ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18.12.2002 Справа N 10/143
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Божок В.С., -головуючого,
за участю Хандуріна М.І.,
представників Черкащенка М.М.,
від позивача: не з’явилися
від відповідача: Павлюк В.С.
розглянувши у Державного територіально-галузевого
відкритому судовому об’єднання “Південно-Західна залізниця”
засіданні касаційну
скаргу
на постанову Київського апеляційного господарського
суду від 23.09.02
у справі господарського м. Києва
суду
за позовом Науково-виробничого об’єднання
“Укрпромбудсервіс”
До Державного територіально-галузевого
об’єднання “Південно-Західна залізниця”
Про відшкодування збитків у розмірі 305 869 грн. 13 коп.
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду м. Києва від 18.06.02 позовні
вимоги Науково-виробничого об’єднання “Укрпромбудсервіс” до
Державного територіально-галузевого об’єднання “Південно-Західна
залізниця” про відшкодування збитків у розмірі 305 869 грн. 13
коп. задоволено частково. Стягнуто з Відповідача на користь
позивача 300 000 грн. збитків.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від
23.09.02 вищевказане рішення залишено без змін.
Не погодившись з постановою Київського апеляційного
господарського ДТГО “Південно – Західна залізниця” подала
касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення
господарського суду від 18.06.2002р. та постанову апеляційного
господарського суду від 23.09.2002р., та передати справу на
новий розгляд до суду першої інстанції.
ДТГО “Південно – Західна залізниця” посилається на те, що суд не
дослідив всіх обставин справи та упереджено ставився до доказів,
які надавав Відповідач.
Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи
касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи
та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування
норм матеріального та процесуального права вважає, що касаційна
скарга підлягає задоволенню.
Відповідно до вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
судові рішення не ґрунтуються на всебічному,
повному та об’єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають
суттєве значення для вирішення спору і не відповідають нормам
матеріального та процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено, що між Позивачем та
Відповідачем укладено договір оренди частини споруди № 120/99,
який зареєстровано 12.05.1999р. та відповідно до якого
Відповідач передав, а Позивач прийняв у платне орендне
користування частину споруди привокзальної площі Приміського
вокзалу – платформа 21 колії, загальною площею 177кв.м.
Строк дії договору, укладеного між сторонами закінчився б
31.12.1999р. Однак, у зв’язку з непогодженням сторонами умов
щодо його припинення, строк дії цього договору було продовжено
на той самий термін, тобто до 28.02.2001р., що передбачено
п. 10.3 цього договору.
У січні 2001 році, у зв’язку із здійсненням реконструкції на
станції Київ – Пасажирський згідно розпорядження Голови міської
державної адміністрації № 4 від 10.01.2001р. “Про реконструкцію
Київського залізничного вузла зв’язку станції Київ –
Пасажирський”, Відповідачем було надано лист про розірвання
вищевказаного договору оренди та звільнення орендованої
території.
У березні 2001 року Відповідач здійснив демонтування торгового
комплексу і павільйону Позивача.
Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій не
обґрунтували підстави для застосування норм глави 40 ЦК УРСР
( 1540-06 ) (1540-06)
, оскільки між сторонами склалися договірні стосунки,
які регулюються нормами глави 18 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
.
Крім того, під час розгляду справи Київським апеляційним
господарським судом ДТГО “Південно – Західна залізниця” було
заявлено клопотання про недійсність експертизи з посиланням на
те, що експертна оцінка проведена з порушенням “Положення про
порядок проведення експертної оцінки державного майна при
приватизації”, затвердженого Наказом Фонду державного майна
України від 02.02.1995р. N 100. Також відповідач зазначав, що
“Методика оцінки вартості об’єктів приватизації” затверджена
Постановою Кабінету Міністрів України від 22.07.1998р. № 111-4
втратила чинність відповідно до Постанови Кабінету Міністрів
України від 12.10.2000р. № 155.
Суд належної юридичної оцінки даним обставинам не дав і не
призначив повторну експертизу у відповідності з вимогами ст. 41,
42 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
та Закону України “Про судову
експертизу”.
Відповідно до роз’яснень пленуму Верховного суду України,
викладених у п. 1 постанови від 29.12.76 № 11 “Про судові
рішення” обгрунтованим визнається рішення, в якому повно
відображені обставини, що мають значення для даної справи,
висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є
вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються
достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Згідно до частини 2 статті 111-7 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна інстанція не має права
встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були
встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи
відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи
іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати
нові докази або додатково перевіряти докази.
Правова оцінка обставин та достовірності доказів по справі є
виключна прерогатива першої та апеляційної інстанції.
За таких обставин, рішення та постанова підлягають скасуванню, а
справа передачі на новий розгляд.
При новому розгляді справи суду належить усунути зазначені
недоліки, призначити повторну експертизу, проведення якої
доручити КНІСЕ, вжити заходів, щодо всебічного, повного,
об’єктивного вирішення спору, перевірити як доводи позивача так
і доводи відповідача та постановити обґрунтоване законне
рішення.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-10 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України,
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу задовольнити частково.
Рішення господарського суду м. Києва від 18.06.2002р. та
постанову Київського апеляційного господарського суду від
23.09.2002 року у справі № 10/143 скасувати.
Справу передати на новий розгляд до Господарського суду
м. Києва.
Головуючий Божок В.С.
судді Хандурін М.І.
Черкащенко М.М.