ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
18.12.2002                                       Справа N 26/780
 
    Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
                     Полякова Б.М. - головуючого
                     Цвігун В.Л.
                     Яценко О.В.
розглянувши          ДП “Завод 410 Цивільної авіації”, м. Київ
матеріали
касаційної скарги
на постанову         від 01.10.2002р. Київського апеляційного
                     господарського суду
у справі             № 26/780 господарського суду міста Києва
за позовом           ДПІ у Залізничному районі м. Києва
До                   1.   ДП “Завод 410 Цивільної авіації”,
                     м. Київ;
                     2.   ПП “Верітас», м. Київ
 
Про   визнання угоди недійсною
 
за участю представників сторін:
від  позивача  –  Огороднік  Д.М.,  довір.  від  06.03.2002   р.
№ 1157/9/10-006
від  відповідача  (І) – Чекмарьова Ю.А., довір.  від  03.10.2002
р.№ 48-2471;
Фастовець В.В., довір. від 27.12.2001 р. № 48-2922
 
                       В С Т А Н О В И В:
 
04.07.2001  р. ДПІ у Залізничному районі м. Києва звернулась  до
арбітражного  суду  міста  Києва з  позовом  до  ДП  “Завод  410
Цивільної  авіації» та ПП “Верітас” про визнання угоди недійсною
на підставі ст. 49 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
        .
 
Рішенням  від 22.08.2001 р. у справі № 26/780 господарський  суд
міста Києва (суддя – Пінчук В.І.) в позові відмовив.
 
При  прийнятті рішення суд першої інстанції виходив з  того,  що
факт  укладання угоди між відповідачами з метою,  що  суперечить
інтересам  держави, не доведений, оскільки ПП “Верітас”  повинно
нести   відповідальність  за  несплату  податків   і   неподання
звітності до податкових органів відповідно до податкового, а  не
цивільного  законодавства, та несплата ПП “Верітас” податків  не
може бути підставою для визнання угоди недійсною.
 
Постановою  від 01.10.2002р. Київський апеляційний господарський
суд   (головуючий  суддя  Моторний  О.А.,  судді:  Кошіль  В.В.,
Пантелієнко  В.О.)  рішення господарського суду  міста  Києва  у
справі  № 26/780 скасував та позов задовольнив: визнав недійсною
угоду  укладену  між  відповідачами; стягнув  з  ДП  “Завод  410
Цивільної авіації» на користь держави вартість послуг  за  усною
угодою в сумі 180 696,00 грн.; стягнув з ПП “Верітас” на користь
ДП “Завод 410 Цивільної авіації» 180 696,00 грн.
 
При  апеляційному  розгляді справи було  здійснено  процесуальне
правонаступництво. У зв’язку з реорганізацією органів  державної
податкової   служби   міста  Києва  суд  апеляційної   інстанції
відповідно  до  ст.  25  Господарського  процесуального  кодексу
України  ( 1798-12 ) (1798-12)
         замінив ДПІ у Залізничному районі м.  Києва
її правонаступником ДПІ у Солом’янському районі м. Києва.
 
Постанова  мотивована тим, що в матеріалах справи наявні  докази
реєстрації  ПП “Верітас” за загубленим паспортом, рішенням  суду
його   статут  визнано  недійсним,  тому  висновки  суду  першої
інстанції  про  відсутність умислу з боку цього підприємства  на
досягнення мети, суперечної інтересам держави і суспільства, при
укладанні спірної угоди не відповідають обставинам справи.
 
Не  погоджуючись  з  даною постановою, ДП “Завод  410  Цивільної
авіації»    звернулося   з   касаційної   скаргою   до    Вищого
господарського суду України, в якій просить скасувати постанову.
 
В  обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те,  що:  –
ним  був  сплачений податок на додану вартість, що свідчить  про
відсутність  наміру  ухилитися  від  сплати  податків,  а   отже
відсутність  умислу  на  досягнення  мети  завідомо   суперечної
інтересам  держави та суспільства; – законодавством  України  не
передбачені  обов’язки  підприємств  перевіряти  контрагента  на
сплату   ним  податків,  ведення  господарської  діяльності   та
законністю його реєстрації; – рішення суду про визнання  статуту
недійсним  було  винесено після укладання угоди,  а  на  час  її
виконання ПП “Верітас” було зареєстровано.
 
Заслухавши  пояснення представників сторін,  обговоривши  доводи
касаційної   скарги,   перевіривши  наявні   матеріали   справи,
проаналізувавши   застосування   господарськими   судами    норм
матеріального  та  процесуального права, колегія  суддів  дійшла
висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з
наступного.
 
Як  встановлено судами першої та апеляційної інстанції,  між  ДП
“Завод 410 Цивільної авіації» та ПП “Верітас” була укладена усна
угода  про  поставку товарно-матеріальних цінностей на  загальну
суму 180 696,00 грн., відповідно до якої ДП “Завод 410 Цивільної
авіації»  у  грудні  1998 р. – лютому 1999 р.  отримало  від  ПП
“Верітас” товари згідно видаткових накладних на згадану суму,  в
т.ч.  ПДВ  в  сумі 30 116,00 грн. (на цю саму суму ПП  “Верітас”
видало  податкові накладні). Вартість отриманих товарів повністю
оплачена ДП “Завод 410 Цивільної авіації» перерахуванням  коштів
платіжними   дорученнями.  Суми  податку  на  додану   вартість,
зазначені   в  податкових  накладних,  включені  до  податкового
кредиту ДП “Завод 410 Цивільної авіації» за відповідні податкові
періоди.
 
ДПІ  у  Залізничному  районі м. Києва була  проведена  перевірка
дотримання вимог податкового законодавства України ДП “Завод 410
Цивільної  авіації»  при взаєморозрахунках з  ПП  “Верітас”,  за
результатами  якої  встановлено, що  останній  зареєстрований  в
державному  органі  реєстрації з  зазначенням  в  установчих  та
реєстраційних  документах  неправдивих  даних  про  засновників,
керівників   (здійснено  реєстрацію  за  загубленим  паспортом),
фактичні  та  юридичні  адреси якого не  співпадають  з  даними,
зазначеними в установчих та реєстраційних документах. Крім того,
при    проведені   господарської   діяльності    ПП    “Верітас”
використовувало неіснуючі печатки (дозвіл на отримання печаток і
штампів  не  видавався)  та  реквізити,  проводило  операції  по
поточним рахункам, відкритим в банківських установах на підставі
недостовірних  даних,  з.12.1998 р.  не  подавало  звітності  до
податкових органів, податків до бюджету не сплачувало  (акт  про
результати перевірки від 23.02.2001 р. № 48).
 
Разом  з  тим, як встановлено судами та вбачається з  матеріалів
справи,  рішенням  Ватутінського районного  суду  м.  Києва  від
04.04.2000   р.  визнано  недійсними  установчі   документи   ПП
“Верітас” та рішенням Ватутінського районного суду м. Києва  від
23.11.2000  р.  визнано  недійсним  свідоцтво  №   36315333  про
реєстрацію  платника  податку на  додану  вартість  з  дня  його
видачі.
 
Згідно  з  ст. 49 Цивільного кодексу України ( 435-15  ) (435-15)
          угода,
укладена  з  метою,  завідомо  суперечною  інтересам  держави  і
суспільства, є недійсною.
 
В  пункті 6 постанови Пленум Верховного Суду України “Про судову
практику в справах про визнання угод недійсними” ( v0003700-78 ) (v0003700-78)
        
від 28.04.1978 р. № 3 (із змінами і доповненнями) вказано, що до
угод,  які  укладені  з  метою,  завідомо  суперечною  інтересам
держави   і   суспільства,   належать   угоди,   спрямовані   на
приховування  фізичними  та  юридичними  особами   доходів   від
оподаткування.
 
Положення  статті  49  Цивільного кодексу  України  ( 435-15  ) (435-15)
        
передбачають наявність умислу як у обох сторін, так і  у  однієї
сторони договору.
 
Пленум  Верховного Суду України також зазначає, що суд, визнаючи
недійсною  угоду,  повинен у рішенні вказати, у  чому  конкретно
полягала завідомо суперечна інтересам держави і суспільства мета
укладення  угоди і хто з її учасників мав умисел  на  досягнення
цієї мети.
 
Як    вірно   встановлено   судом   апеляційної   інстанції   та
підтверджується вищенаведеним, ПП “Верітас” при укладанні  угоди
мало умисел на досягнення мети, суперечної інтересам держави.
 
Відповідно  до статті 49 Цивільного кодексу України ( 435-15  ) (435-15)
        
при  наявності ж умислу лише у однієї з сторін все одержане  нею
за  угодою  повинно  бути повернуто другій стороні,  а  одержане
останньою  або належне їй на відшкодування виконаного стягується
в доход держави.
 
Отже,  суд  апеляційної інстанції вірно застосував  односторонню
реституцію до вказаних правовідносин.
 
Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судами обставин  справи
та  їх повноту, Вищий господарський суд України дійшов висновку,
що  постанова  Київського апеляційного господарського  суду  від
01.10.2002р.   прийнята   в   межах   норм   матеріального    та
процесуального права, тому підстав для скасування не вбачається.
 
З  урахуванням  наведеного, та керуючись п.  11  ст.  10  Закону
України  “Про державну податкову службу в Україні” ( 509-12  ) (509-12)
        ,
ст.  49  Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
         та ст. ст. 111-5,
111-7,   111-9,  111-11  Господарського  процесуального  кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , суд
 
                      П О С Т А Н О В И В:
 
1.    Касаційну  скаргу  ДП  “Завод 410  Цивільної  авіації»  на
постанову  Київського  апеляційного  господарського   суду   від
01.10.2002р. у справі № 26/780 залишити без задоволення.
 
2.    Постанову Київського апеляційного господарського суду  від
01.10.2002р. у справі № 26/780 залишити без змін.
 
Головуючий  Б.М. Поляков
 
Судді       В.Л. Цвігун
 
            О.В. Яценко