Підготовлено за матеріалами судових справ.
(с) ЗАТ "Інформтехнологія".
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10.12.2002 р.
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді,
суддів,
за участю представників сторін :
від позивача присутній,
від відповідача присутній,
розглянув у відкритому
судовому засіданні
касаційну скаргу ФДМ України
на постанову від 26.07.2002 Київського апеляційного
господарського суду
у справі 3
за позовом Холдингової компанії "АК"
до Фонду державного майна України
про визнання недійсним рішення робочої
групи ФДМ України № 122 від 25.09.2001
та зобов'язання вчинити юридично значимі
дії
Рішенням від 06.06.2002 господарського суду м. Києва позов
задоволено - на підставі ст.ст. 4, 5, 8, 19, ч.4 ст. 27 Закону
України "Про приватизацію державного майна" ( 2163-12 ) (2163-12)
, п. 62
Державної програми приватизації на 2000-2002 р.р. ( 1723-14 ) (1723-14)
(
затверджена Законом України від 18.05.2000 № 1723-Ш ) та п.п.
5.3.4, 6.9, 7.5 Положення про порядок проведення конкурсів з
продажу пакетів акцій ВАТ , створених у процесі приватизації та
корпоратизації ( z0665-00 ) (z0665-00)
( затверджено спільним наказом ФДМ
України, Антимонопольного комітету України та Державної комісії з
цінних паперів та фондового ринку від 13.09.2000 № 1908/11/271)
визнано недійсним рішення робочої групи ФДМ України від 25.09.2001
№ 122 про відмову Холдинговій компанії "АК" в реєстрації як
учасника конкурсу з продажу пакета акцій ХК "Л" та зобов'язано
відповідача вчинити такі юридично значимі дії : визнати ХК "АК"
учасником конкурсу з продажу пакета акцій ХК "Л" розміром 76 %
статутного фонду компанії; визнати позивача переможцем цього
конкурсу та затвердити відповідне рішення; укласти з позивачем
договір купівлі-продажу пакета акцій ВАТ ХК "Л" розміром 76 %
статутного фонду.
Постановою від 26.07.2002 Київського апеляційного господарського
суду рішення залишено без змін з тих же підстав.
Фонд державного майна України у поданій скарзі просить рішення та
постанову скасувати, прийняти нове рішення про відмову в
задоволенні позовних вимог, оскільки вважає, що згідно з п.п.1, 4
ст. 5 Закону України "Про Національну депозитарну систему та
особливості електронного обігу цінних паперів в Україні"
( 710/97-ВР ) (710/97-ВР)
, ч.2 ст. 1 Закону України "Про цінні папери та
фондову біржу" ( 1201-12 ) (1201-12)
та п.8.1 Положення про порядок
проведення конкурсів з продажу пакетів акцій ВАТ, створених у
процесі приватизації та корпоратизації ( z0665-00 ) (z0665-00)
, затвердженого
наказом ФДМ України, Антимонопольного комітету України та
Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від
13.09.2000 № 1908/11/271 право власності на
пакет акцій ВАТ переходить до переможця конкурсу з моменту
нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу та передачі (
поставки ) цінних паперів - у випадку продажу пакета акцій,
випущених в документарній формі, тобто шляхом повного індосаменту,
і підтвердженням права власності на цінні папери є сертифікат, а
станом на 25.09.2001 не відбулося передачі шляхом повного
індосаменту пакету акцій ХК "АК" у розмірі 36,37 % статутного
фонду у власність ТОВ "ММ".
Окрім того, скаржник вказує на те, що позивачем всупереч вимогам
п.5.3.4 Положення ( z0665-00 ) (z0665-00)
наявні у справі наказ ФДМ України
від 02.09.96 № 1032 "Про передачу пакетів акцій до статутного
фонду ХК "АК" та акт приймання-передачі пакетів акцій до
статутного фонду позивача не були надані відповідачу в пакеті
підтверджуючих документів, які б підтверджували відповідність
компанії кваліфікаційним вимогам до промислового інвестора.
Колегія суддів, перевіривши наявні матеріали
справи на предмет правильності їх юридичної оцінки судом першої та
апеляційної інстанцій та заслухавши пояснення присутніх у
засіданні представників сторін, дійшла висновку, що оскаржувані
рішення та постанова підлягають залишенню без змін, а касаційна
скарга відповідача - відхиленню з наступних підстав.
На спірні правовідносини, які склалися навколо обставин
приватизації об'єкта групи "Г", а саме, продажу за конкурсом
пакета акцій ВАТ "Л" розміром 76% статутного фонду одному покупцю
- позивачу, поширюється дія ст.ст. 4,5,19, 27 Закону України "Про
приватизацію державного майна" ( 2163-12 ) (2163-12)
, п.62 Державної
програми приватизації на 2000-2002 р.р. ( 1723-14 ) (1723-14)
( затверджена
Законом України від 18.05.2000 № 1723-Ш), чим спростовуються
помилкові посилання скаржника в обґрунтування своїх заперечень на
ч.3 ст. 8 Закону України "Про приватизацію державного майна"
( 2163-12 ) (2163-12)
, ст. 5 Закону України "Про Національну депозитарну
систему та особливості електронного обігу цінних паперів в
Україні" ( 710/97-ВР ) (710/97-ВР)
та ч.2 ст.1 Закону України "Про цінні
папери та фондову біржу" ( 1201-12 ) (1201-12)
, які врегульовують відносини
цивільного обігу цінних паперів, а тому не стосуються предмету
даного господарського спору.
Враховуючи вимоги ч.4 ст. 27 Закону України "Про приватизацію
державного майна" ( 2163-12 ) (2163-12)
щодо переходу до покупця права
власності на приватизований об'єкт з моменту нотаріального
посвідчення договору купівлі-продажу та на підставі ретельної
правової оцінки наявних у справі договору купівлі-продажу від
03.08.2001 пакета акцій ХК "АК" розміром 36,37 % статутного фонду,
наказу ФДМ України від 02.09.96 № 1032 "Про передачу пакетів акцій
до статутного фонду ХК "АК" та акта прийняття-передачі від
02.09.96 пакетів акцій ВАТ "ПЗ", ВАТ "ТКЗ", ВАТ "ХЗ" судом першої
та апеляційної інстанцій з достовірністю встановлено відповідність
позивача як промислового інвестора кваліфікаційним вимогам та
відсутність підстав для відмови позивачу взяти участь в конкурсі,
визначених п.1ч.3 ст. 8 Закону України "Про приватизацію
держмайна" ( 2163-12 ) (2163-12)
та обумовлену цим неправомірність рішення -
протоколу робочої групи ФДМУ України від 25.09.2001 № 122,
оскільки на час подання позивачем заявки на участь в конкурсі
пакет акцій розміром 36,37 % статутного фонду ХК "АК" вибув з
державної власності у зв'язку з його відчуженням за договором
купівлі-продажу від 03.08.2001, який не оспорено та не визнано
недійсним у встановленому порядку.
Судом також зафіксовано відсутність надання відповідачем інших
доказів, які б свідчили про наявність у майні позивача на момент
прийняття оспорюваного рішення від 25.09.2001 частки державної
власності, що перевищує 25 % статутного фонду. Водночас колегія
вважає помилковими посилання відповідача на ст. 5 Закону України
"Про національну депозитарну систему та особливості електронного
обігу цінних паперів в Україні ( 710/97-ВР ) (710/97-ВР)
та ст. 1 Закону
України "Про цінні папери та фондову біржу" ( 1201-12 ) (1201-12)
, оскільки
згідно з п. 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду
України від 01.07.98 у справі № 9-рп угоди приватизації як окрема
юридична категорія угод є особливими договорами купівлі-продажу
державного майна, на які поширюються також відповідні норми
цивільного законодавства про угоди, якщо інше не випливає із
законодавства про приватизацію .
Касаційна інстанція враховує дію зазначеного застереження,
оформленого ч.4 ст. 27 Закону України "Про приватизацію державного
майна" ( 2163-12 ) (2163-12)
та безпідставність доводів відповідача щодо
переходу права власності на пакет акцій, раніше належних державі
на праві власності , лише шляхом вчинення повного індосаменту та
підтвердженням цієї передачі лише сертифікатом, а не нотаріально
посвідченим договором купівлі-продажу державного майна.
Водночас судова колегія на підставі ч.2 ст. 4 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
відхиляє посилання скаржника на п. 8.1. Положення
( z0665-00 ) (z0665-00)
в частині переходу права власності на пакет акцій ВАТ
з моменту передачі цінних паперів, який не відповідає
вимогам ч.4 ст. 27 Закону України "Про приватизацію державного
майна" ( 2163-12 ) (2163-12)
та є довільним тлумаченням зазначеної норми
закону, а тому не підлягає застосуванню судом при вирішенні даного
спору.
При прийнятті оскаржуваних рішення та постанови судом правомірно
застосовано положення ( z0665-00 ) (z0665-00)
п.62 Державної програми
приватизації на 2000-2002р.р. ( 1723-14 ) (1723-14)
( затверджена Законом
України від 18.05.2000 № 1723 -Ш), згідно якого у разі, якщо на
конкурс з продажу пакета акцій надійшла заява лише від одного
покупця, такий пакет акцій може бути проданий безпосередньо цьому
покупцеві за умови забезпечення ним реалізації визначених
продавцем умов. Адже, з матеріалів справи вбачається надходження
на конкурс з продажу пакета акцій ВАТ "Л" розміром 76 % статутного
фонду заяви лише від одного покупця - ХК "АК", що не заперечується
продавцем (відповідачем). За таких обставин, суд першої інстанції
цілком обґрунтовано дійшов висновку про достатність правових
підстав для укладання між сторонами договору купівлі-продажу
зазначеного вище пакета акцій за ціною та на умовах, викладених в
інформаційному повідомленні, опублікованому в газеті "В" від
15.08.2001 № 31 (168).
Не заслуговують на увагу також посилання відповідача в
обґрунтування своїх заперечень на порушення позивачем п.5.3.4
Положення ( z0665-00 ) (z0665-00)
шляхом відсутності початкового надання в
пакеті підтверджуючих документів наявних у справі наказу ФДМ
України від 02.09.96 № 1032 та акта прийняття-передачі пакетів
акцій до статутного фонду ХК "АК" від 02.09.96, які містять
відомості стосовно відповідності позивача кваліфікаційним вимогам
до промислового інвестора, оскільки згідно імперативних вимог ст.
111-7 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна інстанція не має права
встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були
встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи
відхилені ним, збирати нові докази чи додатково перевіряти наявні
у справі докази.
Натомість такі заперечення скаржника по суті є посиланнями на
недоведеність обставин подання позивачем на конкурс повного пакета
підтверджуючих документів, однак згідно з ч.2 ст. 111 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
у касаційній скарзі не допускаються посилання на
недоведеність обставин справи.
Зважаючи на наведене, колегія дійшла висновку про правомірність
застосування судом до спірних правовідносин норм законодавства про
приватизацію та відсутність будь-яких підстав вважати, що судом
помилково застосоване матеріальне чи процесуальне право в розрізі
даного спору.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 4, 111-5, 111-7 - 111-9,
111-11 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
ПОСТАНОВИВ:
Постанову від 26.07.2002 Київського апеляційного господарського
суду у справі № 3 залишити без змін, а касаційну скаргу Фонду
державного майна України - без задоволення.
Головуючий суддя
Судді