ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12.12.2002 Справа N 25/274
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого-судді Грека Б.М.
суддів: Черкащенка М.М.,
Чупруна В.Д. (доповідача у справі)
розглянувши у Державної податкової інспекції у
відкритому судовому Печерському
засіданні касаційну районі м. Києва від 08.11.2002 р.
скаргу № 4151/9/10-016
на постанову Київського апеляційного господарського
суду
від 08. 10.2002 р.
у справі № 25/274
господарського суду Міста Києва
за позовом ТОВ “Альфа-Нафта”
Державної податкової інспекції у
до Печерському
районі м. Києва
про визнання недійсним рішення про застосування та стягнення
фінансових санкцій за порушення законодавства про оподаткування
в судовому засіданні взяли участь представники:
Від позивача Вишневський А.А. (дов. № 107 від
14.02.2002 р.)
від відповідача Сердюк Б.В. (дов.№ 2200/9/10-010 від
24.07.2002р.)
Рішенням господарського суду міста Києва від 14.03.2001р.
(а.с.236-238) позов задоволено частково.
24.07.2001 р. (а.с.248-249) справа була переглянута за
нововиявленими обставинами та позов задоволено повністю. Рішення
державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва
№ 64/26-16/25194608 від 17.01.2001 р. визнано недійсним.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від
08.10.2002 р. (а.с.286-287) рішення суду від 24.07.2001 р.
залишено без змін.
Вищий господарський суд України, дослідивши матеріали справи,
проаналізував правильність застосування судом норм податкового
законодавства,
В С Т А Н О В И В:
Державною податковою адміністрацією в м. Києві в період з
06.11.2000 р. по 29.12.2000 р. була проведена перевірка
дотримання вимог податкового законодавства України товариством з
обмеженою відповідальністю “Альфа-Нафта” при взаєморозрахунках з
товариством з обмеженою відповідальністю “Альфа-Крекінг”.
При перевірці були виявлені порушення податкового законодавства,
як на думку податківців, а тому було прийняте рішення
№ 64/24-16/25194608 про застосування фінансових санкцій за
порушення законодавства про оподаткування (а.с.8-19). До бюджету
донараховано податку на додану вартість 273594,05 грн., пені по
податку на додану вартість 9603,17 грн., зменшення податкового
кредиту за листопад 2000 р. – 2032199,21 грн. Застосовано
фінансових санкцій в розмірі 100% податку на додану вартість
(2305793,26 грн.). У зв’язку з тим, що частина податкового
кредиту не була підтверджена належними доказами (податковими
накладними), господарський суд м. Києва рішенням від 14.03.2001
р. (а.с.236-238) задовольнив позовні вимоги частково. Це рішення
було оскаржене за нововиявленими обставинами 23.05.2001 р.
(а.с.240-241).
Рішенням господарського (арбітражного) суду м. Києва від
24.07.2001 р. попереднє рішення суду змінено в частині
донарахування сум податку на додану вартість та зменшення суми
податкового кредиту. Позов задоволено в повному обсязі, тобто
господарський, суд прийняв нове рішення (а.с.248-249). На
виконання цього (а не попереднього) рішення суд 24.07.2001 р.
видав наказ (а.с.250).
В справі знаходиться заява про перевірку постанови в порядку
нагляду, хоча в резолютивній частині цієї заяви податкова
інспекція просить скасувати рішення суду від 14.03.2001 р., так
як датована заява 24.04.2001 р. (а.с.253-256). Апеляційної
скарги у справі немає, податкова інспекція не просила
апеляційний суд порушувати апеляційне провадження відповідно до
вимог розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
.
Ухвала Київського апеляційного господарського суду від
17.05.2002 р. (а.с.252) стосується рішення суду від 14.03.20001
р., а не рішення суду від 24.07.2001 р., про яке йде мова в
резолютивній частині постанови апеляційного суду від 08.10.2002
р.. Крім того, Київський апеляційний господарський суд
17.05.2002 р. ухвалив: “явка повноважених представників сторін в
судовому засіданні обов’язкова” (а.с.252), а заслухав справу без
представника позивача (а.с.286).
Апеляційний суд нічим не мотивував зміну своєї ухвали. Доказів
про належне повідомлення представників сторін про час і місце
слухання справи немає. Більше того, є доказ, що сторони не
повідомлені належним чином про судове засідання (а.с.283).
За таких обставин, касаційна скарга підлягає частковому
задоволенню.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, п. 3 ст. 111-9, ч. 1 ст. 111-10,
ст. 111-11, 111-13 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському
районі м. Києва від 08.11.2002 р. № 4151/9/10-016 у справі
№ 25/274 господарського суду міста Києва задовольнити частково.
2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від
08.10.2002 р. у справі № 25/274 господарського суду міста Києва
скасувати.
3. Справу надіслати до Київського апеляційного господарського
суду для здійснення апеляційного провадження.
Головуючий Б.Грек
Судді М. Черкащенко
В.Чупрун