ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12.12.2002 Справа N 19/202
Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:
Головуючого судді Кузьменка М.В.,
суддів Васищака І.М.,
Палій В.М.,
розглянувши касаційну скаргу Акціонерне енергопостачальна
компанія “Київенерго” на ухвалу Київського апеляційного
господарського суду від 23.08.2002р.
у справі № 19/202 господарського суду м. Києва
за позовом Державного комунального підприємства газового
господарства “Київгаз”
до відповідача Акціонерної енергопостачальної компанії
“Київенерго”
про стягнення 31843689,62грн.
за участю представників:
ДКП “Київгаз” – Білоусова Н.В. за дов. від 09.10.2002р. № 3949;
АЕК “Киівенерго” – Комісар С.П. за дов. від 12.02.2002р. №
Д07/1200
В С Т А Н О В И Л А :
Акціонерна енергопостачальна компанія “Київенерго” звернулася до
Київського апеляційного господарського суду з апеляційною
скаргою на рішення господарського суду від 20.03.2002р.,
прийняте у справі № 19/202.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від
23.08.2002р. подана апеляційна скарга повернута скаржнику без
розгляду на підставі п. 3 ст. 97 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
(а.с.44-
45). При цьому, судом апеляційної інстанції встановлено, що до
поданої апеляційної скарги скаржником не додано доказів сплати
державного мита у встановленому порядку.
Не погоджуючись з прийнятою ухвалою Київського апеляційного
господарського суду від 23.08.2002р., АЕК “Київенрего”
звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною
скаргою та просить її скасувати.
У поданій касаційній скарзі скаржник вказує на те, що судом
апеляційної інстанції невірно витлумачено ст. 6 Декрету Кабінету
Міністрів України “Про державне мито” ( 7-93 ) (7-93)
, відповідно до
якої, на думку АЕК “Київенерго”, державне мито може сплачуватись
також за місцем знаходження скаржника. Неправильне застосування
вказаної норми, зазначає скаржник, призвело до безпідставного
повернення поданої апеляційної скарги.
До розгляду поданої касаційної скарги, АК “Київенерго” заявлено
клопотання щодо здійснення аудіо- та відеозапису судового
засідання.
Заявлене скаржником клопотання про фіксації судового процесу
технічними засобами відхилено, у зв’язку з відсутністю технічної
можливості.
Колегія суддів, приймаючи до уваги, що в силу положень ч. 2 ст.
111-13 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, касаційні скарги на ухвали
місцевого або апеляційного господарських судів розглядаються у
порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення
місцевого господарського суду, постанови апеляційного
господарського суду, проаналізувавши на підставі фактичних
обставин справи застосування норм матеріального і процесуального
права при винесенні оспорюваного судового акта, знаходить
касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з наступних
підстав.
Так, відповідно до ч. 3 ст. 94 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, на
скаржника при поданні апеляційної скарги покладається обов’язок
додати докази, зокрема, сплати державного мита. Недотримання
зазначеної вимоги тягне за собою, в силу п. 3 ч. 1 ст. 97 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, повернення апеляційної скарги.
Згідно ст. 46 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, державне мито сплачується
в доход держаного бюджету в порядку і розмірі, встановлених
законодавством України, при цьому, відповідно до ст. 45 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, позовні заяви і заяви про оскарження
рішень, ухвал, постанов господарського суду оплачуються
державним митом, крім випадків, встановлених законодавством.
За змістом ст. 2 Декрету Кабінету Міністрів України “Про
державне мито” ( z0050-93), одним з об’єктів справляння
державного мита є апеляційна скарга на рішення суду.
Відповідно до ст. 6 Декрету ( z0050-93), на яку посилається
скаржник, державне мито сплачується за місцем розгляду та
оформлення документів і зараховується до бюджету місцевого
самоврядування, крім мита, що справляється з позовних заяв, які
подаються до господарського суду, із апеляційних і касаційних
скарг на рішення та постанови господарських судів, заяв про їх
перегляд за нововиявленими обставинами, а також за дії,
пов'язані з одержанням охоронних документів (патентів і
свідоцтв) на об'єкти інтелектуальної власності, і за дії,
пов'язані з підтриманням чинності патентів на сорти рослин, та
за подання до Кабінету Міністрів України проекту створення
промислово-фінансової групи, яке зараховується до державного
бюджету України.
Разом з тим, посилання скаржника на те, що вказана норма
передбачає право скаржника сплатити мито з апеляційної скарги на
судовий акт або за місцем розгляду, або за місцем оформлення
документів, помилкове.
Вказана норма визначає порядок зарахування державного мита до
відповідних бюджетів не лише з позовних заяв, апеляційних та
касаційних скарг на судові акти, але й визначає порядок
зарахування державного мита з інших об’єктів справляння
державного мита і тому повинна застосовуватись у контексті з
іншими нормами Декрету.
Так, державне мито, за змістом ст. 1 Декрету ( z0050-93),
сплачується за вчинення дій в інтересах платників державного
мита та видачу документів, що мають юридичне значення,
уповноваженими на те органами.
Відповідно до ст. 2 Декрету ( z0050-93), державне мито
справляється також: за вчинення нотаріальних дій державними
нотаріальними конторами і виконавчими комітетами сільських,
селищних, міських Рад народних депутатів, а також за видачу
дублікатів нотаріально засвідчених документів; за реєстрацію
актів громадського стану, а також видачу громадянам повторних
свідоцтв про реєстрацію актів громадського стану і свідоцтв у
зв'язку із зміною, доповненням, виправленням і поновленням
записів актів громадського стану; за видачу дозволів на право
полювання та рибальства тощо. При вчиненні зазначених дій
(засвідчення у нотаріальному порядку документів, реєстрації
актів громадського стану, видача дозволу тощо) оформлюються
відповідні документи компетентними органами, суд же здійснює
розгляд позовних заяв, апеляційних та касаційних скарг.
За змістом ст. 6 Декрету Кабінету Міністрів та відповідно до
Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита,
яка затверджена наказом Головної державної податкової інспекції
України від 22.04.93 № 15 ( z0050-93) , державне мито з
апеляційних скарг, зараховується до державного бюджету України.
Відповідно до статті 50 Бюджетного Кодексу України ( 2542-14 ) (2542-14)
,
бухгалтерський облік всіх надходжень до Державного бюджету
України здійснює Державне казначейство України.
Порядок виконання державного бюджету за доходами визначений
відповідним Порядком, який затверджено наказом Державного
казначейства України від 19.12.2000 N 131 ( z0067-01 ) (z0067-01)
. Згідно
п. 2.2 Порядку ( z0067-01 ) (z0067-01)
, до повноважень Державного
казначейства України належить відкриття рахунків для зарахування
обов’язкових платежів до бюджетів.
Так, відповідно до Плану рахунків бухгалтерського обліку
виконання державного та місцевих бюджетів, для зарахування
державного мита до державного бюджету в управліннях Державного
казначейства України АР Крим, областях, мм. Києві та Севастополі
відкриті рахунки за відповідними кодами бюджетної класифікації.
Оскільки АК “Київенерго” не додано до апеляційної скарги доказів
сплати державного мита на рахунок, відкритий у відповідному
управлінні Державного казначейства для зарахування державного
мита з апеляційних скарг, що розглядаються у Київському
апеляційному господарському суді, суд апеляційної інстанції
дійшов правильного висновку про порушення скаржником вимог ч. 3
ст. 94 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
та обгрунтовано повернув подану
апеляційну скаргу на підставі п. 3 ст. 97 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
.
Враховуючи наведене, ухвала Київського апеляційного
господарського суду від 23.08.2002р. прийнята у відповідності з
норми чинним законодавством і підстав для її скасування колегія
суддів не вбачає.
На підставі викладеного, керуючись ст. 111-5, 111-7, 111-9- 111-
11, 111-13 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, колегія суддів
П О С Т А Н О В И Л А :
Ухвалу Київського апеляційного господарського суду від
23.08.2002р. у справі № 19/202 господарського суду м. Києва
залишити без змін, а касаційну скаргу Акціонерної
енергопостачальної компанії “Київенерго” – без задоволення.
Головуючий суддя Кузьменко М.В.
Судді Васищак І.М.
Палій В.М.