ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17.12.2002 Справа N 14/218
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Овечкіна В.Е.
суддів: Чернова Є.В.
Мілевського Й.Р.
розглянувши матеріали АКБ “Київ”,ЗАТ “Інтерветмед”
касаційної скарги
на постанову від 03.10.2002
у справі № 14/218
Київського апеляційного господарського суду
за позовом Української державної інноваційної
компанії в особі Київського
міського регіонального відділення
до ЗАТ “Інтерветмед”
Про стягнення 2520000 грн
в судовому засіданні взяли участь представники:
позивача А.Шемет
відповідача О.Чупрун, М.Задвернюк.
Рішенням господарського суду м. Києва від 03.05.2001 у справі
№ 14/218 (суддя Капацин Н.В.) в задоволенні позовних вимог
відмовлено. Рішення мотивовано тим, що договором № 17/97 від
16.12.97 укладеним між сторонами, не визначений порядок поставки
препарату “Моноінсулін М.К”, заклади охорони здоров’я та
Держіннофонд не відмовилися від виконання зобов’язань за
договором, а отже умови договору № 17/97 від 16.12.97 слід
вважати виконаними.
Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду у
складі головуючого – Моторного О.А., суддів: Кошіла В.В., Карася
О.В., Бутенко Л.В., здійснюючи перевірку рішення в зв’язку зі
скаргою позивача, постановою від 03.10.2002 рішення у справі
скасувала, позовні вимоги задовольнила, призначила до стягнення
з АКБ “Київ” 2520000 грн. бору, 1700 грн. державного мита на
користь позивача.
Постанова мотивована тим, що відповідач не надав ніяких
підтверджень Кабінету Міністрів України, Міністерству здоров’я
України. Мінфіну України, Держказначейству про проведення
взаємозаліку на виконання розпорядження Кабінету Міністрів
України № 93-р від 15.02.99.
АКБ “Київ” з постановою апеляційного суду не згоден, в зв’язку з
чим звернувся з касаційною скаргою, в якій просить постанову у
справі скасувати, справу направити на новий розгляд. Свої вимоги
скаржник обгрунтовує тим, що за його переконанням ЗАТ
“Інтерветмед”, до якого відповідач виступав гарантом, суттєво
змінив умови договору № 17/97 від 16.12.97 без письмового
узгодження з гарантом, що суперечить вимогам п. 4 договору
гарантії. Згідно положень договору гарантії № 06-24 від 16.12.97
будь-які зміни чи доповнення до інноваційного договору № 17/97
від 16.12.97, не узгоджені з гарантом не мають законної сили.
Оскільки нове зобов’язання виникло між тими ж сторонами і не
узгоджувалося з відповідачем, то з припиненням старого
зобов’язання втратив чинність договір гарантії, який має
похідний характер від основного договору.
ЗАТ “Інтерветмед” також подало касаційну скаргу, в якій просить
постанову у справі скасувати, оскільки вона стосується прав та
обов’язків ЗАТ “Інтерветмед”, в той час як воно не було залучено
до участі у справі.
Позивач відзиву на касаційну скаргу не подав.
Колегія суддів перевірила матеріали справи у відкритому судовому
засіданні і зазначає таке.
Відповідно до положень ст. 178 ЦК УССР одним з видів
забезпечення виконання зобов’язання є гарантія.
Постанова Київського апеляційного господарського суду у справі
грунтується на тому, що ЗАТ “Інтерветмед” не виконало
зобов’язання по договору № 17/97 від 16.12.97.
Таким чином колегія суддів констатує, що постанова стосується
прав та обов’язків ЗАТ “Інтерветмед”. При цьому ЗАТ
"Інтерветмед” не було залучено до участі у справі, що є
порушенням процесуального права та згідно положень пункту 3
частини 2 статті 111-10 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
є підставою для обов’язкового скасування
рішення та постанови у справі.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 108, 111-5, 111-7 –
111-11, суд
П О С Т А Н О В И В:
1.Касаційні скаргуи ЗАТ “Інтерветмед”,АКБ 2Київ” задовольнити
частково.
2.Рішення господарського суду м. Києва від 03.05.2001 та
постанову Київського апеляційного господарського суду від
03.10.2002 у справі № 14/218 скасувати.
3.Справу № 14/218 направити на новий розгляд до господарського
суду м. Києва.
Головуючий В. Овечкін
С у д д і Є.Чернов
Й.Мілевський