ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11.12.02 Справа N 9/194
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Полякова Б.М..,
суддів: Цвігун В.Л.,
Яценко О.В.,
розглянувши у відкритому ДПІ у м. Кіровограді
судовому засіданні
касаційну скаргу
на постанову від 24.09.02
Дніпропетровського апеляційного господарського суду
у справі № 9/194
господарського суду Кіровоградської області
за позовом ПП “Агронафтосервіс-СТ”,
м. Кіровоград
до ДПІ у м. Кіровограді;
відділення Державного казначейства в
м. Кіровограді
про спонукання надати висновок на відшкодування бюджетної
заборгованості.
У судовому засіданні
взяли участь
представники:
позивача — не з'явилися;
1-го відповідача — не з'явилися;
2-го відповідача — не з'явилися;
В С Т А Н О В И В:
У травні 2002 р. ПП “Агронафтосервіс-СТ”, м. Кіровоград
звернулося з позовом до ДПІ у м. Кіровограді та відділення
Державного казначейства у м. Кіровограді про спонукання ДПІ
надати до відділення Держказначейства України висновок про
відшкодування ПДВ у сумі 200905 грн.
Рішенням господарського суду Кіровоградської області від
03.07.02 (суддя Шевчук О.Б.) позовні вимоги задоволено повністю:
ДПІ зобов'язано в триденний термін (із дня набрання даним
рішенням законної сили) надати до відділення Держказначейства
України висновок про повернення з Держбюджету України на користь
позивача 200905 грн. бюджетної заборгованості з податку на
додану вартість за березень місяць 2002 р., а також з ДПІ на
користь відповідача стягнуто 85 грн. держмита та 118 грн. витрат
на інформаційно-технічне забезпечення процесу.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду
від 24.09.02 рішення господарського суду залишено без змін.
Непогоджуючись із вказаною постановою апеляційного суду, ДПІ у
м. Кіровограді звернулась із касаційною скаргою, в якій просить
скасувати рішення господарського суду Кіровоградської області та
постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду
від 24.09.02 і прийняти нове рішення, посилаючись на те, що
попередніми судами порушено норми матеріального та
процесуального права, зокрема ст. 12 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, ч. 5 пп. 7.7.3
п. 7.7 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
.
Як результат неправильного застосування норм матеріального та
процесуального права, з ДПІ необґрунтовано стягнуто 85 грн.
держмита та 118 грн. судових витрат.
Ознайомившись із матеріалами справи на предмет їх юридичної
оцінки попередніми судами, обговоривши доводи касаційної скарги,
колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла
висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з
наступних підстав.
Як встановили попередні суди, позивач у встановлений чинним
законодавством строк надав відповідачу податкову декларацію з
податку на додану вартість та розрахунок експортного
відшкодування, згідно яких сума бюджетного відшкодування, що
підлягала відшкодуванню позивачу за звітний період, становила
1319426 грн. 17.95.02 до ДПІ була надана уточнена податкова
декларація, в якій сума бюджетної заборгованості, що підлягає
відшкодуванню протягом 30-ти календарних днів із дня надання
розрахунку, складає 200905 грн.
Відповідно до пп. 7.7.3 п. 7.7. ст. 7 Закону України “Про
податок на додану вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, якщо за результатами
звітного періоду сума, визначена згідно з пп. 7.7.1 п. 7.7 цієї
статті, має від'ємне значення, така сума підлягає відшкодуванню
платнику податку з Державного бюджету України протягом місяця,
наступного після подачі декларації.
Підставою для отримання відшкодування є дані тільки податкової
декларації.
Згідно з п. 4 “Порядку відшкодування податку на додану
вартість”, затвердженого наказом Державної податкової
адміністрації, Державного казначейства України № 209/72 від
02.07.97 (у редакції наказу № 200/86 від 21.05.01),
зареєстрованого Міністерством юстиції України за № 489/5680 від
08.06.01, відшкодування податку на додану вартість із бюджету
здійснюється органами Державного казначейства України за
висновками податкових органів або за рішенням суду. Висновки
податковими органами подаються не пізніше, ніж 5 робочих днів до
закінчення терміну відшкодування податку на додану вартість,
установленого чинним законодавством.
У встановлені вищезазначеним Законом строки ДПІ не надала
висновку до відділення Держказначейства України.
Попередні суди встановили, що вимоги позивача до ДПІ надати
висновок щодо відшкодування бюджетної заборгованості
обґрунтовані.
З огляду на надані сторонами докази своїх вимог та заперечень,
суди першої та апеляційної інстанцій правильно дійшли висновку,
що чинне законодавство не містить приписів, відповідно до яких
непроведення податковим органом зустрічних документальних
перевірок є підставою для продовження визначеного Законом
терміну відшкодування з Державного бюджету України податку на
додану вартість.
Твердження скаржника про те, що справа не підвідомча
господарському суду, що даний спір є спором майнового характеру,
та що ДПІ є неналежним відповідачем, касаційна інстанція вважає
необґрунтованими.
Попередні суди правильно вказали, що спори, які непідвідомчі
господарським судам, перелічені в ст. 12 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
. Даний спір під вказаний перелік не підпадає.
Господарські суди розглядають позови “про спонукання виконати
певні дії”.
У даному випадку позивач просить суд зобов'язати ДПІ надати
висновок відділенню Державного казначейства України. В позові
відсутні вимоги стягнути бюджетну заборгованість. За таких
обставин суд першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного
висновку, що ДПІ у м. Кіровограді є належним відповідачем по
справі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9,
111-11 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Кіровограді
залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського
апеляційного господарського суду від 24.09.02 та рішення
господарського суду Кіровоградської області від 03.07.02 — без
змін.
Головуючий Б.Поляков
Судді : В.Цвігун
О.Яценко