ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17.12.2002 Справа N А-5687/1-03
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Кочерової Н.О.
суддів : Рибака В.В.
Уліцького А.М.
за участю представників Бернардова С.Б. за доруч. від 16.12.02
позивача Ванчуріна В.В. за доруч. від 16.12.02
розглянув касаційну Лозівської об’єднаної державної
скаргу податкової інспекції Харківської області
на постанову від 01.08.2002
Харківського апеляційного господарського
суду
у справі № А-5687/1-03
господарського суду Харківської області
за позовом відкритого акціонерного товариства
“Лозівський завод металевих конструкцій”
До Лозівської об’єднаної державної
податкової інспекції Харківської області
Про визнання рішення недійсним
В С Т А Н О В И В:
В квітні 2002 року відкрите акціонерне товариство “Лозівський
завод металевих конструкцій” пред’явило в суді позов до
Лозівської об’єднаної державної податкової інспекції Харківської
області про визнання недійсним рішення № 130-ю/23-110-
00860174/2341 від 20.03.2002 про застосування та стягнення сум
штрафних (фінансових) санкцій, донарахованих сум податків,
зборів (обов’язкових платежів) та пені за порушення податкового
та іншого законодавства, яким йому донараховано податок на
додану вартість в сумі 31144,0 грн. та застосовані фінансові
санкції, в сумі 14923,0 грн.
Зазначало, що воно здійснювало експорт за межі митної території,
податок на додану вартість щодо даних операцій обчислюється за
нульовою ставкою, а тому у податкової інспекції не було підстав
донараховувати податок на додану вартість в сумі 31144,0 грн. та
застосовувати фінансові санкції в сумі 14 923,0 грн.
Рішенням господарського суду Харківської області від 30.05.2002
(суддя Подобайло З.І.) позов задоволено.
Визнано недійсним рішення Лозівської об’єднаної державної
податкової інспекції Харківської області про застосування та
стягнення сум штрафних (фінансових) санкцій, донарахованих сум
податків, зборів (обов’язкових платежів) та пені за порушення
податкового та іншого законодавства № 130ю/23-110-00860174/2341
від 20.03.2002.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від
01.08.2002 (судді: Філатов Ю.М.- головуючий, Бур’янова С.С.,
Кравець Т.В.) рішення залишено без змін.
Задовольняючи позов і залишаючи рішення без змін, судові
інстанції виходили з того, що позивачем здійснювались операції
по продажу товарів, вивезених (експортованих) платником податку
за межі митної території України, у зв’язку з чим вони
правомірно оподатковані позивачем за нульовою ставкою.
Посилання відповідача на те, що передача майна від продавця
покупцю відбувалась на митній території України, і відповідно
право власності на товар перейшло до покупця також на митній
території України, не приймається до уваги, оскільки чинне
законодавство не пов’язує вивезення (експортування) товару з
моментом та місцем переходу права власності на товар.
В касаційній скарзі Лозівська об’єднана державна податкова
інспекція Харківської області просить постанову апеляційного
господарського суду та рішення господарського суду скасувати та
прийняти нове рішення, яким в позові відмовили, посилаючись на
те, що судом неправильно застосовані норми матеріального права,
а саме: пп. 6.2.1, 6.2.2. п. 6.2 ст. 6 Закону України “Про
податок на додану вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, ст.ст. 224, 245
Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
, ст. 1 Закону України “Про
зовнішньоекономічну діяльність” ( 959-12 ) (959-12)
.
Справа слуханням відкладалась з 26.11.02 на 17.12.02.
Заслухавши доповідь судді Кочерової Н.О., пояснення
представників позивача, перевіривши повноту встановлених судом
обставин справи та їх юридичну оцінку, Вищий господарський суд
України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню
виходячи з наступного.
Відповідно до п. п. 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 Закону України “Про
податок на додану вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
податок за нульовою
ставкою обчислюється щодо операцій з продажу товарів, що були
вивезені (експортовані) платником податку за межі митної
території України.
Товари вважаються вивезеними (експортованими) платником податку
за межі митної території України в разі, якщо їх вивезення
(експортування) засвідчене належно оформленою митною
декларацією.
Як встановлено судом і вбачається з матеріалів справи відкритим
акціонерним товариством “Лозівський завод металевих конструкцій”
і фірмою “DELIM B.V.” (Голландія) були укладені договори
постачання металевих конструкцій.
Задовольняючи позов, господарський суд виходив з того, що продаж
товарів було здійснено на експорт, про що свідчить належно
оформлені у відповідності до Інструкції про порядок заповнення
вантажної митної декларації вантажно-митні декларації в графі 2
яких вказано відправник (експортер) і графі 9 особа,
відповідальна за фінансове регулювання ВАТ “Лозівський завод
металевих конструкцій” в графі 44 посилання на укладений
позивачем контракт.
На кожній вантажній митній декларації зроблено начальником
Східної регіональної митниці Тютюником О.О. напис, що
задекларовані у цій ВМД товари вивезені за межі митної території
України в повному обсязі. Стоїть підпис і дата.
Таким чином, позивачем обґрунтовано застосована була нульова
ставка ПДВ і судом не прийнято до уваги посилання відповідача на
умови правил ІНКОТЕРМС-90 (FCA, DAF).
Постановлені судові рішення відповідають вимогам закону і
обставинам справи і підстав для їх скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Лозівської об’єднаної державної податкової
інспекції залишити без задоволення, а постанову від 01.08.2002
Харківського апеляційного господарського суду та рішення від
30.05.2002 господарського суду Харківської області у справі № А-
5687/1-03 без змін.
Головуючий Н. Кочерова
Судді В. Рибак
А. Уліцький