14/2452 Про стягнення 7 800,00 грн. - Текст документа

Рішенням господарського суду Хмельницької області (суддя – Гладюк Ю.В.) від 08.07.2002р. у справі № 14/2452 за позовом Державної інспекції з контролю за цінами в Хмельницькій області до ТОВ “Агрокорм Поділля» про стягнення 7 800,00 грн. позовні вимоги задоволено.

ТОВ “Агрокорм Поділля» з рішенням суду не погодилось та звернулося з апеляційною скаргою до Львівського апеляційного господарського суду.

Ухвалою від 29.07.2002р. Львівський апеляційний господарський суд (головуючий суддя Скрутовський П. Д., судді: Зданкевич З.І., Давид Л.П. ) повернув апеляційну скаргу на підставі п. 3 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) .

Суд апеляційної інстанції виходив з того, що в платіжному дорученні № 28 від 17.07.2002 р. не вказано дати зарахування суми в бюджет, що є порушенням вимог Інструкції про порядок обчислення та справлення державного мита, затвердженої наказом ГДПІ України від 22.04.1993 р. № 15, а також державне мито повинно бути сплачено на рахунок відкритий на ім’я Управління Державного казначейства у Львівській області за відповідними реквізитами.

ТОВ “Агрокорм Поділля» повторно подало апеляційну скаргу до Львівського апеляційного господарського суду.

Ухвалою від 25.09.2002р. Львівський апеляційний господарський суд відмовив у задоволені клопотання про відновлення строку для подачі апеляційної скарги відповідача та повернув апеляційну скаргу на підставі п. 4 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) .

Ухвала мотивована тим, що скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, з клопотанням, проте строк для подачі скарги пропущений з вини скаржника, підстави для задоволення клопотання відсутні.

Не погоджуючись з ухвалою про відмову у відновленні пропущеного процесуального строку на подання апеляційної скарги, ТОВ “Агрокорм Поділля» звернулось з касаційної скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить скасувати дану ухвалу та поновити пропущений строк для подання апеляційної скарги.

Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування апеляційним судом норм процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 93 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня прийняття рішення місцевим господарським судом, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуване рішення господарського суду Хмельницької області було прийнято 08.07.2002р., а апеляційна скарга повторно подана 27.08.2002р., що підтверджується відбитком штампу вхідної кореспонденції Львівського апеляційного господарського суду на апеляційній скарзі, тобто після закінчення процесуального строку на її подання.

Статтею 53 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) передбачено, що господарський суд може відновити пропущений процесуальний строк за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи, якщо визнає причину пропуску строку поважною.

Виходячи зі змісту зазначеної статті, поважними визнаються лише ті обставини, які є об’єктивно непереборними і пов’язані з дійсними істотними труднощами для вчинення процесуальних дій.

Відповідно до п. 3 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату державного мита у встановлених порядку і розмірі.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, при першому поданні апеляційної скарги відповідачем не дотримано вимог Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 22.04.1993р. № 15 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 19.05.1993 р. за № 50. Крім того, скаржником порушено порядок справлення державного мита, який передбачає, що державне мито зараховується на рахунки відкриті в Управліннях Держказначейства АР Крим, областях, містах Києві та Севастополі за місцем знаходження господарських судів.

Отже, до вперше поданої апеляційної скарги не додано документів, які підтверджують сплату державного мита у встановленому порядку.

В обґрунтування клопотання про відновлення пропущеного процесуального строку скаржник посилається на те, що недоліки які були зазначені в ухвалі від 29.07.2002р. ним усунуті, зауваження викладені Львівським апеляційним господарським судом враховані, у зв’язку з чим і був порушений процесуальний строк на подання апеляційної скарги до апеляційної інстанції.

Вказані дії скаржника, що призвели до пропуску процесуального строку, свідчать про недбалість з боку скаржника при підготовці матеріалів для оскарження рішення господарського суду Хмельницької області.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що ухвала про повернення апеляційної скарги була винесена 29.07.2002 р., а апеляцыйна скарга повторно подана 27.08.2002р., тобто через значний проміжок часу.

Таким чином, клопотання ТОВ “Агрокорм Поділля» про відновлення пропущеного процесуального строку для подання апеляційної скарги не містило будь-яких дійсно поважних (в розумінні вищенаведеної норми) причин для відновлення строку для подання апеляційної скарги.

Вищевикладене свідчить, що скаржник порушив норми господарського процесуального права, дотримання яких є обов’язковим для всіх учасників господарського процесу.

Колегія суддів дійшла висновку, що Львівський апеляційний господарський суд цілком обґрунтовано відмовив в задоволені клопотання про відновлення пропущеного строку на подання апеляційної скарги.

З урахуванням наведеного, та керуючись ст. ст. 53, 93, 97, 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу ТОВ “Агрокорм Поділля» на ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 25.09.2002р. у справі № 14/2452 залишити без задоволення.