ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22.10.2003 Справа N 7/65
Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П.-
головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Джунь В.В.,
розглянувши касаційну скаргу Державної акціонерної компанії "Хліб
України", м. Київ (далі - ДАК "Хліб України")
на рішення господарського суду Дніпропетровської області від
18.04.2003 p. і постанову Дніпропетровського апеляційного
господарського суду від 16.07.2003 p.
зі справи № 7/65
за позовом ДАК "Хліб України",
до відкритого акціонерного товариства "Просянський елеватор", смт.
Просяна, Покровський район, Дніпропетровська область (далі - ВАТ
"Просянський елеватор")
про стягнення 242751,37 грн.
Судове засідання проведено за участю представників сторін:
позивача: А.А.А., відповідача: Б.Б.Б.
За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд
України
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від
18.04.2003 (суддя Коваль Л.А.), залишеним без змін постановою
Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.07.2003
(колегія суддів у складі: Лотоцька Л.О. - головуючий, судді Бахмат
Р.М. і Логвиненко А.О.) відмовлено в задоволенні позову ДАК "Хліб
України" про стягнення заборгованості з ВАТ "Просянський елеватор"
у сумі 242751,37 грн., з яких 237991,54 грн. - основний борг,
4759,83 грн. штраф відповідно до пункту 10.2 укладеного сторонами
договору. Судові рішення мотивовано недоведеністю позивачем
наявності заборгованості.
У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України ДАК
"Хліб України" просить оскаржувані рішення і постанову скасувати і
прийняти нове рішення, яким позов ДАК "Хліб України" до ВАТ
"Просянський елеватор" про стягнення 242751,37 грн. задовольнити.
Касаційну скаргу мотивовано тим, що суд у розгляді справи порушив
статті 154, 165 Цивільного кодексу Української РСР ( 1540-06 ) (1540-06)
,
зазначивши про відсутність у відповідача обов'язку з оплати
поставленого товару.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і
процесуального права, заслухавши пояснення представників сторін,
Вищий господарський суд України дійшов висновку про необхідність
скасування прийнятих у справі рішення і постанови та передачі
справи на новий розгляд до суду першої інстанції з огляду на таке.
Судовими інстанціями у справі встановлено, що:
- у 1998 році ДАК "Хліб України" та ВАТ "Просянський елеватор"
укладений договір купівлі-продажу паливно-мастильних матеріалів
(без дати і номера), за умовами якого позивач зобов'язувався
продати, а відповідач - купити дизельне паливо у кількості 540,85
тонни та бензин - 198,65 тонни на загальну суму 309043, 99 грн.;
- факт поставки відповідачу паливно-мастильних матеріалів
підтверджується накладними №181 та №182 (без дати), а саме
дизельного палива 595,35 тонни, бензину 1259,627 тонни на загальну
суму 957725,60 грн.;
- розрахунок ВАТ "Просянський елеватор" з ДАК "Хліб України" за
нафтопродукти на загальну суму 1573104,21 грн. здійснено
відповідно до акта приймання - передачі зерна;
- накладні №№2642, 2643 від 23.12.1998 не свідчать про поставку
нафтопродуктів позивачем відповідачеві, оскільки довіреності, на
підставі яких було отримано нафтопродукти за цими накладними, було
видано на отримання нафтопродуктів від інших юридичних осіб.
Причиною спору в даній справі стало питання про невиконання ВАТ
"Просянський елеватор", на думку позивача, умов договору щодо
оплати поставлених паливно-мастильних матеріалів на загальну суму
237991,54 грн.
На думку колегії суддів Вищого господарського суду України,
висновку про недоведеність заборгованості суди першої та
апеляційної інстанції дійшли з порушенням норм процесуального
права. Відповідно до статті 43 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням,
що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в
судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись
законом. Проте судові інстанції не з'ясували питання, ким саме, на
яких підставах і в якій кількості було отримано нафтопродукти за
накладними №№2642, 2643 від 23.12.98. Це свідчить про неповне
з'ясування усіх обставин справи. Суду першої інстанції слід було
ретельно з'ясувати обставини, пов'язані з передачею нафтопродуктів
за накладними №№2642, 2643 від 23.12.98, для чого залучити до
участі у справі у якості третіх осіб підприємства "Олимпекс ЛТД"
та "Витол", здійснити у судовому засіданні оцінку доказів, що
свідчать про отримання або неотримання відповідачем нафтопродуктів
за названими накладними та прийняти рішення відповідно до закону.
Судом апеляційної інстанції недоліки рішення суду першої інстанції
не усунуто.
Таким чином, судові інстанції припустилися порушення вимог частини
першої статті 4 - 7 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
щодо прийняття судового рішення за результатами
обговорення усіх обставин справи і частини першої статті 43
названого Кодексу ( 1798-12 ) (1798-12)
стосовно всебічного, повного і
об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх
сукупності.
Касаційна ж інстанція відповідно до частини другої статті 111-7
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
не має
права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були
встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи
відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого
доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази
або додатково перевіряти докази.
Крім того, у судовому засіданні представником ДАК "Хліб України"
заявлено клопотання про заміну сторони, - ДАК "Хліб України" її
правонаступником у зв'язку з реорганізацією та подано відповідні
докази.
З урахуванням наведеного у новому розгляді справи суду першої
інстанції необхідно встановити зазначені у цій постанові
обставини, надати доводам сторін і поданим ними доказам, в тому
числі доказам правонаступництва, належну правову оцінку та
вирішити спір згідно з вимогами закону.
Керуючись статтями 111-7- 111-12 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Державної акціонерної компанії "Хліб України"
задовольнити частково.
2. Рішення господарського суду Дніпропетровської області від
18.04.2003 p. і постанову Дніпропетровського апеляційного
господарського суду від 16.07.2003 p. зі справи № 7/65 скасувати.
Справу передати на новий розгляд до господарського суду
Дніпропетровської області.
Суддя В.Селіваненко
Суддя І.Бенедисюк
Суддя В. Джунь