ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18.12.2002 Справа N 114/2-02
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Божок В.С. – головуючого,
Хандуріна М.І.,
Черкащенка М.М.,
за участю від позивача: Костіна Н.М. – дов.
представників від 11.11.02 № 8094;
від відповідача: Єрмоленко О.О.-
дов № 3 від 18.12.02; Кляцкій
Є.О. – дов. № 4 18.12.02
розглянувши у відкритому суб’єкта підприємницької
судовому засіданні касаційну діяльності Шостак Миколи
скаргу Івановича
на рішення господарського суду Київської
області
від 18.09.02
за позовом суб’єкта підприємницької
діяльності Шостак Миколи
Івановича
До ВАТ “Рокитнянський цукровий
завод”, смт. Рокитне
Про стягнення 160 734, 42 грн.
В С Т А Н О В И В:
Рішенням від 18.09.02 господарського суду Київської області у
позовних вимогах відмовлено, з тих підстав, що позивач не надав
доказів того, що він прибув за товаром у пункт поставки, а
відповідач відмовив йому у передачі товару на підприємстві.
Не погоджуючись з рішенням господарського суду Київської області
суб’єкт підприємницької діяльності Шостак Микола Іванович
звернувся у Вищий господарський суд України з касаційною скаргою
і просить її скасувати, посилаючись на те, що відповідно до ст.
224 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
, покупець зобов’язаний
сплатити за майно тільки після того, як продавець передасть йому
це майно у власність. Право власності у набувача майна,
відповідно до ст. 128 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
,
виникає з моменту передачі речі, а передачею речі визнається її
вручення набувачу.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в
касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних
обставин справи застосування норм матеріального і процесуального
права при винесенні оспорюваного судового акту, знаходить
необхідним касаційну скаргу задовольнити частково з наступних
підстав.
ВАТ “Рокитнянський цукровий завод” та ТОВ “Украгроінком”
15.06.99 уклали договір поставки цукру № 9906/15-1.
Право вимоги за вказаним договором перейшло до суб’єкта
підприємницької діяльності Шостака М.І. на підставі угоди № 24/1
від 24.12.01 про уступку права вимоги, укладеного позивачем з
ТОВ “Украгроінком”.
Господарський суд Київської області мотивував рішення тим, що
позивач не надав доказів того, що він прибув за товаром у пункт
поставки, а відповідач відмовив йому у передачі товару на
підприємстві. Однак, такі твердження господарського суду
суперечать п. 3.4 договору, в якому сторони обумовили обов’язок
постачальника не менше ніж за три робочих дні повідомляти
покупця про строки фактичної передачі йому товару за цим
договором. Даний пункт договору в судовому засіданні не
досліджувався і правової оцінки йому не дано.
Господарським судом встановлено, що вищевказаний договір №
9906/15-1 за правовою природою є фактично договором купівлі-
продажу.
Колегія суддів вважає, що господарським судом не достовірно
з’ясовано дійсну правову природу договору. Зазначений договір
укладено між суб’єктами підприємницької діяльності, а предметом
договору є передача цукру у власність покупця для використання у
підприємницькій діяльності.
Частиною 2 ст. 245 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
визначено, що договір, укладений між юридичними особами за їх
розсудом, за яким одна сторона зобов’язується передати іншій
qrnpnm3 продукцію в строк, який не збігається з моментом
укладання договору, є договором поставки. Права і обов’язки
сторін у зв’язку з недопоставкою або невибіркою продукції
регулюються ст. 246 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
.
Відмовляючи в позові, господарський суд Київської області на це
уваги не звернув та помилково застосував до спірних відносин ст.
231 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
, якою передбачено
наслідки невиконання продавцем обов’язку передати річ.
Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що господарським
судом Київської області дана неправильна юридична оцінка
обставинам справи, тому оскаржуване рішення не відповідає
чинному законодавству України та обставинам справи і підлягає
скасуванню, а справа направлення на новий розгляд.
При новому розгляді справи принагідно повно та всебічно вияснити
всі обставини справи, дати їм належну правову оцінку та
постановити законне та обґрунтоване рішення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9,
111-10, 111-11, 111-12 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу задовольнити частково.
Рішення від 18.09.02 господарського суду Київської області зі
справи № 114/2-02 скасувати.
Справу передати на новий розгляд до господарського суду
Київської області.
Головуючий В.С. Божок
Судді М.І. Хандурін
М.М. Черкащенко