ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18.12.2002 Справа N 3/192
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Перепічая В. С. (головуючого)
Вовка І. В.
Гончарука П. А.,
за участю представників позивача: директора Лаєвського В.Г.,
Варухи В.Г. дов. б/н від 17.04.2002 року, відповідача:
Новосьолової О.С. дов. № 112 від 06.08.2002 року, розглянувши у
відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Дочірнього
підприємства “Ливарний завод” Відкритого акціонерного товариства
“Київський верстатобудівний концерн” на постанову Київського
апеляційного господарського суду від 04.06.2002 року у справі №
3/192 за позовом Дочірнього підприємства “Ливарний завод”
Відкритого акціонерного товариства “Київський верстатобудівний
концерн” до Закритого акціонерного товариства “Атланта
Інтернейшнл” про стягнення суми,
У С Т А Н О В И В:
У лютому 2000 року позивач звернувся до суду з позовною заявою до
відповідача про стягнення 36 000 грн. основного боргу та 230, 40
грн. 3% річних, посилаючись на те, що останній не виконав
зобов’язань по оплаті товару за договором № 82/юу від 21.10.1998
року.
Рішенням арбітражного суду м. Києва від 27.04.2001 року позов
задоволено.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від
04.06.2002 року зазначене рішення суду першої інстанції
скасовано і, в позові відмовлено.
У касаційній скарзі, позивач вважає, що апеляційним судом
порушені норми матеріального та процесуального права і, тому
просить прийняту ним постанову скасувати, а рішення суду першої
інстанції залишити без змін.
Відзив на касаційну скаргу від відповідача до суду не надходив.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши доводи
касаційної скарги, та перевіривши матеріали справи і рішення,
які приймались судами в процесі її розгляду, суд вважає, що
касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Як вбачається із матеріалів справи, що предметом даного судового
розгляду є правовідносини, що виникли між сторонами із договору
купівлі-продажу № 82/юу від 21.10.1998 року згідно умов якого,
позивач зобов’язався продати стальні та чавунні конструкції, а
відповідач їх оплатити на протязі 7 днів з дати підписання
сторонами акта прийому-передачі товару.
Апеляційний суд виконуючи вимоги ст. ст. 32 - 34, 36, 38, 43 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12) всебічно, повно і об’єктивно розглянув всі
обставини справи в їх сукупності і, керуючись законом дійшов
правильного висновку проте, що позивачем не доведена обставина
щодо фактичної передачі товара відповідачу.
Наведений висновок суду відповідає матеріалам і обставинам
справи та вимогам норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, апеляційний суд дав правильну юридичну оцінку
обставинам справи і повно їх встановив у прийнятій постанові, та
правомірно скасував рішення суду першої інстанції і відмовив у
позові.
Доводи касаційної скарги не спростовують висновків апеляційного
суду.
За таких обставин, суд вважає, що постанову суду апеляційної
інстанції слід залишити без змін.
З огляду наведеного та керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9,
111-11, 1211 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12) , Вищий господарський суд України,
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Дочірнього підприємства “Ливарний завод”
Відкритого акціонерного товариства “Київський верстатобудівний
концерн” залишити без задоволення, а постанову Київського
апеляційного господарського суду від 04.06.2002 року без змін.
Поновити виконання постанови Київського апеляційного
господарського суду від 04.06.2002 року у справі № 3/192.
Головуючий В.С. Перепічай
Судді І.В. Вовк
П. А. Гончарук