
Договір  підряду № 4 від 30 03.99 не ґрунтується  на  юридичному
факті прийняття адміністративного акта.
 
Умовами   договору   сторони   не  визначили   строк   виконання
зобов’язання   відповідача   зі  сплати   заборгованості   перед
onghb`wel.
 
Статтею 165 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
         передбачено, -
якщо  строк  виконання не встановлений або  визначений  моментом
витребування,  кредитор  вправі вимагати  виконання,  а  боржник
вправі  провести  виконання  в будь-який  час.  Боржник  повинен
виконати таке зобов’язання в семиденний строк з дня пред’явлення
вимоги   кредиторам,  якщо  обов’язок  негайного  виконання   не
випливає з закону, договору або із змісту зобов’язання.
 
За твердженням позивача він надіслав відповідачу платіжну вимогу-
доручення  № 04 від 05.05.99 з посиланням на ст. 165  Цивільного
кодексу  України ( 435-15 ) (435-15)
        , але доказів, що підтверджують  дату
надіслання  цієї  платіжної вимоги-доручення № 04  від  05.05.99
позивач  господарському суду Донецької  області  не  надав  і  в
матеріалах справи такі докази відсутні.
 
Таким  чином,  достовірно визначити дату пред’явлення  платіжної
вимоги-доручення  відповідачу  у  господарського  суду  не  було
можливості.
 
Статтею 33   Господарського   процесуального   кодексу   України 
( 1798-12  ) (1798-12)
           встановлено,  що  кожна сторона повинна довести ті 
обставина  на  які вона посилається як на підставу своїх вимог  і 
заперечень.
 
Посилання Донецького апеляційного господарського суду на те,  що
саме  по  собі  звернення до суду з позовом вже  є  вимогою  про
виконання і не потребує додаткових процедур є неправомірним.  За
правилами  ст.  165 Цивільного кодексу України  ( 435-15  ) (435-15)
          її
застосування  можливе  лише відносно  того  зобов’язання,  строк
виконання якого не визначений, вимога кредитора (платіжна вимога-
доручення, лист) повинна бути направлена безпосередньо на адресу
боржника.
 
Зважаючи  на  викладене,  колегія суддів  вважає,  що  Донецьким
апеляційним господарським судом дана неправильна юридична оцінка
обставинам  справи,  тому постанова суду не  відповідає  чинному
законодавству   України   та  обставинам   справи   і   підлягає
скасуванню.
 
На підставі викладеного, керуючись ст. 111-5, ст.ст. 111-9 - 111-
11  Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12  ) (1798-12)
        ,
Вищий господарський суд України
 
                      П О С Т А Н О В И В:
 
Касаційну скаргу задовольнити.
 
Постанову  від  03.10.02 Донецького апеляційного  господарського
суду зі справи № 8/444 скасувати.
 
Рішення  від  02.08.02  господарського  суду  Донецької  області
залишити без змін.
 
Доручити господарському суду Донецької області видати відповідні
накази  з  урахуванням  ст.  122  Господарського  процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        
 
 
Головуючий                              В.С. Божок
 
Судді                                   М.І. Хандурін
 
					М.М. Черкащенкo