ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17.12.2002 Справа N 17-6-30/02-7193
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :
Головуючого Овечкіна В.Е.
Мілевського Й.Р.
Чернова Є.В.
за участю
представників
позивача Горжеєва О.Г.
відповідача Страх Н.І.
розглянув касаційну Підприємства “Виробничо-комерційної фірми
скаргу “Юніком-Південь” (далі – Підприємство)
на ухвалу Господарського суду Одеської області від 23.08.2002 року
та постанову Одеського апеляційного господарського суду від
8.10.2002 року
у справі № 17-6-30/02-7193
за позовом Підприємства
до Відкритого акціонерного товариства
“Укроргенергобуд” (далі – Товариство)
Про визнання договору припиненим
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою місцевого господарського суду від 23.08.2002 року (суддя
Рога Н.В.)провадження по справі припинено на підставі п. 2 ст.
80 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, з огляду на те, що вже є рішення
господарського суду по спору між тими ж сторонами, про той же
предмет і з тих же підстав, яке набрало законної сили.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від
8.10.2002 року ухвала місцевого суду залишена без змін.
Поданою касаційною скаргою Підприємство просить ухвалу місцевого
та постанову апеляційного судів скасувати з підстав
невідповідності їх нормам процесуального права.
Згідно статті 77 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
в засіданні суду
оголошувалась перерва з 10.12.по 17.12.2002 року.
Колегія суддів, перевіривши наявні матеріали (фактичні
обставини) справи на предмет правильності їх юридичної оцінки
судом при прийнятті оскаржуваних ухвали та постанови, заслухавши
присутніх в засіданні суду представників сторін дійшла висновку,
що вони підлягають залишенню без змін, а касаційна скарга без
задоволення з наступних підстав.
Підприємство звернулось з позовною заявою від 5.08.2002 року до
суду про визнання договору оренди нежилого приміщення по вул.
Амудсена,21 у м. Одеса від 1993 року укладеним з 15.11.1994 року
до 31.12.1996 року та його припинення з 1.01.1997 року з
посиланням на те, що, хоча термін договору встановлений з
15.11.1994 року до 14.11.1999 року, але оскільки відсутній
перегляд (додаткова угода) розміру орендної плати (п. 3.2 цього
договору) після 31.12.1996 року, тому вищезазначений договір
вважається припиненим з цієї дати.
Відповідно до ч. 2 ст. 80 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
господарський
суд припиняє провадження у справі, якщо є рішення господарського
суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив
господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з
тих же підстав.
Отже, припинення провадження у справі можливе тільки за
наявності таких обставин:
- коли у справі беруть участь ті ж сторони;
- якщо спір виник про той самий предмет та з тих же підстав;
- прийняте рішення набуло законної сили, не змінено і не
скасовано відповідно до чинного законодавства.
Зміна хоча б однієї з перелічених обставин, як і її відсутність,
дає право заінтересованим особам звернутися до суду з повторним
позовом.
В матеріалах справи є рішення Господарського суду Одеської
області від 15.03.2002 року у справі № 17-6-14/01-6441 між тими
ж сторонами Підприємством і Товариством, згідно якого
оспорюваний договір розірвано. В рішенні місцевого та постановах
апеляційного та Вищого господарських судів в цій справі, якими
рішення залишено без змін, зазначено, що договір діяв до моменту
розірвання, тобто до моменту винесення рішення.
В своїй касаційній скарзі скаржник – Підприємство - зазначає, що
вищезазначену справу та даний спір не можна ототожнювати,
оскільки він просить припинити договір оренди з 31.12.1996 року,
а по вищезазначеній справі договір було розірвано 15.03.2002
року. Тобто, на думку скаржника спір щодо договору оренди виник
з інших підстав. Як підставу він зазначає відсутність угоди про
встановлення розміру орендної плати після 31.12.1996 року.
Оскільки, відповідно до закону це є істотною умовою, а згідно до
договору п. 5.6 у випадку недосягнення згоди щодо розміру
орендної плати – договір вважається розірваним з моменту
настання строку перегляду орендної плати.
Згідно ст. 35 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
факти, встановлені рішенням господарського суду
(іншого органу, який вирішує господарські спори) під час
розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших
спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
В рішенні по справі № 17-6-14/01-6441зазначено, що Підприємство
знаходилось в орендованому приміщенні по спірному договору на
день звернення з позовом Товариства про стягнення з нього суми
заборгованості по орендній платі, розірвання договору оренди і
виселення з орендованих приміщень. І в рішенні визначена орендна
плата орендованої площі в місяць (1209,60грн.) і, оскільки
Підприємство порушувало умови договору оренди по сплаті орендної
плати, суд спірний договір оренди розірвав та стягнув орендну
плату з.01.1999 року в сумі 50 017,87грн..
Отже, твердження скаржника щодо невизначеності розміру орендної
плати після 31.12.1996 року Вищий господарський суд України не
приймає до уваги, оскільки розмір орендної плати і обов’язок
підприємства її сплачувати був предметом розгляду в іншій справі
і відповідно до ст. 35 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
встановлені факти
не доводяться знову.
Частиною 2 ст. 111-5 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
передбачено, що касаційна інстанція
використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно
для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх
встановлення у рішенні або постанові господарського суду.
Касаційна інстанція вважає юридичну оцінку, дану місцевим та
апеляційним судом обставинам справи такою, що ґрунтується на
матеріалах справи, крім того, судами вірно застосована ч. 2 ст.
80 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
і доведено наявність всіх обставин,
що потрібні для застосування цієї норми.
Керуючись ст. ст. 111-5,111-7,111-9,111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
ПОСТАНОВИВ:
Ухвалу Господарського суду Одеської області від 23.08.2002 року
та постанову Одеського апеляційного господарського суду від
8.10.2002 року у справі № 17-6-30/02-7193 залишити без змін, а
касаційну скаргу Підприємства “Виробничо-комерційна фірма
“Юніком-Південь” без задоволення.
Головуючий суддя В. Овечкін
судді Й. Мілевський
Є.Чернов