ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12.12.2002 Справа N 3986-8/281
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого-судді Чупруна В.Д.,
суддів : Грека Б.М. – ( доповідача у
справі),
Черкащенка М.М.,
розглянувши у відкритому Товариства з обмеженою
судовому засіданні відповідальністю фірми “ ІТМ”
касаційну скаргу
на постанову Харківського апеляційного
господарського суду від 15.10.2002
у справі № 3986-8/281
господарського суду Сумської
області
за позовом Товариства з обмеженою
відповідальністю фірми “ІТМ”
до Сумської міжрайонної державної
податкової інспекції
про визнання недійсним рішення ДПІ,
за участю представників сторін від:
позивача - не з’явилися
відповідача Коваленко Л.М. за довіреністю від 04.07.2002 №
- 4507/10/10
Поздняк Л.А. за довіреністю від 11.12.2002 №
9552/10/10
Позивач ТОВ фірма “ІТМ” звернулося з позовом до суду
про визнання недійсним рішення Сумської міжрайонної
державної податкової інспекції № 143/23/14004734/6431
від 08.09.2000,
яким зменшено відшкодування з бюджету податку на додану вартість в
квітні-травні 2000 р. в сумі 15 620, 82 грн., донараховано ПДВ
25 785, 54 грн., нараховано фінансові санкції в сумі 41 406, 36
грн..
Рішенням господарського суду Сумської області від 26.07.2002 у
справі № 3986-8/281 (суддя: Кіяшко В.І.) в позові відмовлено.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від
15.10.2002 (судді: Філатов Ю.М., Бабакова Л.М., Кравець Т.В.)
рішення господарського суду Сумської області від 26.07.2002 було
залишено без змін, а апеляційну скаргу ТОВ фірми “ІТМ” – без
задоволення.
Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими рішеннями
позивачем подана касаційна скарга, в якій просить скасувати
постанову апеляційного суду та рішення місцевого господарського
суду.
На думку заявника скарги, висновки, викладені в судових актах не
відповідають обставинам справи.
При прийнятті постанови Харківським апеляційним господарським
судом та рішення господарським судом Сумської області залишено
поза увагою та не досліджено питання виконання договорів про
спільну діяльність, що були укладені ТОВ фірмою “ІТМ” з
господарствами.
Проведені судами дослідження були односторонніми, а тому і
постанова та рішення внаслідок цього були прийняті з порушенням
процесуальних норм, а саме: не було забезпечено повного та
всебічного розгляду справи.
При вирішенні питань про те, чи підпадають укладені договори під
визначення договорів про спільну діяльність, ні господарським
судом Сумської області, ні Харківським апеляційним господарським
судом не було досліджено той факт, що у відповідності до
договорів ТОВ фірма “ІТМ” надавала господарствам не тільки
насіння та гербіциди, на підставі планів виробництва цих культур
доведених облдержадміністрацією, а ще й технологію обробки
посівного матеріалу, яка була розроблена ТОВ фірмою “ІТМ”
спільно з французькими спеціалістами та сільгосптехніку за
окремими заявками господарств.
Судами не були взяті до уваги та не відображені в рішенні та
постанові перебіг подій і зміни взаємовідносин між партнерами та
внесення змін до закону про ПДВ.
В судових актах не було досліджено факт правомірності
нарахування ПДВ щодо виконання договору про спільну діяльність
без створення юридичної особи.
Таким чином, заявник вважає, що при розгляді даної справи були
порушені та неправильно застосовані норми процесуального та
матеріального права, а саме: ст. 42 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, ст. 58 Конституції
України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
щодо застосування пп. 2.2.8 ст. 2 Закону
України “Про податок на додану вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
та пп.
3.2.8 п. 3.2 ст. 3 Закону України “Про податок на додану
вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
.
Заслухавши представників від відповідача, вивчивши матеріали
справи, проаналізувавши правильність застосування судами норм
матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого
господарського суду України,
В С Т А Н О В И Л А :
Як вбачається з матеріалів справи і встановлено місцевим та
апеляційним господарськими судами, що 08.09.2000 Сумською МДПІ
прийнято рішення № 143/23/14004734/6431 про застосування до
позивача та стягнення фінансових санкцій за порушення
податкового законодавства, яким позивачу було зменшено
відшкодування з бюджету ПДВ в сумі 15 620, 82 грн., донараховано
ПДВ в сумі 25 785, 54 грн., нараховані фінансові санкції в сумі
41 406, 36 грн.. Підставою для прийняття оспорюваного рішення
був акт перевірки правильності визначення ПДВ № 23/10 від
29.08.2000, заявлених до відшкодування в квітні, травні, червні
2000 р., в якому зроблено висновок про те, що при реалізації
контрагентам насіння та гербіцидів позивачем не нараховувався
ПДВ, чим було порушено пп. 7.3.4 ст. 7 Закону України “Про
податок на додану вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
.
Відхиляючи позовні вимоги про визнання недійсним рішення ДПІ від
08.09.2000 № 143/23/14004734/6431, місцевий та апеляційний
господарські суди виходили з того, що бухгалтерськими
документами не підтверджується проведення ТОВ фірмою “ІТМ”
сумісної діяльності, направленої на виробництво товарного
насіння та іншої сільгосппродукції.
Факти порушень позивачем порядку здійснення сумісної діяльності
відмічено у висновку Харківського науково-дослідного інституту
судових експертиз від 24.05.2002, що первинні бухгалтерські
документи, надані для проведення експертизи, не підтверджують
проведення сумісної діяльності, оскільки в жодному з них не
вказано, що поставка товарного насіння або іншої
сільгосппродукції здійснювались в межах сумісної діяльності.
Інших документів, які б свідчили протилежне, а саме: здійснення
сумісної діяльності, позивачем не надано.
Наведене свідчить, що суди правильно дійшли висновку, що
договори позивача з сільськогосподарськими підприємствами не
можуть вважатись договорами про спільну діяльність.
Посилання позивача в касаційній скарзі на те, що в рішенні не
було відображено факт правомірності нарахування ПДВ щодо
виконання договору про спільну діяльність без створення
юридичної особи є помилковим, оскільки позивачем документально
не підтверджено здійснення спільної діяльності.
Продаж насіння та гербіцидів ТОВ фірмою “ІТМ”, згідно пп. 3.1.1
Закону України “Про податок на додану вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
є
об’єктом оподаткування ПДВ і ніяких пільг для вказаних операцій
не передбачено.
Дослідивши обставини справи в їх сукупності, місцевий та
апеляційний господарські суди дійшли до обґрунтованого висновку,
що господарські операції позивача з сільськогосподарськими
підприємствами не є договорами про спільну діяльність, оскільки
передбачають передачу насіння на певних умовах, а отже датою
виникнення податкових зобов’язань, є перша з подій, а саме: дата
відвантаження товарів.
Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду, які
викладені в рішенні та апеляційній постанові.
Рішення господарського суду Сумської області від 26.07.2002 у
справі № 3986-8/281 та постанова Харківського апеляційного
господарського суду від 15.10.2002 прийняті відповідно до вимог
чинного законодавства, а тому підстав для їх скасування не
вбачається.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, п. 1 ст.
111-9, ст. 111-11 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України, –
П О С Т А Н О В И В :
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю
фірми “ІТМ” № 85 від 13.11.2002 – залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Сумської області від 26.07.2002
та постанову Харківського апеляційного господарського суду від
15.10.2002 у справі № 3986-8/281 – залишити без змін.
3. Матеріали справи № 3986-8/281 надіслати господарському суду
Сумської області.
Головуючий – суддя В.Чупрун
Судді Б.Грек
М.Черкащенко