ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17.12.2002 Справа N 6/101-Н
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Кочерової Н.О.
суддів: Рибака В.В.
Уліцького А.М.
за участю представника
позивача Сорочинський Ю.В. за доруч. № 29
від 11.03.2002
розглянув касаційну скаргу Державної податкової інспекції у
м. Хмельницькому
на постанову від 09.07.2002
Львівського апеляційного господарського суду
у справі № 6/101-Н
господарського суду Хмельницької області
за позовом дочірнього підприємства “Алко
інвест Україна”, м. Хмельницький
до Державної податкової інспекції у
м. Хмельницькому
Про визнання недійсною податкової вимоги та стягнення 4572,59
грн.
В С Т А Н О В И В:
В квітні 2002 року дочірнє підприємство “Алко інвест
Україна” пред'явило в суді позов до Державної податкової
інспекції у м. Хмельницькому про визнання недійсною першої
податкової вимоги № 1/338 від 19.03.02, якою відповідач
зобов’язував позивача сплатити до бюджету пеню в сумі 4572,59
грн. за несвоєчасну сплату податку на прибуток за 4 квартал 2001
року, а також про зобов’язання повернути з держбюджету суму
сплаченої ним пені.
Зазначало, що платіжним дорученням № 68 від 20.03.2002 року
дочірнє підприємство “Алко інвест Україна” самостійно сплатило
пеню по податку на прибуток в сумі 4572,59 грн.
Рішенням господарського суду Хмельницької області від
27.05.02 (суддя Танасюк О.Є.) позов задоволено частково,
зобов’язано ДПІ у м. Хмельницькому повернути позивачу з
державного бюджету України суму 4572,59 грн. пені., та стягнуто
судові витрати.
Задовольняючи позов частково господарський суд виходив з
того, що податкова вимога про нарахування податковою інспекцією
пені є безпідставною, оскільки строки сплати узгодженої суми
податкового зобов’язання позивачем не порушені.
В позові про визнання недійсною податкової вимоги відмовлено
з урахуванням самостійної сплати позивачем пені.
Позовна вимога, щодо стягнення з відповідача суми 75,17 грн.
збитків, не підлягає задоволенню, оскільки позивачем не доведено
наявність причинного зв’язку між самостійно вилученими із обігу
коштами при сплаті пені та не отриманими доходами у вигляді
процентів по депозитному вкладі.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від
09.07.02 (судді: Юркевич М.В.- головуючий, Бонк Т.Б., Городечна
М.І.) рішення господарського суду залишено без змін з тих же
підстав.
В касаційній скарзі Державна податкова інспекція у м.
Хмельницькому просить рішення господарського суду та постанову
апеляційного господарського суду скасувати і прийняти нове
рішення, яким відмовити ДП “Алко інвест Україна” в позові,
посилаючись на те, що судовими інстанціями при розгляді справи
допущено порушення норм матеріального права, а саме: п. 16.4.
ст. 16 Закону України № 283/97 від 22.05.1997 р. “Про
оподаткування прибутку підприємств” ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
.
Слухання справи з 26.11.02 було відкладене на 17.12.02.
Заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши
повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну
оцінку, Вищий господарський суд України вважає, що касаційна
скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до підпункту 5.3.1 пункту 5.3 ст. 5 Закону
України “Про порядок погашення зобов’язань платників податку
перед бюджетами та державними цільовими фондами” ( 2181-14 ) (2181-14)
платник податку зобов’язаний самостійно сплатити суму
податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій
декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за днем
відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.1
пункту 4.1 статті 4 цього Закону ( 2181-14 ) (2181-14)
для подання
податкової декларації.
Податкові декларації відповідно до абзацу б) підпункту
4.1.4 пункту 4.1 ст. 4 подаються за базовий податковий (звітний)
період, що дорівнює календарному кварталу або календарному
півріччю – протягом 40 календарних днів, наступних за останнім
календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).
Як встановлено судом і вбачається з матеріалів справи
декларація про прибуток підприємства за ІV квартал 2001 року
дочірнім підприємством “Алко інвест Україна” надана у податкову
інспекцію 11.02.2002 року, про що свідчить штамп ДПІ (а.с. 6),
оплата проведена відповідно до платіжного доручення (а.с. 22)
13.02.2002 року.
Базовим податковим періодом у позивача є 40 календарних
днів, а тому податкова декларація подана до закінчення цього
терміну, крім того сплата податкового зобов’язання здійснена у
передбачені цим Законом строки.
Відповідно до п. 19.6 ст. 19 Закону України № 2181
( 2181-14 ) (2181-14)
закони та інші нормативно-правові акти діють у
частині, що не суперечить нормам цього Закону.
Закон України “Про оподаткування прибутку підприємств”
( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
в частині термінів сплати податкового зобов’язання
суперечить Закону України № 2181 ( 2181-14 ) (2181-14)
, а тому
обґрунтовано не застосований судами при вирішенні спору.
З урахуванням викладеного доводи касаційної скарги не
заслуговують на увагу.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
П О С Т А Н О В И В :
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м.
Хмельницькому залишити без задоволення, а постанову від
09.07.2002 Львівського апеляційного господарського суду у справі
№ 6/101-Н без змін.
Головуючий, суддя Н.Кочерова
С у д д і: В.Рибак
А.Уліцький