ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17.12.2002 Справа N 33/60-02
Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:
головуючого судді Плахотнюк С.О., Панченко Н.П. , Плюшка І.А
розглянула касаційну скаргу ПП Чуйко Н.В. на ухвалу Харківського
апеляційного господарського суду від 14.10.2002 р. у справі №
33/60-02 за позовом ТОВ “ТД і К” до ПП Чуйко Н.В.
про стягнення 5843, 16 грн.
Сторони спору, повідомлені належним чином про час і місце
розгляду касаційної скарги, своїх уповноважених представників в
судове засідання не направили.
Рішенням господарського суду Харківської області від 23.09.2002
р. позов ТОВ “ТД і К” задоволено частково. З фірми ПП Чуйко Н.В.
на користь позивача стягнуто 1092 грн. боргу за договором № 1/08
від 01.08.2001 р., 115, 53 грн. пені, 59 грн. судових витрат,
25, 50 грн. державного мита. та 142, 74 грн. на послуги
адвоката. В решті позову – відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням господарського суду
Харківської області ПП Чуйко Н.П. звернулася до Харківського
апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на
вищенаведене рішення.
Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду апеляційну
скаргу ПП Чуйко Н.В було повернуто з посиланням на п. 3 ст. 97
ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, оскільки, на думку суду, скаржником не
було надано доказів про сплату державного мита у встановленому
розмірі. Виходячи з ціни позову (5843, 16 грн.) сума державного
мита повинна становити 29, 21 грн. – 50 % ставки, сплаченої до
суду першої інстанції.
В касаційній скарзі ПП Чуйко Н.В. просить скасувати наведену
ухвалу Харківського апеляційного господарського суду як винесену
з порушенням норм процесуального права. Зокрема скаржник
посилається на те, що виходячи з оспорюваної суми в 1434, 57
грн. 1 % становить 14, 33 грн., а не 58, 43 грн., як зазначено в
ухвалі.
Перевіривши правильність застосування Харківським апеляційним
господарським судом норм процесуального права, колегія суддів
дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з
наступних підстав.
Так, відповідно до Декрету КМУ “Про державне мито” ( 7-93 ) (7-93)
із
апеляційних та касаційних скарг на рішення та постанови
господарських судів становить 50 % ставки, обчислюваної виходячи
з оспорюваної суми. Згідно ж з п. 2 ст. 3 Декрету із позовних
заяв майнового характеру державне мито сплачується в розмірі 1 %
ціни позову але не менше 3 неоподаткованих мінімумів доходів
громадян.
Як було вище зазначено, рішення господарського суду Харківської
області позов було задоволено частково. ПП Чуйко Н.В. в
апеляційній скарзі просить суд скасувати частково рішення суду
області. Отже, відповідно зменшено спірну суму з якої повинно
обчислюватися державне мито. Оскільки ж з відповідачки було
стягнуто 1434, 57 грн. державне мито повинне обчислюватися
виходячи з 3 неоподаткованих мінімумів доходів громадян,
оскільки 1 % від цієї суми становить 14, 34 грн., що значно
менше суми в 3 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
Отже, державне мито в розмірі 25, 50 грн. сплачено ПП Чуйко Н.В.
за апеляційну скаргу в повному обсязі.
Отже, ухвала Харківського апеляційного господарського суду від
14.10.2002 р. року винесена з порушенням норм процесуального
права, а тому підлягає скасуванню.
З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 111-9, 111-11, 111-
12, 111-13 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, колегія суддів Вищого господарського суду України,
ПОСТАНОВИЛА:
1. Касаційну скаргу ПП Чуйко Н.В. на ухвалу Харківського
апеляційного господарського суду від 14.10.2002 р. у справі №
33/60-02 задовольнити.
2. Ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від
14.10.2002 р скасувати.
3. Справу № 33/60-02 направити до Харківського апеляційного
господарського суду для здійснення апеляційного провадження.
Головуючий Плахотнюк С.О.
Суддя Панченко Н.П.
Суддя Плюшко І.А.