ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                         Суддя І-ї інстанції: Домнічева І.О.;
                         Доповідач у суді касаційної
                         інстанції – Харченко В.М.
 
                        П О С Т А Н О В А
                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
17.12.2002                                       Справа N 2/525
 
    Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
                           Борденюк Є.М. (головуючий),
                           Харченка В.М.,
                           Остапенка М.І.
розглянувши у відкритому   судовому засіданні у м. Києві
за участю представника     ТзОВ  “Весотра  експедиція”  –  Чуєва
                           О.П.
касаційну скаргу           суб'єкта  підприємницької  діяльності
                           Скопцова Олександра В'ячеславовича
на рішення                 від 19.08.2002
господарського суду        м. Києва
у справі                   № 2/525
за позовом                 суб'єкта  підприємницької  діяльності
                           Скопцова Олександра В'ячеславовича
до                         ТзОВ “Весотра експедиція”,
                           ТзОВ “7.7.7. три сімки”
 
Про   стягнення 5464,10 грн.
 
Представник  позивача та представник ТзОВ “7.7.7. три  сімки”  в
судове  засідання не з'явилися, про час і місце слухання  справи
сторони були повідомлені належним чином.
 
                       В С Т А Н О В И В:
 
У  серпні  2001 року суб'єкт підприємницької діяльності  Скопцов
Олександр  В'ячеславович  звернувся з позовом  до  товариства  з
обмеженою  відповідальністю “Весотра експедиція”  про  стягнення
заборгованості за договором від 20.12.2000 в сумі 5464,10 грн. В
ході  розгляду справи, ухвалою господарського суду м. Києва  від
18.06.2002  було залучено до участі у розгляді справи  в  якості
другого  відповідача  товариство  з  обмеженою  відповідальністю
“7.7.7. три сімки”.
 
Рішенням  господарського суду м. Києва від  19.08.2002  суб'єкту
підприємницької діяльності Скопцову Олександру В'ячеславовичу  у
позові   відмовлено.  Рішення  мотивоване  тим,   що   позивачем
пропущено строк позовної давності.
 
У   касаційній   скарзі   позивач  просить   скасувати   рішення
господарського суду та прийняте нове рішення, яким  задовольнити
позовні  вимоги  суб'єкта  підприємницької  діяльності  Скопцова
Олександра  В'ячеславовича. На думку скаржника прийняте  рішення
винесене з порушенням норм чинного законодавства, зокрема ст. 84
ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        .
 
У  відзиві на касаційну скаргу ТзОВ “Весотра експедиція” просить
рішення  господарського  суду залишити  без  змін,  а  касаційну
скаргу позивача - без задоволення.
 
Заслухавши   доповідача,   вислухавши   пояснення   представника
відповідача, перевіривши правильність застосування господарським
судом норм процесуального та матеріального права, колегія суддів
Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна
скарга  суб'єкта підприємницької діяльності Скопцова  Олександра
В'ячеславовича задоволенню не підлягає.
 
До такого висновку суд дійшов на підставі наступного.
 
Як  вбачається із матеріалів справи, 20.12.2000 між позивачем  і
відповідачем  у  справі  був укладений  договір  на  перевезення
вантажу,  відповідно до умов якого передбачена сплата штрафу  за
понаднормативний  простой автомобіля  під  час  завантаження  та
виконання митних процедур під час завантаження автомобіля.
 
Статтею  72  ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
         встановлені скорочені  строки
позовної  давності. Зокрема, скорочені строки позовної  давності
тривалістю   шість  місяців  встановлюються  за   позовами   про
стягнення  неустойки  (штрафу,  пені).  Стаття  366  ЦК  України
( 435-15  ) (435-15)
          також передбачає, що до позовів, які випливають  з
перевозки   вантажів,   пасажирів   і   багажу,   встановлюється
шестимісячний строк.
 
Відповідно  до  ст.  76  ЦК України ( 435-15  ) (435-15)
          перебіг  строку
позовної  давності починається з дня виникнення права на  позов.
Право  на позов виникає з дня, коли особа дізналася або  повинна
була дізнатися про порушення свого права.
 
Згідно  із ст. 365 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
         претензії по перевозках
можуть  пред'являтися протягом шести місяців,  а  претензії  про
сплату   штрафів  і  премій  –  протягом  45  днів.   Перевізник
зобов'язаний розглянути заявлену претензію і повідомити заявника
про  задоволення  чи  відхилення її  протягом  трьох  місяців  і
претензії  про  сплату штрафу або премії  –  протягом  45  днів.
Статтею  366  ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
         також передбачено,  що  якщо
претензія   відхилена  або  відповідь  не  одержана   в   строк,
встановлений ст. 365 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
        , заявникові надається
на  пред'явлення позову два місяці з дня одержання відповіді або
закінчення строку, встановленого для відповіді.
 
Як  вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся з  позовом
до  господарського суду м. Києва 31.08.2001, тобто  з  пропуском
встановленого    шестимісячного   строку   позовної    давності.
Відповідно  до  ст.  80 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
         закінчення  строку
позовної давності до пред'явлення позову є підставою для відмови
у позові.
 
Вищенаведеним  обставинам  суд першої  інстанції  дав  правильну
юридичну  оцінку  і дійшов до вірного висновку  щодо  відмови  у
позові  суб'єкту підприємницької діяльності Скопцову  Олександру
В'ячеславовичу.
 
З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9,
111-11,    Господарського   процесуального    кодексу    України
( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий господарський суд України,
 
                      П О С Т А Н О В И В:
 
Касаційну  скаргу  суб'єкта підприємницької діяльності  Скопцова
Олександра В'ячеславовича залишити без задоволення.
 
Рішення  господарського суду м. Києва від  19.08.2002  у  справі
№ 2/525 зашити без змін.
 
Головуючий    Борденюк Є.М.
 
Суддя         Харченко В.М.
 
Суддя         Остапенко М.І.