ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                             ПОСТАНОВА
                          ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
18.12.2002                                        Справа N 3/192
 
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
 
Перепічая В. С. (головуючого)
Вовка І. В.
Гончарука П. А.,
 
за  участю  представників позивача: директора  Лаєвського  В.Г.,
Варухи   В.Г.   дов.  б/н  від  17.04.2002  року,   відповідача:
Новосьолової О.С. дов. № 112 від 06.08.2002 року, розглянувши  у
відкритому   судовому  засіданні  касаційну  скаргу   Дочірнього
підприємства “Ливарний завод” Відкритого акціонерного товариства
“Київський  верстатобудівний концерн”  на  постанову  Київського
апеляційного господарського суду від 04.06.2002 року у справі  №
3/192   за  позовом  Дочірнього  підприємства  “Ливарний  завод”
Відкритого  акціонерного товариства “Київський  верстатобудівний
концерн”   до   Закритого  акціонерного   товариства   “Атланта
Інтернейшнл” про стягнення суми,
 
                 У С Т А Н О В И В:
 
У лютому 2000 року позивач звернувся до суду з позовною заявою до
відповідача про стягнення 36 000 грн. основного боргу та 230, 40
грн.  3%  річних, посилаючись на те, що останній не  виконав
зобов’язань по оплаті товару за договором № 82/юу від 21.10.1998
року.
 
Рішенням  арбітражного суду м. Києва від 27.04.2001  року  позов
задоволено.
 
Постановою  Київського  апеляційного  господарського  суду   від
04.06.2002   року   зазначене  рішення  суду  першої   інстанції
скасовано і, в позові відмовлено.
 
У  касаційній  скарзі,  позивач  вважає,  що  апеляційним  судом
порушені  норми матеріального та процесуального  права  і,  тому
просить прийняту ним постанову скасувати, а рішення суду  першої
інстанції залишити без змін.
 
Відзив на касаційну скаргу від відповідача до суду не надходив.
 
Заслухавши  пояснення  представників сторін,  дослідивши  доводи
касаційної  скарги, та перевіривши матеріали справи  і  рішення,
які  приймались  судами в процесі її розгляду,  суд  вважає,  що
касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
 
Як вбачається із матеріалів справи, що предметом даного судового
розгляду  є правовідносини, що виникли між сторонами із договору
купівлі-продажу № 82/юу від 21.10.1998 року згідно  умов  якого,
позивач  зобов’язався продати стальні та чавунні конструкції,  а
відповідач  їх  оплатити  на протязі 7 днів  з  дати  підписання
сторонами акта прийому-передачі товару.
 
Апеляційний суд виконуючи вимоги ст. ст. 32 - 34, 36, 38, 43 ГПК
України  ( 1798-12 ) (1798-12)
         всебічно, повно і об’єктивно розглянув  всі
обставини  справи  в їх сукупності і, керуючись  законом  дійшов
правильного  висновку проте, що позивачем не доведена  обставина
щодо фактичної передачі товара відповідачу.
 
Наведений  висновок  суду  відповідає  матеріалам  і  обставинам
справи та вимогам норм матеріального і процесуального права.
Таким  чином,  апеляційний  суд дав  правильну  юридичну  оцінку
обставинам справи і повно їх встановив у прийнятій постанові, та
правомірно  скасував рішення суду першої інстанції і відмовив  у
позові.
Доводи  касаційної скарги не спростовують висновків апеляційного
суду.
За  таких  обставин, суд вважає, що постанову  суду  апеляційної
інстанції слід залишити без змін.
З  огляду  наведеного та керуючись ст. ст. 111-5, 111-7,  111-9,
111-11,   1211 Господарського  процесуального  кодексу  України
( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий господарський суд України,
 
                       П О С Т А Н О В И В:
 
Касаційну   скаргу  Дочірнього  підприємства  “Ливарний   завод”
Відкритого  акціонерного товариства “Київський  верстатобудівний
концерн”   залишити  без  задоволення,  а  постанову  Київського
апеляційного господарського суду від 04.06.2002 року без змін.
 
Поновити    виконання    постанови    Київського    апеляційного
господарського суду від 04.06.2002 року у справі № 3/192.
 
Головуючий      В.С. Перепічай
 
Судді           І.В. Вовк
 
                П. А. Гончарук