ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17.12.2002 Справа N 7/426-2001
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Чабана В.В.
суддів: Жаботиної Г.В., Усенко Є.А.
у відкритому судовому засіданні за участю представників
Приватного підприємства не з’явився
“Коруна”
ДПІ у м. Ужгороді не з’явився
розглянувши касаційну ДПІ у м. Ужгороді
скаргу
на постанову Львівського апеляційного
господарського суду
у справі № 7/426-2001
господарського суду Закарпатської області
за позовом Приватного підприємства “Коруна”
до ДПІ у м. Ужгороді
Про зобов’язання списати податковий борг
Рішенням господарського суду Закарпатської області (суддя
С.Швед) від 06.02.2002р. позов Приватного підприємства “Коруна”
задоволено - зобов’язано ДПІ у м. Ужгороді в 10-ти денний термін
здійснити списання донарахованого податку на додану вартість в
сумі 7787 грн. та фінансових санкцій по цьому податку на суму
2601 грн..
Таке рішення прийняте з посиланням на те, що оскільки зазначена
сума донарахованого податку та фінансові санкції пов’язані з
правопорушеннями, які виникли у період 1999р., то спірна сума
ПДВ та фінансові санкції по цьому податку підпадають під ознаки
ст. 18 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань
платників податків перед бюджетами та державними цільовими
фондами” ( 2181-14 ) (2181-14)
.
Львівський апеляційний господарський суд (судді Т.С.Процик,
Н.А.Галушко, Я.О.Юрченко) переглянув в апеляційному порядку
рішення суду та постановою від 25.04.2002р. залишив його без
змін з тих самих підстав.
ДПІ у м. Ужгороді не погоджується з прийнятими у справі судовими
рішеннями, подала касаційну скаргу в якій стверджує, що судами
при прийнятті рішень не вірно застосовано норму ст. 18 Закону
України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків
перед бюджетами та державними цільовими фондами” ( 2181-14 ) (2181-14)
.
ПП “Коруна” подало відзив на касаційну скаргу, в якому просить
касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення
господарського суду Закарпатської області та постанову
Львівського апеляційного господарського суду залишити без змін.
Перевіривши матеріали справи, Вищий господарський суд України
В С Т А Н О В И В:
Державною податковою інспекцією у м. Ужгороді проведено
перевірку Приватного підприємства “Коруна” з питань дотримання
податкового законодавства за період ІV квартал 1998 року – І
квартал 2001 року, за результатами якої складено акт
№ 017/Д/2676-09 від 03.07.2001р..
На підставі цього акта, начальником ДПІ у м. Ужгороді прийнято
рішення № 320/2616/30224930/6577 від 12.07.2001р. “Про
застосування та стягнення сум штрафних (фінансових) санкцій,
донарахованих сум податків, зборів (обов’язкових платежів) та
пені за порушення податкового та іншого законодавства”, яким
підприємству донараховано податок на прибуток, податок на додану
вартість, збір до державного інноваційного фонду та застосовані
фінансові санкції по податках і зборах на загальну суму 171500
грн..
ПП “Коруна” не погодилось з рішенням податкової служби та подало
позов про зобов’язання списати податковий борг по ПДВ в сумі
5463 грн. та нараховані на цю суму фінансові санкції.
Рішенням господарського суду Закарпатської області позовні
вимоги задоволені, зобов’язано ДПІ у м. Ужгороді списати
(позовні вимоги в ході судового слухання було уточнено) податок
на додану вартість в сумі 7787 грн. та фінансові санкції по
цьому податку на суму 2601 грн..
Статтею 18 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань
платників податків перед бюджетами та державними цільовими
фондами” ( 2181-14 ) (2181-14)
встановлено порядок проведення розстрочки
та списання податкового боргу.
Так у відповідності до п.п. 18.1.1 п. 18.1 ст. 18 цього Закону,
списанню з платників податків підлягає податковий борг (крім
пені та штрафних санкцій), який виник станом на 31.12.1999 року
і не сплачений на день набрання чинності цією статтею.
Визначення терміну податковий борг наведене в п. 1.3 ст. 1
Закону, згідно якого податковий борг (недоїмка) - податкове
зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності),
узгоджене платником податків або встановлене судом (арбітражним
судом), але не сплачене у встановлений строк, а також пеня,
нарахована на суму такого податкового зобов'язання.
Згідно п. 5.2 ст. 5 Закону, податкове зобов’язання вважається
узгодженим з дня надання платником податкової декларації
(самостійне узгодження податкового зобов’язання), а в разі
нарахування податкового зобов’язання контролюючим органом – з
дня отримання платником податкового повідомлення або з дня
закінчення процедури адміністративного оскарження рішення
контролюючого органу, яким визначено суму податкового
зобов’язання.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем заявлено до
списання суму податку на додану вартість та фінансових санкцій
по цьому податку, яка виникла до 31.12.1999 року, але на день
проведення перевірки податковою службою, не узгоджена у
встановленому Законом порядку.
Списання податкових зобов’язань, виявлених контролюючими
органами після набрання чинності Законом України “Про порядок
погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та
державними цільовими фондами” ( 2181-14 ) (2181-14)
, незалежно від часу їх
виникнення, статтею 18 цього закону не передбачено.
З огляду на зазначене, касаційна скарга ДПІ у м. Ужгороді
підлягає задоволенню, а рішення господарського суду
Закарпатської області від 06.02.2002р. та постанова Львівського
апеляційного господарського суду від 25.04.2002р. скасуванню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, п. 2
ст. 111-9, ч. 1 ст. 111-10, ст. 111-11 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
1. Касаційну скаргу ДПІ у м. Ужгороді задовольнити.
2. Рішення господарського суду Закарпатської області від
06.02.2002р. та постанова Львівського апеляційного
господарського суду від 25.04.2002р. скасувати.
3. В позові ПП “Коруна” відмовити.
Головуючий, суддя В.Чабан
Судді Г.Жаботина
Є.Усенко