ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17.12.2002 Справа N 2б/53-м
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого – Плахотнюк С.О.,
суддів: Панченко Н.П. , Плюшко І.А.
розглянувши касаційну скаргу НАК “Нафтогаз України”
на постанову від 23.07.02
Львівського апеляційного господарського суду
у справі № 2б/53-м
за позовом НАК “Нафтогаз України”
до ВАТ “Рівнесільмаш”
про стягнення заборгованості за спожитий газ
Сторони в засідання представників не направили, належним чином
повідомлені.
Рішенням господарського суду Рівненської області від 28.05.02 в
позові відмовлено у зв’язку з пропуском строку позовної
давності.
Львівський апеляційний господарський суд погодився з висновками
господарського суду Рівненської області і постановою від
23.07.02 залишив рішення без змін.
НАК “Нафтогаз України” звертаючись з касаційною скаргою на
постанову Львівського апеляційного господарського суду від
23.07.02, просить її та рішення господарського суду Рівненської
області від 28.05.02 скасувати, поновити строк позовної давності
і позовні вимоги задовольнити, посилаючись на те, що у зв’язку з
реорганізацією АТ “Укргазпром” та його дочірніх підприємств він
як правонаступник з 1999 року не мав можливості проводити
претензію – позовну роботу по стягненню заборгованості з
боржника.
Перевіривши мотиви касаційної скарги, рішення і постанови
апеляційної інстанції, матеріали справи, колегія суддів Вищого
господарського суду України вважає, що касаційна скарга не
підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно зі ст. 75 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
позовна давність
обов’язково застосовується судом незалежно від заяви сторін.
Відмовляючи в позові, на підставі пред’явлення позову НАК
“Нафтогаз України” після закінчення строку позовної давності,
судові інстанції, проаналізувавши матеріали справи, дійшли
висновку, що підстав для поновлення пропущеного строку позовної
давності відсутні.
Як встановлено судом і вбачається з матеріалів справи між ВАТ
“Рівнесільмаш” та АТ “Інтергаз” та АТ “Укргазпром” було укладено
договір № 403 (96) від 16.01.96 на поставку природного газу для
опалення соціальної сфери за умовою проведення оплати 30% не
пізніше 15 числа наступного місяця. Кінцевий розрахунок за
фактично спожитий газ споживач здійснює протягом 5-ти
банківських днів після затвердження акту звірки. Акт звірки
розрахунків підписано сторонами у договорі 01.01.97.
Суд правильно дійшов висновку, що право на стягнення
заборгованості за актом звірки виникло у сторін за цим договором
з.01.1997 року і відповідно зі ст.ст. 71, 76 ЦК України
( 435-15 ) (435-15)
з цієї дати суд рахує загальний трирічний строк для
захисту права за позовом особи право якої порушено (позовна
давність).
З позовом позивач звернувся 09.10.00, тобто поза строку позовної
давності. Крім основного боргу, позивачем пред’явлена позовна
вимога про стягнення пені за період з 07.04.00 по 06.10.00. У
відповідності зі ст. 84 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
з закінченням
строку позовної давності по головній вимозі вважається, що строк
позовної давності минув і по додатковій вимозі. Крім того, для
стягнення штрафу, пені встановлені ст. 72 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
скорочені строки позовної давності.
Що стосується вимог позивача НАК “Нафтогаз України”, як
правонаступника прав і обов’язків АТ “Укргазпром”, то до нього
судом вірно застосована ст. 77 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, якою
передбачено, що позовна давність при зміні осіб у зобов’язанні
не тягне за собою зміни строку позовної давності.
Судами у повному обсязі перевірені фактичні обставини справи, що
стосуються строків здійснення заміни осіб у зобов’язані. ЗАТ
“Інтергаз” 24.04.97 передає АТ “Укргазпром” право вимоги боргу
до боржників вказаних у Додатку № 1 до договору № 39-46-
1/2714(97) і той стає новим кредитором. Строк позовної давності
для нього не переривався і до утворення НАК “Нафтогаз України”,
як правонаступника майнових прав і обов’язків АТ “Укргазпром”,
яке здійснювалось відповідно до постанови Кабінету Міністрів
України від 31.05.99 № 931.
Тобто, АТ “Укргазпром” і в наступному НАК “Нафтогаз України”
мали можливість протягом встановленого законодавством строку
позовної давності пред’явити свої вимоги до відповідача.
Клопотання позивача про поновлення строку позовної давності
судом відхилено, оскільки причини пропуску строку наведені в
клопотанні не визнані судом поважними.
Колегія суддів Вищого господарського суду України, керуючись ст.
111-7 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, перевіривши застосування судом
першої і апеляційної інстанції норм матеріального і
процесуального права дійшла до висновку про відсутність порушень
збоку судів законодавства.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В :
1. Касаційну скаргу НАК “Нафтогаз України” від 18.10.02 № 14-
1620 залишити без задоволення.
2. Постанову Львівського апеляційного господарського суду від
23.07.02 у справі № 2б/53-м залишити без змін.
Головуючий Плахотнюк С.О.
Судді : Панченко Н.П.
Плюшко І.А.