ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12.02.2002 Справа N 4396-16/219
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Кочерової Н.О.
суддів : Рибака В.В.
Уліцького А.М.
за участю представника Шинкаренка Я.А., довіреність від
відповідача 11.02.2002
розглянув касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства
“Ворожбянське хлібоприймальне
підприємство”
на постанову від 12.11.2001 Харківського
апеляційного господарського суду
у справі № 4396-16/219
арбітражного суду Сумської області
за позовом Сумської обласної державної станції
захисту рослин
До відкритого акціонерного товариства
“Ворожбянське хлібоприймальне
підприємство”
Про стягнення 448860 грн.
Сумська обласна державна станція захисту рослин пред’явила в
арбітражний суд Сумської області позов до відкритого
акціонерного товариства “Ворожбянське хлібоприймальне
підприємство” про стягнення 448860 грн. заборгованості.
Зазначало, що відповідно до розпорядження голови Сумської
обласної державної адміністрації № 61 від 24.02.1997 року “Про
задоволення регіональних потреб у сільськогосподарській
продукції у 1997 році” на позивача було покладено обов’язок
організувати роботу по забезпеченню господарств матеріально-
технічними ресурсами по регіональним замовленням у 1997 році.
Згідно Порядку формування обсягів та закупівлі зерна, насіння
соняшника, худоби і птиці, молока за регіональним замовленням у
1997 році позивачу надано право постачальника засобів захисту
рослин, за які оплата повинна була проведена до 01.09.1997 року.
Відповідач отримав від товаровиробників продукцію, але позивачу
для проведення розрахунків не передав. Заборгованість складає
448860 грн.
Рішенням арбітражного суду Сумської області від 04.07.2001р. в
позові відмовлено.
Відмовляючи в позові арбітражний суд виходив з того, що
відповідач не є розпорядником зерна регіональних ресурсів, а є
зберігачем. Представництво ДАК “Хліб України” зобов’язалось в
строк до 01.03.1998 року розрахуватись за засоби захисту рослин,
про що свідчать підсумкові акти № 1,2, 3 від 04.07.1997 року.
Акт, яким відповідач приймає на себе заборгованість за
поставлені засоби рослин, не має за собою юридичної сили.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від
12.11.2001 рішення арбітражного суду Сумської області скасовано,
позов – задоволено.
Стягнуто з ВАТ “Ворожбянське хлібоприймальне підприємство” на
користь Сумської обласної державної станції захисту рослин
448860 боргу, 1700 грн. держмита.
Скасовуючи рішення і задовольняючи позов, апеляційний
господарський суд виходив з того, що відповідач був структурним
підрозділом ДАК “Хліб України” і одержував зерно в погашення
авансу. Факт прийняття на себе обов’язку по розрахунку з
позивачем підтверджується підсумковим актом, складеним в липні
1997 року відповідно до якого прийняв заборгованість перед
позивачем в сумі 665687 грн.
Права та обов’язки сторін виникли відповідно до ст. 4 Цивільного
кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
.
В касаційній скарзі відкрите акціонерне товариство “Ворожбянське
хлібоприймальне підприємство” просить постанову апеляційного
суду скасувати і залишити без змін рішення арбітражного суду,
посилаючись на те, що вона прийнята з порушенням та неправильним
застосуванням норм матеріального права.
Заслухавши доповідь судді Кочерової Н.О., пояснення представника
відповідача, Вищий господарський суд України у складі колегії
суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому
задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна інстанція на підставі встановлених
фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи
апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Проте, як господарським судом Сумської області так і Харківським
апеляційним господарським судом не встановлено обставини справи,
на підставі чого і які були цивільно-правові відносини між
Сумською обласною державною станцією захисту рослин та відкритим
акціонерним товариством “Ворожбянське хлібоприймальне
підприємство”.
З метою формування регіональних ресурсів сільськогосподарської
продукції у 1997 році Сумською обласною державною адміністрацією
було прийнято розпорядження № 61 від 24.02.1997 року “Про
задоволення регіональних потреб у сільськогосподарській
продукції в 1997 році”.
Додатком № 5 до розпорядження є Порядок формування обсягів та
закупівлі зерна, насіння соняшника, худоби і птиці, молока за
регіональним замовленням у 1997 році.
Заготівельником і відповідальним за формування ресурсів зерна за
регіональним замовленням виступало обласне представництво
державної акціонерної компанії “Хліб України”.
Постачальником сільгосптоваровиробникам засобів захисту рослин
виступала обласна державна станція рослин.
З метою забезпечення своєчасних розрахунків з постачальником
Сумському представництву ДАК “Хліб України “ надано було право
вільної реалізації відповідної кількості зерна, що забезпечило
розрахунки з Сумською обласною державною станцією рослин до
01.09.1997 року.
Позивач у 1997 році поставив господарствам – сільгоспвиробникам
Білопольського району Сумської області засоби захисту рослин на
суму 665687 грн. .
Ворожбянське хлібоприймальне підприємство на час прийняття
розпорядження Сумською обласною державною адміністрацією було
структурним підрозділом Сумського виробничого об’єднання
елеваторної і зернопереробної промисловості, правонаступником
якого є Сумське представництво Державної акціонерної компанії
“Хліб України”.
Згідно Положенню про Ворожбянське хлібоприймальне підприємство,
Статуту Ворожбянського державного хлібоприймального
підприємства, Статуту відкритого акціонерного товариства
“Ворожбянське хлібоприймальне підприємство” відповідач є
зберігачем зерна регіональних ресурсів.
Зерно, яке прийняте відповідачем відвантажувалось Сумським
представництвом ДАК “Хліб України” згідно його нарядів.
Поклавши на відкрите акціонерне товариство “Ворожбянське
хлібоприймальне підприємство” обов’язок розрахуватись з Сумською
обласною державною станцією захисту рослин, апеляційний суд не
навів підстав обгрунтування такого рішення.
Підсумковий акт від.07.1997 року, складений позивачем і
відповідачем не може розцінюватись в якості переводу боргу,
оскільки відповідно до ст. 201 Цивільного кодексу України
( 435-15 ) (435-15)
перевід боргу на іншу особу має бути здійснений саме
боржником.
Враховуючи викладене, рішення арбітражного суду та постанова
апеляційного суду підлягають скасуванню.
При новому розгляді справи господарському суду слід врахувати
викладене і вирішити спір у відповідності з вимогами закону.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-10, 111-11
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий
господарський суд України у складі колегії суддів
П О С Т А Н О В И В :
Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства
“Ворожбянське хлібоприймальне підприємство” задовольнити
частково.
Рішення арбітражного суду Сумської області від 04.07.2001 та
постанову від 12.11.2001 Харківського апеляційного
господарського суду у справі № 4396-16/219 скасувати, справу
направити на новий розгляд до господарського суду Сумської
області.
Головуючий, суддя Н.Кочерова
С у д д і В.Рибак
А.Уліцький