ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12.12.2002 Справа N 12/173-504
м. Київ
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого, судді Кузьменка М.В.,
суддів Васищака І.М., Палій В.М.,
розглянувши за участю представників сторін Л. Дубровінової, О.
Дейнези (дов. від 7.11.02); М. Гальченка (дов.від 14.08.02); В.
Козченка (дов. від 11.01.02)
касаційну скаргу акціонерного товариства закритого типу
“Інтергаз”
на рішення від 28.08.-04.09.2002 року господарського суду м.
Києва
у справі № 12/173-504
за дочірньої компанії “Укртрансгаз” НАК “Нафтогаз
позовом України” в особі філії “Управління магістральних
газопроводів “Київтрансгаз”
до - акціонерного товариства закритого типу
“Інтергаз”,
- підприємства “Полтавагазвидобування”,
- будівельно-монтажної фірми “Укргазпромбуд”,
- відкритого акціонерного товариства “Полтавський
турбомеханічний завод”
про визнання угоди недійсною та стягнення 2 628 148,75
грн.,
В С Т А Н О В И В:
Рішенням від 28.08.- 4вересня 2002 року господарського суду м.
Києва (суддя Л. Прокопенко) позов задоволено і з урахуванням
уточнення позовних вимог стягнуто з акціонерного товариства
закритого типу “Інтергаз” на користь позивача 2 407 240 грн. 12
коп. з тих мотивів, що угоду від імені юридичної особи було
підписано не уповноваженою на це особою.
В апеляційному порядку рішення не переглядалося.
В касаційній скарзі і доповненні до неї акціонерне товариство
“Інтергаз” наполягає на касаційному перегляді рішення з огляду
на порушення судом норм матеріального і процесуального права,
просить його скасувати і передати справу на новий розгляд.
У відзиві дочірня компанія “Укртрансгаз” НАК “Нафтогаз України”
в особі філії “Управління магістральних газопроводів
“Київтрансгаз” стверджує про безпідставність касаційної скарги і
просить залишити її без задоволення, а рішення у даній справі
без змін.
Відкрите акціонерне товариство “Полтавський турбомеханічний
завод” у відзиві підтримує вимоги касаційної скарги з огляду на
проведення взаємозаліку і строків позовної давності.
Сторони належним чином були повідомлені про час і місце судового
засідання, проте представники підприємства
“Полтавагазвидобування”, будівельно-монтажної фірми
“Укргазпромбуд”, відкритого акціонерного товариства “Полтавський
турбомеханічний завод” в судове засідання не з’явилися.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників
сторін та перевіривши правильність застосування господарським
судом м. Києва норм матеріального і процесуального права у
вирішенні спору, і з урахуванням меж перегляду справи в
касаційній інстанції, колегія суддів знаходить за необхідне
касаційну скаргу акціонерного товариства “Інтергаз” залишити без
задоволення з таких підстав.
Дочірня компанія “Укртрансгаз” НАК “Нафтогаз України” в особі
філії “Управління магістральних газопроводів “Київтрансгаз”
звернулася до місцевого господарського суду з позовом про
стягнення з акціонерного товариства “Інтергаз” заборгованості в
розмірі 2 628 148 грн. 75 коп. за транспортування природного
газу .
Оскільки підставою заперечень проти позовних вимог, на яку
посилався відповідач, є угода від 12.02.1997 року про взаємні
розрахунки на суму 131 000 дол. США, укладена між акціонерним
товариством “Інтергаз”, підприємством “Полтавагазпром”,
підприємством “Укргазпромбуд”, відкритим акціонерним товариством
“Полтавський турбомеханічний завод”, і яку позивач просить
визнати недійсною , місцевий
господарський суд об’єднав ці справи в одну.
Як встановлено судом, копія спірного договору від імені позивача
була підписана не генеральним директором, а заступником, який
відповідно до статуту цього підприємства не мав на це
відповідних повноважень. Факт підписання цієї угоди іншою особою
встановлений судово-почеркознавчою експертизою (висновок за №
3211). Інших підстав, в силу яких виникає представництво
відповідно до статті 62 Цивільного кодексу Української РСР
( 1540-06 ) (1540-06)
, і згідно з якими ця особа вправі була підписати
угоду про взаємний залік, судом встановлено не було.
Чинність такої угоди цивільне законодавство пов’язує з подальшим
схваленням цієї угоди особою, від імені якої вона була
підписана. Судом встановлено, що підписання угоди відбулося у
лютому 1997 року, а позивачу її копія була передана лише
26.12.2000 року, а передбачений угодою механізм взаємозаліку між
позивачем і відповідачем реалізований не був - зменшення цими
учасниками угоди своїх дебіторської і кредиторської
заборгованостей.
За таких обставин колегія суддів вважає правомірним висновок
місцевого господарського суду про те, що виконання угоди іншими,
крім позивача, її учасниками не спричиняє її дійсності і суд
правомірно визнав зазначену угоду недійсною у зв’язку з її
невідповідністю вимогам закону.
З урахуванням цієї обставини місцевий господарський суд,
проаналізувавши стан розрахунків між сторонами, дійшов висновку
про неможливість врахування заліку в сумі 131 000 дол. США.
Позивач свої майнові вимоги обґрунтовує зобов’язаннями, що
виникли на підставі цивільно-правової угоди від 2.06.1997 року
за № 2/97-Т/16. Твердження акціонерного товариства “Інтергаз”
про відсутність спору через проведення сторонами повного
розрахунку на умовах цієї угоди не знайшли свого підтвердження в
судовому засіданні: місцевим судом встановлено, що зазначене
товариство мало заборгованість з розрахунків за 1996 рік, а тому
перерахування ним коштів до моменту укладання цієї угоди
правомірно зараховувалися позивачем в рахунок платежів за цей
рік, а зарахування кошів вже після підписання цієї угоди
здійснювалося відповідно до її умов.
Відповідно до пункту 4.3. договору від 2.06.1997 року за № 2/97-
Т/16 розрахунки за послуги по транспортуванню газу здійснюються
на підставі актів про виконані роботи, а остаточний розрахунок
за звітний місяць здійснюється замовником протягом п’яти днів з
моменту оформлення акта про виконані роботи за звітний місяць.
З огляду на дату підписання сторонами остаточних актів виконання
робіт (18.05.1999 року), суд визнав, що загальний строк для
захисту права за позовом особи, право якої порушено, позивачем
пропущений не був і суд дійшов висновку щодо правомірності
заявлених вимог в частині стягнення суми боргу.
Такі висновки місцевого господарського суду колегія суддів
вважає обґрунтованим, оскільки підтверджуються дослідженими
судом та викладеними в рішенні доказами і доводи касаційної
скарги їх не спростовують.
На підставі наведеного, керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9,
111-11 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
суд
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу акціонерного товариства закритого типу
“Інтергаз” залишити без задоволення, а рішення від 28.08.–
4.09.2002 року господарського суду м. Києва у справі № 12/173-
504 – без змін.
Головуючий, суддя М. Кузьменко
Суддя І. Васищак
Суддя В. Палій