ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11.12.2002 Справа N 39/8-2002
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Полякова Б.М.
суддів: Яценко О.В., Цвігун В.Л.
розглянувши касаційну Приватного підприємства “Вікторія”
скаргу
на постанову від 14.08.2002 р. Київського
апеляційного господарського суду
у справі № 39/8-2002 господарського суду
м. Києва
за позовом Приватного підприємства “Вікторія”
(далі – ПП “Вікторія”)
до Сільськогосподарського товариства з
обмеженою відповідальністю
“Черняхівське” (далі – СТОВ
“Черняхівське”)
Про стягнення 102486,96 грн.
в судовому засіданні взяли 1. Осьмірко С.М. – директор ПП
участь представники: “Вікторія”;
від позивача: 2. Бабич С.В. – дов. від
від відповідача: 04.09.2002 р.
Толкач Р.Д. – дов. від 09.12.2002
р. № 152
Заслухавши доповідь судді Яценко О.В., пояснення представників
сторін, перевіривши матеріали справи, Вищий господарський суд
України
В С Т А Н О В И В:
ПП “Вікторія” звернулося до господарського суду м. Києва з
позовом про стягнення з СТОВ “Черняхівське” 102486,96 грн.
заборгованості за виконані роботи за договором від 01.08.1999 р.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач посилається на те, що між ПП
“Вікторія” та КСП “Мрія” було укладено договір від 01.08.1999 р.
на оранку землі в кількості 500 га.
СТОВ “Черняхівське” є правонаступником КСП “Мрія” внаслідок
перереєстрації останнього.
За умовами вищевказаного договору позивачем проведена оранка
землі на 300 га, що підтверджується актом виконаних робіт, який
був підписаний керівником товариства-відповідача Стефановичем
А.І.
Відповідно до договору від 01.08.1999 р. ціна за оранку 1 га
землі становить 400 кг пшениці третього класу, що в грошовому
еквіваленті згідно довідки від 24.07.2001 р. № 97 Української
аграрної біржі становить 853,91 грн. з ПДВ за 1 т.
Кінцевий строк оплати за виконані роботи 01.10.1999 р., однак
КСП “Мрія” не було виконано дану умову.
Рішенням господарського суду м. Києва від 26.02.2002 р. (суддя –
Чорна Л.В.) позовні вимоги були задоволені в повному обсязі: з
СТОВ “Черняхівське” на користь ПП “Вікторія” стягнуто 102486,96
грн. основного боргу, 1025 витрат по миту та 69 грн.
інформаційних.
Рішення суду мотивоване тим, що відповідачем не надано суду
будь-яких доказів щодо проведення розрахунків з позивачем за
виконані останнім роботи.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від
14.08.2002 р. (судді – Новиков М.М., Мачульський Г.М., Шаргало
В.І.) апеляційну скаргу відповідача на рішення господарського
суду м. Києва від 26.02.2002 р. було задоволено, а рішення –
скасовано. В поворот виконання рішення господарського суду
м. Києва від 26.02.2002 р. та ухвали господарського суду
м. Києва від 28.05.2002 р. з позивача на користь відповідача
стягнуто 103561,96 грн., 517,81 грн. витрат по сплаті державного
мита за перегляд рішення в апеляційному порядку.
Постанова суду мотивована тим, що в акті виконаних робіт не
вказано ініціали та повноваження особи, яка підписала його зі
сторони відповідача, та не зазначено, по якому саме договору
виконувались роботи, а тому, колегія Київського апеляційного
господарського суду дійшла висновку, що вказаний акт не може
бути безспірним доказом виконання робіт.
Звертаючись до Вищого господарського суду України з касаційною
скаргою, ПП “Вікторія” просить скасувати постанову Київського
апеляційного господарського суду від 14.08.2002 р., посилаючись
на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та
процесуального права при її прийнятті.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи у
касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних
обставин справи застосування норм матеріального і процесуального
права при винесенні оскаржуваних рішення та постанови, дійшла
висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій, при
прийнятті рішення та постанови у справі за зібраними та
оціненими доказами, було порушено норми матеріального права,
виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
господарський суд оцінює докази за своїм
внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і
об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в
їх сукупності, керуючись законом.
Згідно умов ч. 2 ст. 111-5 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна інстанція використовує
процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки
юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у
рішення чи постанові господарського суду.
Разом з тим, оскаржувані рішення та постанова прийняті за
неповно встановлених обставин справи, без здійснення належної
юридичної оцінки тих обставин справи, які встановлені судом.
Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами у справі
01.08.1999 р. було укладено договір, за яким ПП “Вікторія”
зобов’язується здійснити оранку землі 500 га, а КСП “Мрія”
(правонаступником якого є СТОВ “Черняхівське”) зобов’язується
прийняти і оплатити роботи. Згідно з п. 2.1. Договору сторони
встановили ціну робіт, шляхом оплати робіт бартером, у розмірі
400 кг пшениці ІІІ класу за 1 га.
Згідно акту виконаних робіт (а.с. 15) ПП “Вікторія” виконало
роботи по оранці землі загальною площею 300 га. Роботи виконані
згідно правил агрономії.
Замовник щодо якості робіт претензій не має.
Вказаний акт підписаний сторонами і завірений печатками.
В зазначеному акті відсутні відомості щодо того, відповідно до
якого договору виконувалися роботи.
Отже, судам першої та апеляційної інстанцій необхідно з’ясувати,
чи були виконані роботи за договором б/№ від 01.08.1999 р., що
був укладений між сторонами у справі (а.с. 12).
Відповідно до ст. 65 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
з метою забезпечення правильного і
своєчасного вирішення господарського спору суддя в необхідних
випадках зобов’язує сторони, інші підприємства, установи,
організації, державні та інші органи, їх посадових осіб виконати
певні дії (звірити розрахунки, провести огляд доказів у місці їх
знаходження тощо); витребує від них документи, відомості,
висновки, необхідні для вирішення спору, чи знайомитися з такими
матеріалами безпосередньо в місці їх знаходження.
Відповідно до ст. 47 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
судове рішення приймається суддею за
результатами обговорення усіх обставин справи.
Таким чином, при новому розгляді справи по суті, суду необхідно
зобов’язати сторони звірити розрахунки, витребувати документи, а
саме: наряди на проведення робіт по оранці землі за договором
б/№ від 01.08.1999 р., відомості по заробітній платі робітників,
що виконували роботи, обумовлені договором.
Згідно ст. 111-10 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
підставами для скасування або зміни рішення
місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови
апеляційного господарського суду є порушення або неправильне
застосування норм матеріального або процесуального права.
За таких обставин, рішення та постанова у справі підлягають
скасуванню.
При новому розгляді суду потрібно врахувати наведене та вирішити
спір відповідно вимог чинного законодавства України.
Зважаючи на вищевикладене та, керуючись статтями 111-5, 111-7,
111-9-111-11 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
1. Касаційну скаргу приватного підприємства “Вікторія” на
постанову Київського апеляційного господарського суду від
14.08.2002 р. у справі № 39/8-2002 задовольнити частково.
2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від
14.08.2002 р. у справі № 39/8-2002 скасувати.
3. Рішення господарського суду м. Києва від 26.02.2002 р. у
справі № 39/8-2002 скасувати.
4. Справу № 39/8-2002 передати до господарського суду м. Києва
на новий розгляд.
Головуючий Поляков Б.М.
Судді: Яценко О.В.
Цвігун В.Л.