ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11.12.2002 Справа N 37/150а
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Полякова Б.М.,
суддів: Цвігун В.Л., Яценко О.В.,
розглянув касаційну скаргу Красноармійської ОДПІ
на постанову від 3.10.2002 Донецького
апеляційного господарського суду
у справі № 37/150а
господарського суду Донецької області
за позовом Красноармійського міського ліцею
“Надія”, м. Красноармійськ
до Красноармійської ОДПІ
Про визнання недійсним рішення
в судовому засіданні взяли участь представники:
від позивача не з’явився
від відповідача не з’явився
Позивач звернувся в господарський суд Донецької області з
позовом про визнання рішення Красноармійської ОДПІ
№ 60-23-1/112-23424955 від 24.09.2001 недійсним. Вказаним
рішенням відповідач за порушення розрахункових операцій – без
застосування реєстраторів розрахункових операцій, з друкуванням
відповідних розрахункових документів, які підтверджують ці
операції в період з 16.03.2001 по 05.06.2001, наклав на позивача
штраф в п’ятикратному розмірі вартістю проданих товарів (наданих
послуг) в сумі 28889 грн.
Рішенням господарського суду Донецької області від 04.06.2002
(суддя Москальова І.В.) позовні вимоги задоволено.
В порядку апеляційного оскарження постановою Донецького
апеляційного господарського суду від 03.10.2002 рішення
господарського суду залишено без змін.
Не погоджуючись з вказаною постановою апеляційного суду,
Красноармійська ОДПІ у м. Крансоармійську звернулась з
касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій
просить скасувати постанову, посилаючись на те, що апеляційним
судом порушено норми матеріального права, а саме ст. 1 Закону
України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у
сфері торгівлі, громадського харчування і послуг” від 01.06.2000
№ 1776-ІІІ; Постанову КМУ від 23.08.2000 № 1336 “Про
забезпечення реалізації ст. 10 Закону України “Про застосування
реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі,
громадського харчування і послуг” із змінами і доповненнями і
Постанову КМУ від 07.02.2001 № 121 “Про терміни переводу
суб’єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових
операцій у готівковій і безготівковій формі з застосуванням
реєстраторів розрахункових операцій”.
Ознайомившись з матеріалами справи на предмет їх юридичної
оцінки попередніми судами, обговоривши доводи касаційної скарги,
колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла
висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних
підстав.
Суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що міський
ліцей “Надія” є закладом освіти, має статус юридичної особи і
підпорядкований, підзвітний та підконтрольний міському відділу
освіти, що стосується питань основної діяльності. Ліцей “Надія”
включений до реєстру неприбуткових закладів в Красноармійській
ОДПІ 16.01.98. Актом Красноармійської ОДПІ від 14.09.2001
№ 23-1/ІІІ-1-253206352 про результати перевірки додержання вимог
податкового законодавства міськім ліцеєм “Надія” в період з
01.07.98 по 31.06.2001 встановлено проведення розрахункових
операцій на повну суму покупки (надання послуг) без застосування
регістратора розрахункових операцій з друкуванням відповідних
розрахункових документів, що підтверджували б виконання
розрахункових операцій за період з 23.02.2001 по 31.06.2001 в
сумі 5778 грн. Ці кошти надійшли як плата за підготовчі курси
(касова книга, прибуткові ордери).
Суд першої та апеляційної інстанції дійшли висновку, що
відповідач неправомірно застосував фінсанкції до позивача як не
прибуткової установи-закладу освіти. Виходячи з вимог Постанови
КМУ від 07.02.2001 № 121, з факту відсутності підзаконних норм,
передбачених Законом № 1776-3 від 23.02.2001 “Про застосування
реєстраторів розрахункових операцій..” у відповідача не було
правових підстав для застосування фінсанкцій, передбачених п. 1
ст. 17 зазначеного вище Закону за період з 23.02.2001 по
30.06.2001.
Скаржник у касаційній скарзі наполягає на тому, що попередні
суди помилково вважають, що в Постанові КМУ від 23.08.2000
№ 1336 “Про забезпечення реалізації ст. 10 Закону України “Про
застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері
торгівлі, громадського харчування і послуг” із змінами та
доповненнями і Постанови КМУ від 07.02.2001 № 121 “Про терміни
переводу суб’єктів підприємницької діяльності на облік
розрахункових операцій у готівковій безготівковій формі з
застосуванням реєстраторів розрахункових операцій”
встановлюється терміни переводу, а не для окремих форм і умов
діяльності; пунктом 2 додатку визначено тільки розмір річного
обсягу розрахункових операцій у сумі 200 тис. грн., при
перевищенні якого здійснюється перехід на облік розрахункових
операцій через РРО, а форми та умови діяльності до нього ніякого
відношення не мають. ОДПІ вважає, що Постановою КМУ від
07.02.2001 встановлено терміни переводу суб’єктів
підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій із
застосуванням РРО для конкретних форм і умов діяльності, про що
говорить заголовок першого стовпчика додатку, а саме: “Форми й
умови діяльності”. Пунктом 2 додатку до постанови встановлено,
що саме діяльність суб’єктів, розмір річного обсягу
розрахункових операцій яких перевищує граничний розмір,
встановлений постановою КМУ від 23.08.2000 № 1336, через 1
місяць з дати його перевищення переводиться на облік
розрахункових операцій із застосуванням РРО. Перелік конкретних
форм і видів діяльності, для яких встановлено граничний розмір
річного обсягу розрахункових операцій по продажу товарів
(надання послуг) у розмірі 200 тис. грн., у випадку перевищення
якого застосування РРО є обов’язковим, визначено пунктом 2
Постанови КМУ від 23.08.2000 № 1336. У даному випадку Постанова
КМУ № 121 робить посилання на Постанову КМУ № 1336 від
23.08.2000 не у визначенні граничного розміру річного обсягу
розрахункових операцій, а саме на діяльність суб’єктів
підприємницької діяльності, що буде переведена на облік
розрахункових операцій із застосуванням РРО у випадку
перевищення цього граничного розміру. Що стосується ліцею
“Надія”, то його форми й умови проведення діяльності не включено
в перелік, затверджений постановою КМУ № 1336 від 23.08.2000.
Тому і граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій
для його виду діяльності не встановлено і не може бути терміном
відліку для переводу даного суб’єкта підприємницької діяльності
на облік розрахункових операцій із застосуванням реєстратора
розрахункових операцій. Перша розрахункова операція на повну
суму надання послуг без застосування РРО була проведена
16.03.2001. РРО (ЕККА) повинний був бути зареєстрований
позивачем у період із 23.02.2001 до 16.03.2001, тобто в період
дії наказу ДПАУ від 18.09.97 № 343 “Про затвердження Положення
про порядок реєстрації і застосування ЕККА при розрахунках із
споживачами у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг”
позивач повинен був застосувати РРО при здійсненні зазначених в
акті перевірки розрахункових операцій, відповідно вимогам
вказаного вище Положення.
Ознайомившись з матеріалами справи на предмет юридичної оцінки
встановлених фактичних обставин справи, касаційна інстанція
зазначає, що попередні суди не встановили на підставі якого
Статуту, затвердженого відповідно вимогам ст. 18, п. 6 Закону
України “Про освіту” здійснює свою діяльність ліцей. Копія
Статуту (арк. 29), яка надана, цих відомостей не має, лише
вказано, що він схвалений рішенням педради ліцею “Надія”
29.12.2002 (?) № 3 Суди не визначили статус ліцею. Відповідно до
п. 2 ст. 18 вищевказаного Закону “заклади освіти, що засновані
на загальнодержавній або комунальній власності, мають статус
державного закладу освіти. Фінансово-господарська діяльність,
матеріальна технічна база закладів освіти регулюються розділом
ІV Закону України “Про освіту”. В п. 4 ст. 61 та ст. 63 цього
Закону вказано, що додатковими джерелами фінансування є: кошти
одержані за навчання, підготовку, підвищення кваліфікації та
перепідготовку кадрів відповідно до укладених договорів; плата
за надання додаткових освітніх послуг та інше. Заклади освіти
самостійно розпоряджаються прибутками від господарської та іншої
передбаченої їх статутами діяльності.
Порядок надання платних послуг державними навчальними закладами,
затверджений наказом Міністерства освіти України, Мінфіна
України, Мінекономіки України від 27.10.97 № 383/239/131,
затверджений в Міністерстві юстиції України 12.12.97 № 596/2400
в п. 4.4., 5.1, 5,2 передбачає порядок розрахунку та облік
операційз надання платних послуг.
З огляду на викладене, судами першої та апеляційної інстанції не
досліджено в повному обсязі матеріали та обставини справи, що
мають суттєве значення для розгляду спору.
Порушення господарськими судами вимог ст. 43 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
щодо оцінки доказів
на підставі всебічного, повного і об’єктивного розгляду в
судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності є
підставою для скасування постановлених по справі судових рішень
та передачі справи на новий розгляд.
При новому розгляді справи місцевому господарському суду слід
взяти до уваги наведене, з’ясувати всі обставини справи і в
залежності від встановленого та у відповідності до діючого
законодавства. вирішити спір.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-10, 111-11
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий
господарський суд України,
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Красноармійської об’єднаної державної
податкової інспекції в м. Красноармійську задовольнити частково.
Постанову Донецького апеляційного господарського суду від
03.10.2002 у справі № 37/150 скасувати.
Справу направити на новий розгляд до господарського суду
Донецької області.
Головуючий Б. Поляков
Судді В. Цвігун
О.Яценко