ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10.12.2002 Справа N 5/1
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Овечкіна В.Е.,
суддів Чернова Є.В.,
Мілевського Й.Р.,
за участю представників:
позивача Леміш М.О.
відповідачів Гавриленко М. К., Федоров А.В.,
Негря С.І.
розглянув у відкритому
судовому засіданні
касаційну ВАТ “Південьзахідшляхбуд”
скаргу
на рішення від 27.03.2002
господарського суду Закарпатської
області
у справі № 5/1
за позовом ТОВ “Мікадо-Трегол”
до ВАТ “Південьзахідшляхбуд” та
Адміністрації автомобільних доріг у
Закарпатській області
Про відшкодування 202195 грн. матеріальної шкоди та 250000 грн.
моральної шкоди
Рішенням від 27.03.2002 господарського суду Закарпатської
області (судді: О.Йосипчук, В.Русняк, В.Карпинець) позовні
вимоги задоволені частково - на підставі ст.ст. 440, 4401 ЦК
України ( 435-15 ) (435-15)
стягнено з ВАТ “Південьзахідшляхбуд” 163175
грн. збитків та 30000 грн. моральної шкоди, завданих з вини
першого відповідача внаслідок відсутності виконання останнім
схеми організації безпечного дорожнього руху в місці проведення
дорожніх робіт, що призвело до створення ситуації, яка
завершилася дорожньо-транспортною пригодою. В іншій частині
позовних вимог відмовлено у зв’язку з їх необгрунтованістю, а
другого відповідача звільнено від цивільної відповідальності з
посиланням на покладення згідно умов генпідрядного контракту №
20 від 18.04.2000 обов’язку вжиття заходів щодо безпеки
дорожнього руху в місцях проведення дорожніх робіт на виконавця
цих робіт - ВАТ “Південьзахідшляхбуд”.
ВАТ “Південьзахідшляхбуд” у поданій касаційній скарзі просить
рішення скасувати повністю, прийняти нове рішення про відмову в
позові, посилаючись на недоведеність своєї вини в настанні ДТП
та заподіянні збитків позивачу, а також на відсутність надання
судом всупереч вимогам ст. 43 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
оцінки
представленим першим відповідачем доказам. Скаржник також вказує
на покладення в основу рішення про стягнення збитків актів
автотоварознавчого дослідження № 96 та № 97 від 15.03.2001,
довідки позивача від 19.03.2001 та його балансової довідки,
якими розмір збитків та неможливість відновлення тягача та
напівпричепа, пошкодженого внаслідок ДТП встановлено позивачем
по суті в односторонньому порядку, а тому такі докази не несуть
заздалегідь доказової сили. Перший відповідач вважає, що позовні
вимоги спростовуються матеріалами автотехнічного дослідження №
22а від 08.02.2002, згідно якого вчинений водієм Сухаром В.В.
маневр об’їзду вибоїни зліва був технічно небезпечний.
Колегія суддів, перевіривши фактичні обставини справи на предмет
повноти їх встановлення і правильності юридичної оцінки судом та
заслухавши пояснення присутніх у засіданні представників сторін,
дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому
задоволенню, а оскаржуване рішення - скасуванню з ухваленням
нового рішення про передачу справи на новий розгляд до суду
першої інстанції з наступних підстав. Спірні правовідносини
відшкодування позадоговірної шкоди виникли внаслідок настання
дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 13.06.2000 на 705
кілометрі автотраси Київ-Чоп та полягала в падінні та
перекиданні автомобіля-паливозаправника марки “Даймлер-Бенц”,
реєстраційний номер 502-30 РТ, власником якого є позивач. ДТП
сталося на ділянці дорожнього полотна, на якому виконувалися
дорожні ремонтні роботи працівниками ВАТ “Південьзахідшляхбуд”
на підставі генпідрядного контракту № 20 від 18.04.2000,
укладеного між відповідачами по справі.
Підставою покладання цивільно-правової відповідальності на
першого відповідача в оскаржуваному рішенні визначено
встановлення вини ВАТ “Південьзахідшляхбуд” у вигляді невжиття
запобіжних та попереджувальних заходів по організації і
забезпеченню безпеки руху автотранспорту на ділянці проведення
дорожніх ремонтних робіт. Однак, судова колегія вважає згадані
висновки суду першої інстанції передчасними, оскільки всупереч
вимогам ст. 43, п. 1 ч. 1 ст. 84 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
судом
не надано належної та всебічної правової оцінки наявним у справі
доказам у їх сукупності. При цьому судом не відхилено
представлені відповідачем в обгрунтування своїх заперечень лист
УДАІ УМВС України в Закарпатській області від 11.04.2001 № 8/729
(а.с. 27) та схема організації руху транспорту в місці виконання
дорожніх робіт, погоджена 04.04.2000 начальником відділення
дорожнього нагляду УДАІ УМВС України в Закарпатській області
(а.с. 23-26), довідка автотехнічного дослідження від 08.02.2002
№ 22а науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при
УМВС України у Вінницькій області (а.с. 48-51). Натомість
висновки суду першої інстанції про доведеність позовних вимог
грунтуються по суті лише на довідках ТОВ “Мікадо-Трегол” від
08.02.2002, від 19.03.2001 (а.с. 125,126,129,130), актах
автотоварознавчого дослідження № 96 та № 97 від 15.03.2001
(а.с.127,128), складених на вимогу позивача.
Водночас всупереч вимогам ст.ст. 33,34,43 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
судом передчасно в якості належних доказів розміру
понесених позивачем збитків прийнято надані останнім зазначені
вище довідки та акти, доказове значення яких є досить спірним.
Водночас судом не враховано відсутність встановлення вини
працівників ВАТ “Південьзахідшляхбуд” у постанові від 05.02.2001
про закриття кримінальної справи № 7400800 (а.с. 29-31). Колегія
вважає також безпідставними посилання суду в оскаржуваному
рішенні на висновок судово-автотехнічної експертизи Львівського
НДІ судових експертиз № 2511 від 20.11.2000, який в матеріалах
справи взагалі відсутній як і ухвала господарського суду про
призначення судової експертизи в порядку ст. 41 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
.
Судом першої інстанції не досліджено також питання існування
безпосереднього причинно-наслідкового зв’язку між проведенням
працівниками першого відповідача ремонтних робіт та настанням
ДТП і понесенням позивачем збитків, проте, наявність такого
зв’язку є обов’язковою передумовою відшкодування шкоди.
Враховуючи вимоги ст. 111-12 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, касаційна
інстанція вбачає необхідність при новому розгляді справи надати
ретельну правову оцінку наданим позивачем та відповідачами
доказам в їх сукупності, а також витребувати додаткові докази
від окремої роти ДПС УДАІ УМВС України в Закарпатській області
(акт огляду місця ДТП тощо), працівниками якої здійснювалося
оформлення ДТП за участю бензовоза марки “Даймлер-Бенц 2035”,
д/н 502-30 РТ (а.с. 139, 142), з метою з’ясування дійсних причин
ДТП.
Водночас колегія суддів зазначає про істотне порушення
господарським судом Закарпатської області норм процесуального
права при розгляді даного спору, а саме правил територіальної
підсудності, яке полягає в помилковому залученні до участі у
справі іншого відповідача - Адміністрації автомобільних доріг у
Закарпатській області в якості солідарного боржника. Оформлене
ухвалою від 11.02.2002 (а.с. 143,144) залучення другого
відповідача здійснено судом без достатніх на те підстав,
оскільки при цьому судом не було надано правової оцінки умовам
генпідрядного контракту № 20 від 18.04.2000 9 (а.с. 38-40) та не
враховано, що згідно п. 19.9 контракту та ст.ст. 174,175 ЦК
України ( 435-15 ) (435-15)
збитки, заподіяні третій особі, в разі
наявності підстав має відшкодовувати підрядник (виконавець
робіт), тобто ВАТ “Південьзахідшляхбуд”. Адже, згідно з п. п.
14.1, 14.2 контракту замовник - другий відповідач вправі
проводити лише контроль за якістю виконання робіт і матеріалів.
Наведені вище обставини відповідно до імперативних вимог п. 3
ст. 111-9 та п. 6 ч. 2 ст. 111-10 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
є в
будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого
господарського суду та передачі справи на новий розгляд до
господарського суду Вінницької області як суду першої інстанції
за місцезнаходженням ВАТ “Південьзахідшляхбуд” (м. Вінниця).
Однак, з огляду на те, що згідно з п. 1 ст. 65 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
питання про виключення неналежного відповідача
вирішується судом першої інстанції в ході підготовки справи до
розгляду, колегія суддів на підставі ст. 111-12 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
вважає за необхідне доручити господарському суду
Закарпатської області вчинити зазначені процесуальні дії та
надіслати матеріали справи до господарського суду Вінницької
області за встановленою територіальною підсудністю у порядку,
передбаченому ч. 1 ст. 17 цього Кодексу.
Зазначеним обставинам, які безпосередньо стосуються предмета
даного господарського спору, судом першої інстанції всупереч
вимогам ст. 43 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
не надано належної
правової оцінки, а згідно імперативних вимог ст. 111-7 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна інстанція не має права
встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були
встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи
відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи
іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати
нові докази чи додатково перевіряти докази.
Зважаючи на наведене, касаційна інстанція на підставі ч. 2 ст.
111-5 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
дійшла висновку про неповне
встановлення обставин справи та обумовлену цим неможливість
надання належної юридичної оцінки всім обставинам справи, в
зв’язку з чим справа підлягає направленню на новий розгляд для
достовірного з’ясування інших обставин, які мають істотне
значення для правильного вирішення даного спору та їх подальшого
врахування в сукупності з встановленими фактичними обставинами.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 15,17,43,111-5,111-7,
п. 3 ст. 111-9, п. 6 ч. 2 ст. 111-10, ст.ст. 111-11, 111-12 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу ВАТ “Південьзахідшляхбуд” задовольнити
частково.
Рішення від 27.03.2002 господарського суду Закарпатської області
у справі № 5/1 скасувати з передачею справи на новий розгляд до
цього ж господарського суду.
Доручити господарському суду Закарпатської області виключити
Адміністрацію автомобільних доріг у Закарпатській області як
неналежного відповідача у справі № 5/1 та передати матеріали
даної справи за встановленою підсудністю до господарського суду
Вінницької області.
Головуючий В.Овечкін
Судді Є.Чернов
Й.Мілевський