ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12.12.2002 Справа N 6/36-32/5
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого-судді Усенко Е.А.,
суддів Глос О.І., Жаботиної Г.В.
у відкритому судовому засіданні, розглянувши касаційну скаргу
Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова
про перегляд у касаційному порядку постанови Львівського
апеляційного господарського суду від 22.07.2002р.
у справі № 6/36-32/5
за позовом Державної податкової інспекції у Франківському районі
м. Львова
до Відкритого акціонерного товариства “Львівський каменеобробний
завод”
про примусове стягнення активів на суму 29 026, 48 грн.,
В С Т А Н О В И В :
Державною податковою інспекцією у Франківському районі м. Львова
подано позов про примусове стягнення активів Відкритого
акціонерного товариства “Львівський каменеобробний завод” на
суму 29026,48грн.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 14.03.2002р.
(суддя О.В. Зварич), яка постановою Львівського апеляційного
господарського суду від 22.07.2002р. (судді О.М. Бобеляк, О.П.
Дубник, Г.В. Орищин) залишена без змін, провадження у справі
припинено на підставі п. 1 ст. 80 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
в
звязку з тим, що даний спір не підлягає вирішенню в
господарських судах України.
Не погодившись з постановою Львівського апеляційного
господарського суду від 22.07.2002р., Державна податкова
інспекція у Франківському районі м. Львова просить її скасувати
та прийняти ріщення, яким позов задовольнити, мотивуючи свою
вимогу тим, що апеляційним господарським судом порушено норми
матеріального та процесуального права.
Розглянувши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність
застосування апеляційним господарським судом норм матеріального
та процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов
висновку, що касаційна скарга Державної податкової інспекції у
Франківському районі м. Львова задоволенню не підлягає.
Згідно п. п. 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 Закону України “Про порядок
погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та
державними цільовими фондами” ( 2181-14 ) (2181-14)
у разі коли платник
податків не сплачує узгоджену суму податкового зобовязання в
установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику
податків податкові вимоги. Таким чином, даною нормою Закону
( 2181-14 ) (2181-14)
встановлена можливість надіслання податкової вимоги
тільки на узгоджену суму податкового зобовязання.
Місцевим господарським судом та апеляційним господарським судом
встановлено, що в звязку з невиконанням зобовязань перед
бюджетом у відповідача за період з.10.2001р. по 17.12.2001р.
виник податковий борг у сумі 29026,48грн. Зазначений борг
платником податків узгоджений.
Згідно п. п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України “Про порядок
погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та
державними цільовими фондами” ( 2181-14 ) (2181-14)
активи платника
податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його
податкових зобовязань виключно за рішенням суду. Пунктом 1.6 ст.
1 вищезгаданого Закону ( 2181-14 ) (2181-14)
визначено, що примусове
стягнення це є звернення стягнення на активи платника податків у
рахунок погашення його податкового боргу, без попереднього
узгодження його суми таким платником податків. Оскільки сума
податкового боргу була попередньо узгоджена відповідачем, то
активи відповідача не підлягають примусовому стягненню.
Згідно п. п. 10.1.1. п. 10.1 ст. 10 Закону України “Про порядок
погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та
державними цільовими фондами” ( 2181-14 ) (2181-14)
у разі, коли інші,
передбачені цим Законом, заходи з погашення податкового боргу не
дали позитивного результату, податковий орган здійснює за
платника податків та на користь держави заходи щодо залучення
додаткових джерел погашення узгодженої суми податкового боргу
шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а за
їх недостатності – шляхом продажу інших активів такого платника
податків. Із приписів даної норми випливає обовязок позивача
здійснити за платника податків на користь держави погашення
узгодженої суми податкового боргу шляхом стягнення коштів, а за
їх недостатності здійснити продаж інших активів платника
податків – боржника.
Враховуючи, що обовязок погашення за платника податків на
користь держави узгодженої суми податкового боргу шляхом
стягнення коштів, а за їх недостатності здійснити продаж інших
активів платника податків покладено Законом України “Про порядок
погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та
державними цільовими фондами” ( 2181-14 ) (2181-14)
на податковий орган,
то спір щодо стягнення на користь держави узгодженої суми
податкового боргу шляхом стягнення з платника податків коштів не
підлягає вирішенню в господарських судах України.
Посилання позивача на порушення апеляційним господарським судом
ч. 4 ст. 105 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, якою на апеляційний
господарський суд покладено обовязок надіслати сторонам у справі
постанову в пятиденний строк з дня її прийняття, не може бути
прийнято до уваги, оскільки порушення даної процесуальної норми
не є підставою, згідно ч. 2 ст. 111-10 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
для скасування судового рішення, до того ж позивач відповідними
доказами дану обставину не підтвердив.
За таких обставин судові рішення є такими, що відповідають
нормам матеріального та процесуального права і підстави для їх
скасування відсутні
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, п. 1 ст. 111-9, ст.ст. 111-10,
111-11 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В И В :
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Франківському
районі м. Львова залишити без задоволення, постанову Львівського
апеляційного господарського суду від 22.07.2002р. без змін.
Головуючий - суддя Усенко Є.А.
судді Глос О.І.
Жаботина Г.В.