ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18.12.2002 Справа N 11807/3-12
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Полякова Б.М. - головуючого
Цвігун В.Л.
Яценко О.В.
розглянувши матеріали ДК “Укргазвидобування” НАК “Нафтогаз
касаційної скарги України» в особі філії ГПУ
“Шебелинкагазвидобування”, смт. Червоний
Донець
на постанову від 26.06.2002р. Харківського апеляційного
господарського суду
від 08.04.2002р. господарського суду
та рішення Харківської області
у справі № 11807/3-12 господарського суду
Харківської області
за позовом Балаклійського виробничого управління
водопровідно-каналізаційного господарства,
м. Балаклія
до ДК “Укргазвидобування” НАК “Нафтогаз
України» в особі філії ГПУ
“Шебелинкагазвидобування”, смт. Червоний
Донець
Про стягнення 1 078 253, 20 грн.
за участю представників сторін:
від позивача – Лещенко Л.С., довір. від 28.12.2001 р. серія АЕІ
№ 693330
від відповідача – Хоменко Н. А., довір. від 16.12.2002 р. № 747
Шиманова Т. П. , довір. від 16.12.2002 р. № 748
П О С Т А Н О В И В:
07.09.2001 р. Балаклійське виробниче управління
водопровідно-каналізаційного господарства звернулося до
господарського суду Харківської області з позовом до ДК
“Укргазвидобування” НАК “Нафтогаз України» в особі філії ГПУ
“Шебелинкагазвидобування” про стягнення 1 013 432, 73 грн.
основної заборгованості та 64 820,47 грн. пені.
08.04.2002 р. Балаклійське виробниче управління
водопровідно-каналізаційного господарства зменшило позовні
вимоги і просило суд стягнути основну заборгованість в сумі 340
708,63 грн. та пеню в сумі 298 013,36 грн.
Рішенням господарського суду Харківської області (суддя –
Варибрус А.М.) від 08.04.2002р. у справі № 11807/3-12 стягнуто з
відповідача на користь позивача 340 708, 63 грн. боргу, 267 345,
89 грн. пені, в решті позову провадження припинено.
При прийняті рішення суд виходив з того, що сторони склали акт
звірки, в якому врахували останні розрахунки та провели заліки,
в результаті яких, за даними позивача, заборгованість становить
363 866,05 грн.; посилання відповідача на невідповідність тарифу
на спірні послуги суперечить матеріалам справи, в т. ч. пункту
3.1. договору, яким передбачено застосування сторонами в
розрахунках діючих тарифів, та ці тарифи погоджені з виконавчою
владою, про що відповідач був повідомлений.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від
26.06.2002 р. (головуючий суддя Могилєвкін Ю.М.., судді: Пушай
В.І., Барбашова С.В.) рішення господарського суду Харківської
області від 08.04.2002 р. залишено без змін з тих же підстав.
Разом з тим, суд апеляційної інстанції посилається на те, що
строк позовної давності на стягнення пені відповідно до ст. 79
ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
переривається пред’явленням позову і з
урахуванням позовної давності місцевий суд обґрунтовано стягнув
пеню, а також доводи відповідача про необґрунтованість
нарахування пені за період дії мораторію з 14.08.2002 р. по
25.01.2002 р. невірні, оскільки провадження у справі про
банкрутство відповідача припинено і ухвала про введення
мораторію втратила чинність.
Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями, ДК
“Укргазвидобування” НАК “Нафтогаз України» м. Київ в особі філії
ГПУ “Шебелинкагазвидобування” звернулася з касаційної скаргою до
Вищого господарського суду України в якій просить їх скасувати
та передати справу на новий розгляд.
Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи
касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на
предмет їх юридичної оцінки господарським судом Харківської
області та Харківським апеляційним господарським судом,
проаналізувавши застосування судами норм матеріального та
процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що
касаційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Судами першої та апеляційної інстанції не був встановлений
період за який стягується заборгованість за надані послуги з
водопостачання та водовідведення. Це позбавляє в подальшому
позивача права пред’явити позовні вимоги за наступний період
заборгованості за надані послуги.
Крім того, вартість послуг була визначена за договором № 3 від
10.02.2000 р., укладеного між сторонами, згідно тарифів, які
встановлюються виконавчим органом місцевих рад.
Відповідно до ст. 28 Закону України “Про місцеве самоврядування”
до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад
належать власні (самоврядні) повноваження, а саме встановлення в
порядку і межах, визначених законодавством, тарифів щодо оплати
побутових, комунальних, транспортних та інших послуг, які
надаються підприємствами та організаціями комунальної власності
відповідної територіальної громади; погодження в установленому
порядку цих питань з підприємствами, установами та
організаціями, які не належать до комунальної власності.
Разом з тим, наступне збільшення розміру тарифу під час
виконання договору оцінювалось судами першої та апеляційної
інстанції без дослідження самого акту органу місцевого
самоврядування, уповноваженого їх встановлювати.
Слід мати на увазі, що в зв’язку з порушенням справи про
банкрутство відповідача, господарським судом міста Києва був
введений мораторій на задоволення вимог кредиторів. Правові
насліди введення мораторію встановлені ст. 12 Закону України
“Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його
банкрутом» (далі – Закон), якою, зокрема, встановлено, що в
період дії мораторію не нараховується неустойка (штраф, пеня),
інші фінансові (економічні) санкції за невиконання або неналежне
виконання грошових зобов’язань.
Дія мораторію поширюється на всіх кредиторів.
Припинення справи про банкрутство не дає права суду, що
розглядає позов по зазначеним зобов’язанням до відповідача –
боржника, не враховувати період дії мораторію на задоволення
вимог кредиторів, що вводиться з порушенням справи про
банкрутство.
Висновок суду апеляційної інстанції про те, що відповідач –
боржник не визнаний банкрутом і тому підстав для звільнення його
від відповідальності за несвоєчасне здійснення розрахунків
немає, є безпідставним.
Дія мораторію поширюється на грошові зобов’язання кредиторів,
строк виконання яких настав до подання заяви про порушення
справи про банкрутство (п. 3 ст. 12 Закону).
Мораторій завжди закінчує свою дію з моменту припинення
провадження у справі або залишення без розгляду заяви
ініціюючого кредитора.
Тому, мораторій охоплює всіх кредиторів боржника незалежно від
того, чи брав він участь у справі про банкрутство чи ні.
Колегія суддів вважає, що судами першої та апеляційної інстанції
були суттєво порушені норми матеріального та процесуального
права, тому судові акти підлягають скасуванню, а справа
направленню на новий розгляд.
При новому розгляді суду першої інстанції необхідно з’ясувати
період заборгованості та підстави зміни тарифів на спірні
послуги, врахувати період дії мораторію на нарахування пені та
вирішити спір відповідно до вимог чинного законодавства України.
На підставі викладеного та керуючись ст. 28 Закону України “Про
місцеве самоврядування”, ст. 12 Закону України “Про відновлення
платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та
ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-10, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
П О С Т А Н О В И В:
1. Касаційну скаргу ДК “Укргазвидобування” НАК “Нафтогаз
України» в особі філії ГПУ “Шебелинкагазвидобування” на
постанову Харківського апеляційного господарського суду від
26.06.2002р. та рішення господарського суду Харківської області
від 08.04.2002р. у справі № 11807/3-12 задовольнити.
2. Постанову Харківського апеляційного господарського суду від
26.06.2002р. та рішення господарського суду Харківської області
від 08.04.2002р. у справі № 11807/3-12 скасувати.
3. Справу № 11807/3-12 передати на новий розгляд до
господарського суду Харківської області.
Головуючий Б.М. Поляков
Судді В.Л. Цвігун
О.В. Яценко