ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17.12.2002 Справа N А-6180/1-27
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Кочерової Н.О.
суддів : Рибака В.В.
Уліцького А.М.
за участю представників сторін :
від позивача Черномаз В.Д. – директор
Аладіна Р.Д. за доруч. від 14.12.02
від відповідача Шавлак С.М. за доруч. № 24946/ш/10-
028 від 09.12.02
розглянув касаційну Державної податкової інспекції у
скаргу Московському районі м. Харкова
на постанову від 30.07.2002
Харківського апеляційного
господарського суду
у справі А-6180/1-27
господарського суду Харківської області
за позовом товариства з обмеженою
відповідальністю українсько-
російської фірми “Ю.К.А.С.”, м.
Харків
до Державної податкової інспекції у
Московському районі м. Харкова
Про визнання недійсним акту
В С Т А Н О В И В:
У квітні 2002 року ТОВ українсько-російська фірма “Ю.К.А.С.”
звернулось до господарського суду з позовом про визнання
недійсним рішення Державної податкової інспекції у Московському
районі м. Харкова № 677/7/23-404/25185029 від 15.04.2002 про
застосування та стягнення сум штрафних (фінансових) санкцій,
донарахованих сум податків, зборів (обов’язкових платежів) за
порушення податкового законодавства яким було донараховано
податок на додану вартість за січень - лютий 2002 року в сумі
96139 грн., застосовані фінансові санкції по податку на додану
вартість в сумі 19228 грн. у зв’язку з застосуванням нульової
ставки податку на додану вартість по експорту товарів,
посилаючись на те, що ним було здійснено експортну операцію по
відвантаженню шроту соняшникового ТОВ “Маратонс С”, Латвія та
фірмі “Utv East Oil Handelsges.m.b.H.”, Австрія, до даних
операцій податок обчислюється за нульовою ставкою, а тому у
відповідача не було підстав застосовувати штрафні санкції.
Рішенням господарського суду Харківської області від 26.06.2002
позов задоволено.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від
30.07.2002 ( судді Філатов Ю.М. - головуючий, Бур’янова С.С.,
Кравець Т.В.) рішення залишено без змін.
Задовольняючи позов і залишаючи рішення без змін про визнання
недійсним рішення Державної податкової інспекції, господарські
суди виходили з того, що позивачем були здійсненні експортні
операції, які згідно з пп. 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 Закону України
“Про податок на додану вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
оподатковуються
за нульовою ставкою, а тому у відповідача не було підстав
донараховувати податок на додану вартість та застосовувати
фінансові санкції.
В касаційній скарзі Державна податкова інспекція у Московському
районі м. Харкова просить рішення господарського суду та
постанову апеляційного господарського суду скасувати, в позові
ТОВ українсько-російської фірми “Ю.К.А.С.” відмовити,
посилаючись на те, що судами невірно застосовані норми
матеріального права, а саме: пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 та пп.
6.2.1. п. 6.2 ст. 6 Закону України “Про податок на додану
вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, п. 15 Митного кодексу України
( 92-15 ) (92-15)
.
Слухання справи з 26.11.2002 р. було відкладене на 17.12.2002 р.
Заслухавши доповідь судді Кочерової Н.О., пояснення
представників сторін, перевіривши повноту встановлених обставин
справи та їх юридичну оцінку, Вищий господарський суд України у
складі колегії суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає
задоволенню, виходячи з наступного.
ТОВ українсько-російською фірмою “Ю.К.А.С.” 16.11.01 та 02.02.02
було укладено зовнішньоекономічні контракти з фірмою “Utv East
Oil Handelsges.m.b.H.”, Австрія № ЕО-21/11 sfm, та ТОВ “Маратонс
Q”, Латвія № 02 на поставку шроту соняшникового на умовах
поставки DAF – кордон України, ст. Хоробичі.
На виконання вказаних контрактів у січні та в лютому 2002 року
позивачем здійснено експортну операцію – відгрузку шроту
соняшникового.
05.04.2002 Державною податковою інспекцією за результатами
перевірки правильності відшкодування з бюджету податку на додану
вартість українсько-російської фірми товариства з обмеженою
відповідальністю “Ю.К.А.С.” складено акт, в якому вказано, що
вивезення товарів платником податку за межі митної території
України не відбувалось, тому ця експортна операція повинна
обчислюватися на загальних умовах, тобто ставка ПДВ має бути 20
відсотків.
Відповідно до пп. 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 Закону України “Про податок
на додану вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
податок за нульовою ставкою
обчислюється щодо операцій з продажу товарів, що були вивезені
(експортовані) платником податку за межі митної території
України.
Товари вважаються вивезеними (експортованими) платником податку
за межі митної території України в разі якщо їх вивезення
(експортування) засвідчене належно оформленою митною вантажною
декларацією.
Задовольняючи позов господарський суд послався на те, що
експортні операції підтверджені належно оформленими вантажними
митними деклараціями.
Цей висновок суду підтверджується наданими до матеріалів справи
ксерокопіями вантажних митних декларацій за січень, лютий 2002
року, з яких вбачається, що продані товари були вивезені
(експортовані) платником податку за межі митної території
України.
При розгляді матеріалів та прийнятті рішень щодо правомірності
застосування нульової ставки податку на додану вартість та
відшкодування його із бюджету по операціях з вивезення
(експортування) товарів за межі митної території України судом
враховані особливості заповнення граф 2 та 9 вантажної митної
декларації та зміст договорів (контрактів), реквізити яких
зазначені в графі 44 вантажної митної декларації.
Як вбачається з матеріалів справи, вантажні митні декларації
(а.с.47, 64, 80, 100, 119) відповідають вимогам постанови КМУ
від 09.06.1997 № 574 ( 574-97-п ) (574-97-п)
, а саме в графі 2
відправник/експортер та в графі 9 особа, відповідальна за
фінансове врегулювання зазначено ТОВ українсько-російська фірма
“Ю.К.А.С.”
Таким чином, до операцій з вивезення (експортування) товарів
позивачем правомірно застосована нульова ставка ПДВ, а доводи
ДПІ у Московському районі про те, що право власності на товар
перейшло на покупця на території України не обґрунтовані і
спростовуються вищенаведеним.
Приймаючи до уваги викладене господарські суди прийшли до
правильного висновку і підстав для скасування судових рішень не
вбачається.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ
СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В И В :
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Московському
районі м. Харкова залишити без задоволення, а постанову від
30.07.2002 Харківського апеляційного господарського суду та
рішення від 26.06.2002 господарського суду Харківської області у
справі № А-6180/1-27 без змін.
Головуючий Н.Кочерова
Судді : В.Рибак
А.Уліцький