ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18.12.2002 Справа N 24/2Б
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :
головуючого Черногуза Ф.Ф.,
суддів: Михайлюка М.В.,
Невдашенко Л.П.
розглянув в судовому засіданні
касаційну скаргу арбітражного керуючого Біличенко Віталія
Олександровича
на ухвалу Донецького апеляційного господарського суду
від 11.10.2002
у справі № 24/2б
господарського суду Донецької області
за заявою Артемівської ОДПІ
до КП “Артемівська швейна фабрика ім. 8
Березня”, м. Артемівськ
кредитори: ВАТ “Донецькобленерго”;
відділ Пенсійного фонду м. Артемівська
Про визнання банкрутом.
В засіданні взяли участь представники
- кредитора: не з’явилися; арбітражний керуючий – не
з’явився;
- боржника: не з’явилися.
Артемівська ОДПІ звернулося до господарського суду Донецької
області з заявою про визнання банкрутом КП “Артемівська швейна
фабрика ім. 8 Березня”, в провадженні якого знаходиться дана
справа (24/2Б).
Ухвалою господарського суду Донецької області від 10.09.2002
провадження по справі було зупинено. Направлено до Артемівського
РВ УМВС України ліквідаційний баланс боржника та звіт
ліквідатора Біличенко В.О., з метою встановлення фактів
незаконної реалізації майна КП “Артемівська швейна фабрика ім. 8
Березня” в ліквідаційній процедурі та використання отриманих від
реалізації коштів. Зазначено також, що клопотання Біличенко В.О.
про усунення його від обов’язків ліквідатора буде розглянуто
судом після поновлення провадження по справі.
Біличенко В.О., не погоджуючись з вказаною ухвалою суду,
звернувся на неї з апеляційною скаргою.
Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від
25.09.02 № 24/2б-97 апеляційна скарга була повернута заявнику
без розгляду на підставі п. 2 ст. 97 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
з
мотивів того, що до неї не було додано доказів направлення її
копії до Донецького обласного управління з питань банкрутства.
Біличенко В.О. вдруге звернувся з апеляційною скаргою на
ухвалу господарського суду Донецької області від 10.09.2002 до
суду апеляційної інстанції.
Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від
11.10.02 ( головуючий А.М. М”ясищев, судді І.В.Алєєва, Н.Л.
Величко) арбітражному керуючому відмовлено у прийнятті
апеляційної скарги на підставі п. 1 ст. 62 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
з огляду на те, що згідно вимог ст. 91 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
право апеляційного оскарження надане сторонам у
справі, а ліквідатор відповідно до ст. 1 Закону України “Про
відновлення платоспроможності боржника або визнання його
банкрутом” ( 2343-12 ) (2343-12)
є учасником провадження у справі.
Не погоджуючись з прийнятою ухвалою суду апеляційної
інстанції, Біличенко В.О. звернувся з касаційною скаргою, в якій
зазначає про порушення судом апеляційної інстанції норм
процесуального права. Зокрема, те, що приписи ст. 62 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
не поширюються на перегляд судових рішень в
апеляційному порядку. Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 106 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
апеляційні скарги на ухвали місцевого
господарського суду, крім сторін, можуть подавати й інші
учасники судового процесу, зазначені, зокрема в Законі України
“Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його
банкрутом” ( 2343-12 ) (2343-12)
.
Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу та заслухавши
доповідь судді Михайлюка М.В., Вищий господарський суд України
вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню через наступне.
Донецький апеляційний господарський суд в ухвалі від 11.10.02
встановив, що арбітражний керуючий Біличенко В.О. звернувся з
апеляційною скаргою на ухвалу господарського суду Донецької
області від 10.09.2002 по даній справі.
Відмовляючи в прийнятті апеляційної скарги ліквідатора
підприємства боржника, суд послався на п. 1 ст. 62 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
. Судом апеляційної інстанції зроблено
висновок, що згідно п. 2 ст. 25 Закону України “Про відновлення
платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”
( 2343-12 ) (2343-12)
від 14.05.1992 № 2343-Х11 ( з наступними змінами та
доповненнями) з дня призначення ліквідатора до нього переходять
права керівника (органів управління) юридичної особи – банкрута,
проте, оскільки ліквідатор відповідно до ст. 1 цього Закону є
учасником провадження у справі, він в силу приписів ст. 91 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
не наділений правом сторони на апеляційне
оскарження.
Стаття 1 Закону України “Про відновлення платоспроможності
боржника або визнання його банкрутом” ( 2343-12 ) (2343-12)
встановлює, що
до складу учасників провадження у справі про банкрутство
входить, крім сторін, інших осіб, арбітражний керуючий
(розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор).
Приписи ч. 3 статті 106 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Закону України
“Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його
банкрутом” ( 2343-12 ) (2343-12)
передбачають, що апеляційні скарги на
ухвали місцевого господарського суду можуть подавати як сторони,
так і інші учасники судового процесу, зазначені у цьому Кодексі
та Законі України “Про відновлення платоспроможності боржника
або визнання його банкрутом” ( 2343-12 ) (2343-12)
.
Таким чином, в ухвалі від 11.10.02 у даній справі Донецький
апеляційний господарський суд зробив помилковий висновок про те,
що право на апеляційне оскарження ухвали місцевого
господарського суду надане лише сторонам, неправильно
застосувавши статтю 91 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, оскільки
зазначене питання регулюється статтею 106 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, зокрема, частиною третьою цієї статті.
Крім того, суд апеляційної інстанції в порушення норм
процесуального права, відмовляючи в прийнятті апеляційної скарги
на ухвалу у справі про банкрутство, послався на п. 1 ст. 62 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, приписи якої регламентують, по-перше,
відмову у прийнятті позовної заяви, що унеможливлює її
застосування у справах про банкрутство (питання відмови у
прийнятті заяв про порушення справ про банкрутство врегульоване
спеціальною нормою - п. 2 ст. 8 Закону України “Про відновлення
платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”
( 2343-12 ) (2343-12)
; по-друге, є нормою процесуального права щодо
розгляду спорів у першій інстанції.
Таким чином, неправильне застосування судом апеляційної
інстанції норм процесуального права призвело до істотного
порушення процесуальних прав учасника провадження у справі про
банкрутство - арбітражного керуючого, та до прийняття
неправильного судового рішення. Викладене є підставою для
скасування ухвали Донецького апеляційного господарського суду
згідно з ч. 1 ст. 111-10 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
За таких обставин касаційна скарга підлягає задоволенню, а
справа – передачі до суду апеляційної інстанції для вирішення
питання щодо перегляду в апеляційному порядку.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, ст.
111-9 - 111-11, ст. 111-13 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
П О С Т А Н О В И В:
1. Касаційну скаргу арбітражного керуючого Біличенко Віталія
Олександровича задовольнити. Ухвалу Донецького апеляційного
господарського суду від 11.10.2002 у справі № 24/2Б
господарського суду Донецької області скасувати.
2. Справу передати до Донецького апеляційного господарського
суду для вирішення питання щодо перегляду в апеляційному
порядку.
Головуючий Ф.Черногуз
судді: М.Михайлюк
Л.Невдашенко