ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17.12.2002 Справа N 7/219
Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:
головуючого судді Плахотнюк С.О., Панченко Н.П. , Плюшка І.А
розглянула касаційну скаргу Управління економіки та ринкових
відносин Алчевської міської Ради депутатів на ухвалу Донецького
апеляційного господарського суду від 05.04.2002 р. у справі №
7/219 за позовом СЗЗ І-ІІІ ступенів “Гармонія” до Відділу освіти
Алчевської міської ради депутатів, Управління економіки та
ринкових відносин Алчевської міської ради депутатів, 3-тя особа
Алчевська міська рада депутатів
про стягнення 114677, 58 грн.
Сторони спору, повідомлені належним чином про час і місце
розгляду касаційної скарги, своїх уповноважених представників в
судове засідання не направили.
Рішенням господарського суду Луганської області від 14.03.2002
р. позов Алчевської школи “Гармонія” задоволено частково. З
Алчевської міської ради на користь позивача стягнуто 73871 грн.
вартості ремонту, 738, 71 грн. державного мита. та 44, 45 грн.
витрат на інформаційне забезпечення судового процесу та 3693, 55
витрат за послуги адвоката. В решті позову – відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням господарського суду
Луганської області Управління економіки та ринкових відносин
Алчевської міської ради звернулося до Донецького апеляційного
господарського суду з апеляційною скаргою на вищенаведене
рішення.
Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду апеляційну
скаргу було повернуто з посиланням на п. п. 2, 3 ст. 97 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, оскільки, на думку суду, скаржником не було
надано доказів про надіслання копії апеляційної скарги усім
сторонам у справі – Алчевській міськраді та доказів про сплату
державного мита у встановленому розмірі. Виходячи з двох позовів
сума державного мита повинна становити 411, 86 грн. Фактично ж
скаржником сплачено 369, 36 грн.
В касаційній скарзі Управління економіки та ринкових відносин
Алчевської міської ради просить скасувати наведену ухвалу
Донецького апеляційного господарського суду як винесену з
порушенням норм процесуального права. Зокрема скаржник
посилається на те, що докази про направлення копії апеляційної
скарги були надані суду апеляційної інстанції. Таким доказом, на
думку скаржника є відмітка на апеляційній скарзі про отримання
спеціалістом виконкому Алчевської міської ради депутатів Солод
Т.Н. та штамп виконкому Алчевської міськради.
Розглянувши мотиви касаційної скарги, перевіривши правильність
застосування Донецьким апеляційним господарським судом норм
процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що
касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до Декрету КМУ “Про державне мито” ( 7-93 ) (7-93)
із
апеляційних та касаційних скарг на рішення та постанови
господарських судів становить 50 % ставки, обчислюваної виходячи
з оспорюваної суми. Згідно ж з п. 2 ст. 3 Декрету із позовних
заяв майнового характеру державне мито сплачується в розмірі 1 %
ціни позову.
За рішенням суду з скаржника було стягнуто 738, 71 грн. Оскільки
скаржник зустрічного позову не заявляв, він не повинен
сплачувати державне мито за два позови при зверненні до
апеляційної інстанції.
Таким чином, висновок апеляційної інстанції щодо того, що
скаржником не було сплачено державне мито у встановленому
розмірі є помилковим.
Проте, відповідно до ст. 95 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
особа, яка
подає апеляційну скаргу, надсилає іншій стороні у справі копію
цієї скарги і доданих до неї документів, які у сторони відсутні.
З доданого до касаційної скарги примірника апеляційної скарги
вбачається, що апеляційну скаргу отримано спеціалістом виконкому
Аочевської міської Ради. При цьому, стороною у справі є
Алчевська міська рада депутатів. Доказів того, що зазначену
апеляційну скаргу виконкомом міськради було доведено до відому
Ради до касаційної скарги не додано. Отже, Донецький апеляційний
господарський суд правомірно повернув апеляційну скаргу за п. 2
ст. 97 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Виходячи з того, що ст. 97 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
передбачено,
що наявність однієї з перелічених у статті підстав зумовлює
повернення апеляційної скарги, колегія суддів Вищого
господарського суду України не знаходить за можливе скасувати
ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від
05.04.2002 р.
З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 111-9, 111-11, 111-
12, 111-13 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, колегія суддів Вищого господарського суду України,
ПОСТАНОВИЛА:
1. Касаційну скаргу Управління економіки та ринкових відносин
Алчевської міської Ради депутатів на ухвалу Донецького
апеляційного господарського суду від 05.04.2002 р. у справі №
7/219 залишити без задоволення.
2. Ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від
05.04.2002 р. у справі № 7/219 залишити без змін.
Головуючий Плахотнюк С.О.
Суддя Панченко Н.П.
Суддя Плюшко І.А.