ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10.12.2002 Справа N 7/136-2002
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого-судді Чупрун В.Д.,
суддів : Грека Б.М. – (доповідача у справі),
Черкащенка М.М.,
розглянувши у відкритому Мукачівської об’єднаної державної
судовому засіданні податкової інспекції
касаційну скаргу
на постанову Львівського апеляційного
господарського суду від 10.09.2002
у справі № 7/136-2002
господарського суду Закарпатської області
за позовом ВАТ “Державний Ощадний банк України”
до Мукачівської об’єднаної державної
податкової інспекції Закарпатської
області
про визнання недійсним рішення ДПІ
за участю представників сторін від:
позивача - не з’явилися
відповідача - не з’явилися
Рішенням господарський суд Закарпатської області від 04.06.2002
р. (суддя С.Швед) позовні вимоги задоволено. Рішення
Мукачівської ОДПІ від 13.03.2001 № 000026/2/23-02
про застосування та стягнення фінансових санкцій на суму 1700 00
грн.
стосовно Мукачівського відділення 7287 Ощадбанку України
визнати недійсним повністю. Крім того, зобов’язано повернути з
Держбюджету Мукачівському відділенню № 7287 суму 1700, 00 грн.
штрафу.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від
10.09.2002 (колегія суддів: Юркевич М.В., Процика Т.С.,
Городечної М.І.) зазначене рішення залишено без змін.
Мукачівська ОДПІ з рішенням господарського суду та постановою
апеляційного господарського суду не погоджується та вважає, що в
судових актах невірно застосовано положення Закону України “Про
застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері
торгівлі, громадського харчування та послуг” ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
.
Крім того, Мукачівська ОДПІ вважає, що господарським судом
порушено процесуальні норми права в частині прийняття рішення
про права та обов’язки осіб, які не були притягнуті до справи, а
саме Відділення Державного казначейства.
Перевіривши повноту встановлених обставин справи та правильність
їх юридичної оцінки в рішенні місцевого господарського суду та в
постанові апеляційного суду, колегія суддів Вищого
господарського суду України,
В С Т А Н О В И Л А :
Як слідує з матеріалів справи, позивачем заявлені позовні вимоги
щодо повернення йому з Державного бюджету України
адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1700, 00
грн.. Обґрунтовуючи свою позицію, позивач посилається на
неправомірність прийняття рішення Мукачівської ОДПІ від
13.03.2001 № 000026/2/23-02, оскільки останньою невраховані
вимоги ст. 9 Закону України “Про застосування реєстраторів
розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування
та послуг” ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
.
При розгляді справи господарським судом встановлено підстави,
відповідно до яких рішення Мукачівської ОДПІ від 13.03.2001 №
000026/2/23-02 правомірно визнане недійсним, у зв’язку з чим
позовні вимоги задоволено з поверненням сплаченої суми штрафу у
розмірі 1700, 00 грн.
Колегія суддів вважає, що у даній справі позивачем заявлена
вимога, яка за своїм змістом не відповідає матеріально-правовому
способу захисту порушеного права, визначеному Законом. Так,
висновок про повернення коштів в розмірі 1700, 00 грн. є
юридично неспроможним, оскільки згідно Положення про Державне
казначейство, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів
України від 31.07.1995 № 590 – органи Державного казначейства
здійснюють управління наявними коштами Державного бюджету, у
тому числі в іноземній валюті.
За таких обставин, орган Державного казначейства України повинен
залучатися як відповідач у справі за позовом про повернення за
рахунок держаного бюджету зайво сплачених або стягнутих
податків, зборів та обов’язкових платежів.
Проте, таке обґрунтування позивачем не наведено та не вирішено
питання щодо залучення Державного казначейства, як сторони по
справі, а місцевий суд в судовому акті даному факту не надав
належної правової оцінки. Не дивлячись на це, кошти рішенням
суду, з яким погодилась апеляційна інстанція, відшкодовані з
державного бюджету, а саме з відповідного рахунку Мукачівської
ОДПІ.
Таким чином, апеляційним господарським судом не усунуто
процесуального порушення допущеного господарським судом при
прийнятті рішення, тобто підтримано рішення суду без правового
обґрунтування позиції суду відносно відшкодування коштів з
Мукачівської ОДПІ (без розгляду механізму повернення цих коштів
при виконанні рішення суду), та підстав залишення рішення суду
без змін невраховуючи цих обставин.
З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що рішення
місцевого господарського суду та постанова апеляційного
господарського суду прийнята з порушенням норм матеріального та
процесуального права, тому визнати їх законними не можна.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 108, 111-5, 111-7, п.
3 ст. 111-9, ст.ст. 111-10 - 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України, –
П О С Т А Н О В И В :
1. Касаційну скаргу Мукачівської об’єднаної державної податкової
інспекції Закарпатської області від 24.10.2002 № 2489/8/10-010
задовольнити частково.
2. Постанову Львівського апеляційного господарського суду від
10.09.2002 та рішення господарського суду Закарпатської області
від 04.06.2002 у даній справі скасувати, а справу № 7/136-2002
передати на новий розгляд до господарського суду Закарпатської
області.
Головуючий – суддя В.Чупрун
С у д д і: Б.Грек
М.Черкащенко