ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
12.12.2002                                  	 Справа N А25-40
 
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
 
                    Т. Добролюбової - головуючого
                    Т. Дроботової
                    Т. Ткаченко
за участю представників:
позивача            Келеберда Л. Ф. – дов. від 12.09.2002
                    Гордієнко Ю. В. – дов. від 12.09.2002
відповідача         Старостенко В. М. – дов. від 09.12.2002
                    Дмитрієв Ю. О. – дов. від 15.02.2002
розглянувши у       Державної податкової інспекції у Кіровському
відкритому          районі м. Дніпропетровська
судовому засіданні  
касаційну скаргу    
на постанову        від 12.09.2002 Дніпропетровського
                    апеляційного господарського суду
у справі            № А25/40 господарського суду
                    Дніпропетровської області
за позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю
                    “Компанія “Міжнародні ділові проекти”
до                  Державної податкової інспекції у Кіровському
                    районі м. Дніпропетровська
 
про   визнання недійсним рішення Державної
                    податкової інспекції у Кіровському районі м.
                    Дніпропетровська від 12.12.2001 № 794/ДСК-26-
                    30004376
 
                       В С Т А Н О В И В:
 
Товариством  з обмеженою відповідальністю “Компанія  “Міжнародні
ділові проекти” до господарського суду Дніпропетровської області
був  заявлений  позов  про  визнання  недійсним  рішення  ДПІ  у
Кіровському районі м. Дніпропетровська від 12.12.2001 № 794/ДСК-
26-30004376.
 
Підставою  прийняття оспорюваного рішення став  акт  комплексної
документальної  перевірки  від 03.08.2001  з  питань  дотримання
вимог податкового законодавства ТОВ “Компанія “Міжнародні ділові
проекти”.  Згідно акта перевірки працівники ДПІ дійшли  висновку
про порушення товариством підпунктів 4.1.1, 4.1.6 Закону України
“Про  оподаткування прибутку підприємств”  ( 334/94-ВР  ) (334/94-ВР)
          щодо
невключення   до  оподатковуваного  доходу  сум  отриманої   ним
безповоротної  фінансової  допомоги  у  вигляді  майна  від  ТОВ
“Корпорація транспорт”.
 
Рішенням  від  14.05.2002 господарського суду  Дніпропетровської
області  (суддя А. Чередко) позовні вимоги задоволено у  повному
обсязі  шляхом  визнання  недійсним рішення  ДПІ  у  Кіровському
районі м. Дніпропетровська від 12.12.2001 № 794/ДСК-26-30004376.
 
Рішення  суду  мотивоване  тим, що отримані  позивачем  від  ТОВ
“Корпорація транспорт” кошти є прямою інвестицією у корпоративні
права   ТОВ  “Компанія  “Міжнародні  ділові  проекти”,  а   тому
відповідно до підпункту 4.2.5 пункту 4.2 статті 4 Закону України
“Про  оподаткування  прибутку підприємств”   ( 334/94-ВР  ) (334/94-ВР)
          не
включаються до складу валового доходу.
 
За   апеляційною  скаргою  Державної  податкової   інспекції   у
Кіровському   районі   м.   Дніпропетровська   Дніпропетровський
апеляційний  господарський  суд  (судді:  Євстигнєєв  О.  С.   –
головуючий,  Тищик  І.  В., Чимбар Л. О.), переглянувши  рішення
господарського  суду  Дніпропетровської області  в  апеляційному
порядку, постановою від 12.09.2002 залишив його без зміни з  тих
же підстав.
 
ДПІ  у  Кіровському районі м. Дніпропетровська подала до  Вищого
господарського  суду  України  касаційну  скаргу  на   постанову
Дніпропетровського  апеляційного  господарського  суду,  в  якій
просить  рішення та постанову у справі скасувати, у  задоволенні
позовних  вимог  відмовити, мотивуючи касаційну скаргу  доводами
про  неправильне  застосування судом норм  матеріального  права,
зокрема, Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”
( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
        .
 
Так,  скаржник  вважає,  що  до  державної  реєстрації  змін   у
статутному  фонді юридичної особи, є помилковим вважати  внесені
до  нього  грошові кошти та майно прямою інвестицією в розумінні
статті   першої  згаданого  закону.  Внесені  кошти,  на   думку
останнього,  в даному випадку слід кваліфікувати як безповоротну
фінансову  допомогу  та оподатковувати за загальними  правилами,
встановленими   Законом  України  “Про  оподаткування   прибутку
підприємств”  ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
        .
 
Заслухавши доповідь судді Дроботової Т.Б. та пояснення присутніх
в  судовому  засіданні представників сторін, перевіривши  наявні
матеріали  справи  на  предмет  правильності  юридичної   оцінки
обставин  справи  та  повноти  їх  встановлення  в  рішенні   та
постанові,  колегія  суддів  вважає,  що  касаційна  скарга   не
підлягає задоволенню з таких підстав.
 
Згідно  з  підпунктом 4.2.5 пункту 4.2 статті 4  Закону  України
“Про  оподаткування  прибутку підприємств”   ( 334/94-ВР  ) (334/94-ВР)
          не
включаються  до складу валового доходу суми коштів або  вартість
майна, що надходять платнику податку у вигляді прямих інвестицій
або реінвестицій у корпоративні права, емітовані таким платником
податку.
 
При  цьому  під  прямою  інвестицією слід розуміти  господарську
операцію, яка передбачає внесення коштів або майна до статутного
фонду  юридичної особи в обмін на корпоративні права,  емітовані
такою  юридичною особою (підпункт 1.28.2 пункту  1.28  статті  1
цього ж закону).
 
Відповідно  до  вимог статті 111-7 Господарського процесуального
кодексу  України  ( 1798-12 ) (1798-12)
         касаційна  інстанція  виходить  з
обставин,   встановлених  у  даній  справі  судами   першої   та
апеляційної інстанції, а саме.
 
Як  вбачається  з матеріалів справи і встановлено  господарським
судом першої та апеляційної інстанції, відповідно до протоколу №
5 загальних зборів ЗАТ “Компанія “Міжнародні ділові проекти” від
12.04.2000  засновниками було прийнято рішення про реорганізацію
товариства  в  ТОВ  “Компанія “Міжнародні ділові  проекти”,  про
прийняття до складу учасників ТОВ “Корпорація транспорт” та  гр.
Т. Шарапову. 25.07.2000р. виконавчим комітетом Дніпропетровської
міської ради був зареєстрований статут товариства.
 
Відповідно  до  протоколу  № 6 загальних  зборів  ТОВ  “Компанія
“Міжнародні ділові проекти” від 17.05.2000 учасниками товариства
було прийнято рішення про збільшення статутного фонду товариства
до  5605433,13  грн.  за рахунок додаткових  внесків  учасників.
Відповідні  зміни  у  статутних  документах  були  зареєстровані
виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради 10.11.2000.
 
На  виконання наведених рішень загальних зборів ТОВ  “Корпорація
транспорт”  було  передано  до статутного  фонду  ТОВ  “Компанія
“Міжнародні  ділові проекти” в період з 24.04.2000 –  04.07.2000
майно  на загальну суму 5527977,10 грн. Громадянкою Т. Шараповою
24.04.2000 до статутного фонду позивача було передано  майно  на
суму 17200 грн.
 
Беручи  до уваги, що судами першої та апеляційної інстанції  був
встановлений  факт здійснення ТОВ “Корпорація транспорт”  прямої
інвестиції  у  корпоративні права позивача, касаційна  інстанція
вважає обгрунтованим застосування до вказаної операції підпункту
4.2.5  пункту  4.2  статті 4 Закону України  “Про  оподаткування
прибутку підприємств”  ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
        .
 
При  цьому  колегія  судів  зазначає, що  реєстрація  виконавчим
комітетом Дніпропетровської міської ради змін розміру статутного
фонду  товариства  пізніше  дати фактичного  внесення  до  нього
коштів,  виходячи з наведених вище норм, не може бути  підставою
визнання внесених коштів безповоротною фінансовою допомогою,  що
помилково доводить у касаційній скарзі ДПІ у Кіровському  районі
м.   Дніпропетровська,  оскільки  відповідно  до   пункту   1.22
зазначеного  закону безповоротна фінансова допомога  -  це  сума
коштів, передана платнику податку згідно з договорами дарування,
іншими  подібними  договорами, які не  передбачають  відповідної
компенсації  чи  повернення таких коштів (за винятком  бюджетних
дотацій і субсидій), або без укладання таких угод.
 
Враховуючи    наведене,   касаційна   інстанція    вважає,    що
господарськими судами першої та апеляційної інстанції оспорюване
рішення  Державної податкової інспекції у Кіровському районі  м.
Дніпропетровська  обгрунтовано  визнано  недійсним.  Порушень  в
застосуванні  норм  матеріального або процесуального  права  при
прийнятті рішення та постанови у справі не вбачається.
 
Керуючись  статтями  111-7, пунктом  1  статтями  111-9,  111-11
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
          Вищий
господарський суд України
 
                      П О С Т А Н О В И В :
 
Рішення  від  14.05.2002  господарського суду  Дніпропетровської
області   та   постанову   від   12.09.2002   Дніпропетровського
апеляційного   господарського   суду   у   справі    №    А25/40
господарського  суду  Дніпропетровської  області  залишити   без
зміни.
 
Головуючий   Т. Добролюбова
 
С у д д і    Т. Дроботова
 
             Н. Ткаченко