ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
11.12.2002                              Справа N 17-5-22/02-3408
 
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
                              Перепічая В.С. (головуючий)
                              Вовка І.В.,
                              Гончарука П. А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну
скаргу   Управління   містобудування  та  архітектури   Одеської
обласної   державної   адміністрації  на   постанову   Одеського
апеляційного  господарського суду від  22.07.2002  у  справі  за
позовом   Управління  містобудування  та  архітектури   Одеської
обласної  державної  адміністрації до ТОВ  ВТП  “Інжпроект”  про
стягнення  сум  та за зустрічним позовом ТОВ ВТП “Інжпроект”  до
Управління  містобудування  та  архітектури  Одеської   обласної
державної адміністрації
 
про   визнання постанови недійсною
 
                           УСТАНОВИВ:
 
У  квітні  2002  року Управління містобудування  та  архітектури
Одеської обласної державної адміністрації звернулося до  суду  з
позовною  заявою до ТОВ ВТП “Інжпроект”, в якій просило стягнути
з  відповідача штраф у сумі 850 грн., посилаючись  на  порушення
відповідачем   ст.   1  Закону  України  “Про   відповідальність
підприємств,   їх   об’єднань,   установ   та   організацій   за
правопорушення у сфері містобудування”.
 
21.05.2002 відповідач звернувся з зустрічним позовом до позивача
про  визнання  недійсною  постанови №  186  від  20.03.2002  про
накладання    штрафу,   посилаючись   на   те,   що   управління
містобудування   та  архітектури  Одеської  обласної   державної
адміністрації вийшло за межі своєї компетенції, порушивши  чинне
законодавство та права ТОВ ВТП “Інжпроект”.
 
Рішенням  господарського суду Одеської  області  від  31.05.2002
/суддя  Торчинська Л.О/, залишеним без змін постановою Одеського
апеляційного  господарського суду від 22.07.2002  /судді:  Бойко
Л.І.   –  головуючий,  Величко  Т.А.,  Жуков  А.М./,  управлінню
містобудування   та  архітектури  Одеської  обласної   державної
адміністрації  у  позові відмовлено, зустрічний  позов  ТОВ  ВТП
“Інжпроект” задоволено, визнано недійсною постанову  позивача  №
186 від 20.03.2002.
 
В  касаційній  скарзі позивач просить скасувати прийняті  судові
рішення,  їх  позовні  вимоги  задовольнити  у  повному  обсязі,
посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального
і процесуального права.
 
Касаційною  інстанцією об’являлась перерва у справі з 20.11.2002
на 11.12.2002.
 
Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали
справи  та обговоривши доводи касаційної скарги, суд вважає,  що
касаційна  скарга  підлягає  частковому  задоволенню   з   таких
підстав.
 
Відповідно  до  роз’яснень  постанови  Пленуму  Верховного  Суду
України  від  29.12.76р. № 11 /зі змінами і  доповненнями/  “Про
судове  рішення” ( v0011700-76 ) (v0011700-76)
         рішення є законним  тоді,  коли
суд,   виконавши  всі  вимоги  процесуального  законодавства   і
всебічно   перевіривши   всі   обставини   вирішив   справу    у
відповідності  з  нормами  матеріального  права,  що  підлягають
застосуванню  до  даних правовідносин, а при їх  відсутності  на
підставі  закону, що регулює подібні відносини, або виходячи  із
загальних засад і змісту законодавства.
 
Ухвалюючи  рішення,  суд  як  першої,  так  і  другої  інстанції
виходили  з того, що інспекція ДАБК в Одеській області  не  була
наділена  правом здійснення державного контролю  за  дотриманням
законодавства у сфері містобудування у м. Одеса, а  також  того,
що відповідач надав інспекції витребувану документацію.
 
Проте, з такими висновками суду повністю погодитись не можна.
 
Так, зі змісту ст. 71 Закону України “Про місцеве самоврядування
в  Україні” ( 280/97-ВР ) (280/97-ВР)
         випливає, що органи виконавчої  влади,
їх посадові особи не мають права втручатися в законну діяльність
органів  та  посадових  осіб місцевого самоврядування,  а  також
вирішувати  питання,  віднесені  Конституцією  України,  цим  та
іншими  законами  до  повноважень  органів  та  посадових   осіб
місцевого самоврядування, крім випадків виконання делегованих їм
радами повноважень та в інших випадках, передбачених законом.
 
Питання  ж  відповідальності підприємств,  установ,  організацій
всіх  форм власності у сфері містобудування регулюється  Законом
України   від   14.10.94  /із  змінами  і   доповненнями/   “Про
відповідальність   підприємств,   їх   об’єднань,   установ   та
організацій за правопорушення у сфері містобудування”.
 
Суд  на  зазначене належної уваги не звернув і не  з’ясував,  чи
існують  за  Законом  від  14.10.94  обмеження  щодо  сфері  дії
органів,  уповноважених розглядати справи про  правопорушення  з
питань містобудування.
 
В   обгрунтування   висновків  про  неправомірність   здійснення
обласною  інспекцією ДАБК /є структурним підрозділом  Управління
містобудування   та   архітектури  Одеської   держадміністрації/
перевірки  в  м.  Одеса, суд послався на п. 4.12  Положення  про
управління  містобудування  та  архітектури  обласної  державної
адміністрації,  затвердженою  розпорядженням  Одеської  обласної
державної адміністрації від 19.06.2001 за № 568/А-2001.
 
Разом  з  тим,  зазначений пункт, як і решта  змісту  Положення,
таких обмежень не містить /а.с.48, 58-61/.
 
Крім  того,  як  видно з матеріалів справи і  не  заперечувалось
сторонами,  на  відповідача було накладено штраф за  невиконання
припису  від  20.02.2002  про  надання  правової,  проектної   і
виконавчої документації /а.с.7/.
 
Суд же не з’ясував до кінця, які конкретно документи входили  до
правової,  проектної  і  виконавчої  документації   та   чи   не
надавались  вони  ТОВ  ВТП “Інжпроект” позивачу  за  попередніми
перевірками,  як і те, чи не порушувалось право  відповідача  на
захист у зв’язку з неконкретністю вказаного припису.
 
За таких обставин, коли судом у порушення вимог ст.ст. 32-34, 43
ГПК  України ( 1798-12 ) (1798-12)
         не було з’ясовано належним чином дійсні
обставини  справи, що вплинуло на їх правильну юридичну  оцінку,
застосування  норм  матеріального  права,  тому  прийняті  судові
рішення визнати законними і обгрунтованими не можна.
 
При  новому розгляді справи суду слід врахувати наведене,  повно
з’ясувати дійсні обставини справи і вирішити спір відповідно  до
вимог закону.
 
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11, 111-12 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
        , ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                      П О С Т А Н О В И В:
 
Касаційну   скаргу  Управління  містобудування  та   архітектури
Одеської обласної державної адміністрації задовольнити частково.
 
Постанову   Одеського  апеляційного  господарського   суду   від
22.07.2002  та рішення господарського суду Одеської області  від
31.05.2002 скасувати і справу передати на новий розгляд до  суду
першої інстанції, в іншому складі суду.
 
Головуючий               В. Перепічай
 
Судді                    І. Вовк
 
                         П. Гончарук