ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18.12.2002 Справа N 2/6/1062-2/2/792
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Черногуза Ф.Ф.
суддів : Невдашенко Л.П. /доповідач у
справі/
Михайлюка М.В.
розглянувши у відкритому Національної акціонерної компанії
судовому засіданні “Нафтогаз України”, м. Київ
касаційну скаргу
на постанову від 10.10.2002
Дніпропетровського апеляційного
господарського суду № 02-5/9-5/57
у справі № 2/6/1062-2/2/792
господарського суду Запорізької області
за позовом Національної акціонерної компанії
“Нафтогаз України”, м. Київ
до Михайлівського орендного
підприємства
теплових мереж, смт.Михайлівка
Про стягнення 199 508,50 грн.
за участю представників сторін:
від позивача Куницький В.В.
від відповідача не з’явилися
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Запорізької області від 04.07.2002
задоволено позов НАК “Нафтогаз України” до Михайлівського
орендного підприємства теплових мереж про стягнення боргу в сумі
183865 грн., 6% річних – 68281,17 грн., 23700,19 грн. відсотків
в розмірі облікової ставки НБУ, 955,35 грн. збитків, спричинених
інфляцією.
Задовольняючи позов, суд виходив з того, що вексель зі строком
платежу “за пред’явленням” має бути сплачений при його
пред’явленні. Оскільки на протязі року з дня його складення
вексель не був сплачений відмічає суд, а претензія
векселедержателя, що була заявлена 28.03.2001 залишена без
задоволення то вимоги позивача підлягають задоволенню в повному
обсязі.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду
від 10.10.2002 рішення господарського суду Запорізької області
від 04.07.2002 скасовано, у задоволенні позову відмовлено.
Апеляційна інстанція мотивувала своє рішення тим, що відповідно
до ст. 34 Положення про переказний і простий вексель,
затверджене постановою ЦВК і РНК СССР від 07.08.37 № 104/1341,
що регулювало вексельний обіг в Україні на час складання векселю
Михайловським орендним підприємством теплових мереж, вексель зі
строком платежу “за пред’явленням” підлягає оплаті при його
пред’явленні, на протязі року від дати видачі.
Заявлена позивачем 28.03.2001 претензія, не заміняє акт
пред’явлення векселя до платежу.
Оскільки вексель не був пред’явлений до платежу на протязі року
від дня його складання, позивач, на думку апеляційної інстанції,
втратив право вимоги за вказаним векселем.
У касаційній скарзі, НАК “Нафтогаз України” ставить питання про
скасування постанови Дніпропетровського апеляційного
господарського суду і залишення рішення господарського суду
Запорізької області від 04.07.2002 без змін, обгрунтовуючи це
тим, що позови за векселями до акцептанта переказного векселя чи
векселедавця простого векселя, можуть бути заявлені на протязі
трьох років з дня строку платежу незалежно від протесту векселя.
Строк платежу, стверджує скаржник, настає незалежно від протесту
векселя, тобто незалежно від того чи є свідчення про те, що
вексель пред’являвся до платежу, і був неоплачений чи нема. З
позовом про його оплату можна звертатися протягом трьох років з
останнього дня року, встановленого для пред’явлення векселя до
платежу.
Заслухавши пояснення учасників судового процесу, перевіривши
правильність застосування судом норм матеріального та
процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга
не підлягає задоволенню з наступних підстав.
НАК “Нафтогаз України” є векселедержателем простого векселя,
виданого Михайловським орендним підприємством теплових мереж
29.09.99 на суму 183865 грн. зі строком платежу “за
пред’явленням”.
Відповідно до ст. 34 Положення про переказний і простий вексель,
затверджене постановою ЦВК і РНК СССР від 07.08.37 за №
104/1341, що регулювало спірні правовідносини на час складання
векселю, вексель, зі строком платежу “за пред’явленням”, повинен
бути пред’явлений до платежу протягом одного року від дня його
складання.
Виконання зобов’язань за векселями мають свої особливості.
Зокрема, платіж за векселями здійснюється не з ініціативи
боржника, а з ініціативи кредитора.
Без пред’явлення векселя до платежу, виконання боржником
зобов’язань за векселем, як правило, не здійснюється.
Пред’явлення векселю до платежу, зі строком платежу “за
пред’явленням” визначається волею векселедержателя. Однак цей
строк обмежений річним терміном. Тобто, на протязі року від дня
складання векселю у будь-який час векселедержатель може
пред’явити вказаний вексель до платежу.
Відтак, необхідною умовою виконання вексельного зобов’язання є
обов’язкове пред’явлення векселя кредитором до платежу.
Як встановлено матеріалами справи НАК “Нафтогаз України”, не
надав суду доказів пред’явлення векселя до платежу.
Заявлена векселедавцю 28.03.2001 претензія не може бути доказом
пред’явлення векселя до платежу, оскільки, таким доказом,
відповідно до згаданого Положення про переказні та прості
векселі є відмітка підписана векселедавцем на векселі.
Зважаючи на викладене, неспроможними є доводи скаржника про те,
що векселедержатель вправі звернутися з позовом до векселедавця
на протязі трьох років, незалежно від того, чи був пред’явлений
вексель до платежу чи ні. Дійсно, векселедержатель вправі
звернутися з позовом до векселедавця на протязі трьох років з
дня строку платежу.
У даному випадку, строк платежу за векселем, мав визначити
векселедержатель – НАК “Нафтогаз України” в межах року, тобто з
29.09.99 по 29.09.2000.
Твердження скаржника про те, що строк платежу за спірним
векселем настав в останній день року, тобто 29.09.2000 є хибним
і не відповідаючим чинному законодавству про вексельний обіг.
Керуючись ст.ст. 111-9, 111-10 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу НАК “Нафтогаз України” залишити без
задоволення.
Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду
від 10.10.2002 у справі № 2/6/1062-2/2/792 залишити без змін.
Головуючий Ф.Черногуз
Судді Л.Невдашенко
М.Михайлюк