ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11.12.2002 Справа N 2/611
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Перепічая В.С. – головуючого, Вовка І.В., Гончарука П. А.
розглянувши касаційну скаргу ТОВ “УТЛ-УкрТрансЛайн” на постанову
Київського апеляційного господарського суду від 17.09.02р. у
справі № 2/611 за позовом ПП “Карготранс” до ТОВ “УТЛ-
УкрТрансЛайн”
про стягнення 8089,28 грн., -
В С Т А Н О В И В
У вересні 2001 р. позивач звернувся до господарського суду з
вимогами про стягнення з відповідача заборгованості внаслідок
невиконання умов договору № 02 від 16.01.01р. в сумі 8089,28
грн.
Рішенням господарського суду м. Києва від 26.11.2001р. (суддя
Домнічева І.О.) в позові відмовлено.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від
17.09.02р. (судді Коробенко Г.П. , Бившева Л.І., Розваляєва
Т.С.) зазначене рішення скасовано, позов задоволено частково –
стягнено з ТОВ “УТЛ-УкрТрансЛайн” на користь ПП “Карготранс”
суму штрафу у розмірі 7078,12 грн., в решті позову відмовлено.
У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову
Київського апеляційного господарського суду від 17.09.02р. та
залишити в силі рішення господарського суду м. Києва по справі №
2/611 від 26.11.01р, посилаючись на порушення судом апеляційної
інстанцій норм матеріального та процесуального права.
У відзиві на касаційну скаргу позивач заперечує проти скарги
і просить залишити постанову Київського апеляційного
господарського суду від 17.09.02р. без змін, а скаргу без
задоволення.
Заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши
матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, суд
прийшов до висновку що касаційна скарга не підлягає задоволенню
з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи і було встановлено судами
попередніх інстанцій між позивачем і відповідачем було укладено
договір на міжнародні перевезення вантажів автомобільним
транспортом № 02 від 16.01.01р., згідно якого (п. п. 4.1.2, 6.4.
договору) замовник зобов’язаний забезпечити проведення процедури
завантаження/ розвантаження транспортних засобів та митне
оформлення вантажу, що перевозиться протягом 48 годин на
території країн СНД та 24 годин на іноземній території,
включаючи вихідні та святкові дні. Простій транспортного засобу
понад вказаного строку оплачується Замовником на умовах п. 6.4.
даного договору, який визначає, що за кожні 24 години простою
транспортного засобу Замовник сплачує штраф в розмірі 200
розрахункових одиниць (за домовленістю сторін єквівалент однієї
німецької марки по відношенню до національної валюти України
виходячи із курсу встановленого НБУ на день здійснення платежу.
Судом встановлено, що позивач свої зобов’язання за договором
виконав в повному об’ємі, а відповідач сплативши рахунок
позивача за виконану заявку в повному обсязі, відмовився при
цьому сплатити штраф за простій транспортного засобу, який мав
місце з 30 по 31.05.2001р. та з 6 по 20.06.2001р.
Апеляційний суд вірно дійшов висновку про те, що судом першої
інстанції не повно були з’ясовані та взяті до уваги всі
обставини справи, а саме твердження позивача про обраний спосіб
повідомлення, його наявність та вчасність, а тому правомірно
скасував рішення місцевого суду, позов задовольнив частково,
керуючись умовами договору, Конвенцією “Про договір міжнародного
перевезення вантажів по дорогах” та ст. 361 ЦК України
( 435-15 ) (435-15)
.
Постанова апеляційного суду грунтується на матеріалах справи,
встановленим обставинам дана правильна правова оцінка.
Доводи відповідача, що містяться у касаційній скарзі не
спростовують висновків суду апеляційної інстанції, а тому
підстав для скасування постанови Київського апеляційного
господарського суду від 17.09.02р. у справі № 2/611 не має.
На підставі викладеного та керуючись ст. 111-5, 111-7, 111-9,
111-11 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову
Київського апеляційного господарського суду від 17.09.02р. у
справі № 2/611без змін.
Головуючий Перепічай В.С.
Судді Вовк І.В.
Гончарук П. А.