ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
18.12.2002 Справа N 4/858-13/114
(Постанову залишено без зміни постановою Судової палати
у господарських справах Верховного Суду України
від 25 березня 2002 року)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Божок В.С. - головуючого, Хандуріна М.І., Черкащенка М.М., за
участю представників від позивача: Бонюк О.П. - дов. від
08.11.2002 N 39/1580-7474, від відповідача: не з'явились,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Державного спеціалізованого підприємства "Чорнобильська АЕС" на
постанову Львівського апеляційного господарського суду від
23.05.2002 у справі господарського суду Львівської області за
позовом ДСП "Чорнобильська АЕС", м. Славутич, до ВАТ
"Нафтопереробний комплекс "Галичина", м. Дрогобич, ТОВ
"Імпекс-Енерго", м. Київ, про стягнення 1496960 грн., встановив:
Рішенням від 28.03.2002 господарського суду Львівської
області задоволені позовні вимоги щодо стягнення з ВАТ
"Нафтопереробний комплекс "Галичина" на користь Державного
спеціалізованого підприємства "Чорнобильська АЕС" 1496960 грн. -
вартості 1000 т мазуту.
Постановою від 23.05.2002 Львівського апеляційного
господарського суду апеляційна скарга ВАТ "Нафтопереробний
комплекс "Галичина" задоволено частково. Рішення господарського
суду Львівської області від 28.03.2002 скасовано. Позовні вимоги
ДСП "Чорнобильська АЕС" до ВАТ "Нафтопереробний комплекс
"Галичина" та ТОВ "Імпекс-Енерго" про стягнення 1496960 грн. -
залишено без розгляду.
Не погоджуючись з постановою Львівського апеляційного
господарського суду, ДСП "Чорнобильська АЕС" звернулось у Вищий
господарський суд України з касаційною скаргою і просить її
скасувати, посилаючись на те, що суд першої інстанції, даючи
оцінку запереченням відповідача щодо укладання договору N 12-8Т
від 18.11.99, вважає, що ці заперечення спростовуються листом
N 24/5-1530/К від 24.03.2002 Управління МВС України у Львівській
області, постановою про проведення виїмки від 22.03.2001 та
протоколом виїмки від 02.04.2001; при цьому суд залишає поза
увагою той факт, що названі письмові докази представлено у
розпорядження суду лише в копіях, не надає уваги і тій обставині,
що у протоколі виїмки не зазначається, який екземпляр договору
вилучено.
Не погоджуючись з постановою Львівського апеляційного
господарського суду, ДСП "Чорнобильська АЕС" звернулось у Вищий
господарський суд України з касаційною скаргою і просить її
скасувати, посилаючись на те, що апеляційним судом порушені норми
процесуального права, а саме ст. ст. 32, 33, 36, 38, 43, 101
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, а також
матеріального права - ст. ст. 6, 413, 416, 418, 419 Цивільного
кодексу України ( 1540-06 ) (1540-06)
.
Судом першої інстанції встановлено, що на підставі договору
від 22.11.99 р. ТзОВ "Імпекс-Енерго" продало, а ВП "Чорнобильська
АЕС" придбало та оплатило 1000 тонн мазуту загальною вартістю
1495260 грн. Відповідно до умов договору N 12-8т від 18.11.99 р.
ВП "Чорнобильська АЕС" передано, а ВАТ НПК "Галичина" прийнято
зазначений мазут на відповідальне зберігання, про що складено акт
прийому-передачі від 17.11.99 р. Належний ВП "Чорнобильська АЕС"
мазут, переданий на зберігання до ВАТ НПК "Галичина", не
повернуто.
Постановою апеляційної інстанції встановлені судом першої
інстанції факти по суті не відхилені, разом з тим рішення суду
першої інстанції апеляційним судом скасовано і позов залишено без
розгляду.
ВП "Чорнобильська АЕС" вважає, що постанова апеляційної
інстанції грунтується виключно на припущеннях стосовно дій судді
першої інстанції при прийнятті рішення, а не на доказах, що є
порушенням ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
та тягне за собою прийняття
неправильної постанови.
Згідно з п. 3 ст. 103 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, на підставі
якого прийнято постанову апеляційним судом, апеляційна судова
інстанція має право скасувати рішення повністю або частково і
припинити провадження у справі або залишити позов без розгляду
повністю або частково. Статтею 99 ГПК України передбачено, що в
апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду
цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей,
передбачених у цьому розділі, а також те, що апеляційний
господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку,
користується правами, наданими суду першої інстанції. Тому при
прийнятті постанови про залишення позову без розгляду, апеляційний
суд має враховувати правила ст. 81 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, якою
визначено виключний перелік підстав залишення позову без розгляду.
Між тим, суд не посилався на цю статтю та прийняв рішення всупереч
її положенням.
Обгрунтовуючи постанову на підставі оцінки дій суду, а також
сторін по справі, що мали місце під час судового процесу в першій
інстанції, апеляційним судом не враховано положень ст. 32 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, якою зазначається, що обставини, на яких
грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини,
які мають значення для правильного вирішення спору, встановлюються
на підставі доказів. Процесуальні дії сторін, а також події, що
мають місце в процесі провадження у справі, самі по собі доказами
не є, тому будь-які висновки на підставі їх аналізу не можуть
використовуватись для встановлення обставин справи.
Стаття 38 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
зобов'язує суд витребувати
від підприємств та організацій незалежно від їх участі у справі
документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, якщо подані
стороною докази є недостатніми. Водночас суд має право знайомитись
з доказами безпосередньо в місці їх знаходження. Додаткові
документи та матеріали апеляційним судом не витребувались, тому у
суду не було достатніх підстав зробити висновок про передчасність
висновків суду.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в
касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних
обставин справи застосування норм матеріального і процесуального
права при винесенні оспорюваного судового акта, знаходить
необхідним касаційну скаргу задовольнити з наступних підстав.
У постанові апеляційного господарського суду відсутнє
посилання на статтю 81 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, яка передбачає виключний перелік підстав для
залишення позову без розгляду. Як вбачається з матеріалів справи,
постанова апеляційного суду прийнята із порушенням положень цієї
статті. Апеляційним господарським судом не вживалося заходів щодо
отримання від позивача будь-яких оригіналів доказів зі справи для
ознайомлення з ними, отже, підстави для залишення позову без
розгляду з мотивів ненадання позивачем витребуваних матеріалів
відсутні. Відсутні й інші передбачені законом підстави для
залишення позову без розгляду. Таким чином, порушення норм
процесуального права призвело до невірного вирішення справи в
апеляційній інстанції.
Залишаючи позов без розгляду, суд апеляційної інстанції не
торкався питання доведеності чи недоведеності обставин справи,
внаслідок чого судом не дана цим обставинам юридична оцінка.
Колегія суддів вважає, що Львівським апеляційним
господарським судом необгрунтовано скасоване рішення
господарського суду Львівської області, яким встановлені юридичні
факти, оскільки, як вже зазначалось вище, апеляційним
господарським судом не витребувались додаткові докази і в судовому
засіданні вони не досліджувались.
Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що Львівським
апеляційним господарським судом дана неправильна юридична оцінка
обставинам справи, тому оскаржувана постанова не відповідає
чинному законодавству України і підлягає скасуванню.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 111-5, 111-7,
111-9 - 111-11, 111-13 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу задовольнити.
Постанову Львівського апеляційного господарського суду від
23.05.2002 р. у справі N 4/858-13/114 скасувати.
Рішення господарського суду Львівської області від 28.03.2002
р. у справі N 4/858-13/114 залишити без змін.
Доручити господарському суду Львівської області видати
відповідні накази з урахуванням ст. 122 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Головуючий В.С.Божок
Судді М.І.Хандурін
М.М.Черкащенко