ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10.12.2002 Справа N 1/3/407
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Кочерової Н.О.
суддів: Рибака В.В.
Уліцького А.М.
за участю представника Радова С.О. за доруч. № 15369/10/10 від
відповідача 16.10.02
розглянув касаційну Державної податкової інспекції у
скаргу Шевченківському районі м. Запоріжжя
на постанову від 04.09.2002
Дніпропетровського апеляційного
господарського суду
у справі № 1/3/407
господарського суду Запорізької області
за позовом відкритого акціонерного товариства
“Запорізький завод стінових
матеріалів”, м. Запоріжжя
до Державної податкової інспекції у
Шевченківському районі м. Запоріжжя
Про визнання рішення недійсним
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Запорізької області від 29.04.2002
позов задоволено.
Визнано недійсним рішення Державної податкової інспекції у
Шевченківському районі м. Запоріжжя № 758-26-2-05479941 від
07.12.2001 яким відкритому акціонерному товариству “Запорізький
завод стінових матеріалів” донараховано податок на додану
вартість в сумі 316 302, 0 грн. та застосовані фінансові санкції
в сумі 79 075, 50 грн.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду
від 04.09.2002 ( судді: Євстигнєєв О.С. - головуючий, Тищик
І.В., Чимбар Л.О.) рішення залишено без змін.
Задовольняючи позов і залишаючи рішення без змін судові
інстанції виходили з того, що операція з передачі ВАТ
“Запорізький завод стінових матеріалів” основних фондів в сумі 1
581 510,0 грн. в статутний фонд дочірнього підприємства
“Запорізький завод композитних матеріалів” не є об’єктом
оподаткування на підставі пп. 3.2.8 п. 3.2 ст. 3 Закону України
“Про податок на додану вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
. Крім того,
передача основних фондів у власність ДП “Запорізький завод
композитних матеріалів” є інвестиційною діяльністю позивача.
В касаційній скарзі Державна податкова інспекція у
Шевченківському районі м. Запоріжжя просить рішення
господарського суду та постанову апеляційного господарського
суду скасувати, прийняти нове рішення, яким в позові відмовити,
посилаючись на те, що судом порушені вимоги пп. 3.2.8 п. 3.2 ст.
3 Закону України “Про податок на додану вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
,
п. 1.8 ст. 1 Закону України “Про оподаткування прибутку
підприємств” ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
, ст. 10 Закону України “Про
інвестиційну діяльність” ( 1560-12 ) (1560-12)
, Указ Президента України
“Про заходи щодо підвищення відповідальності за розрахунки з
бюджетами та державними цільовими фондами” ( 167/98 ) (167/98)
, бо майно
і майнові права позивача з 23.07.1998 року знаходяться у
податковій заставі і без згоди ДПІ ВАТ “Запорізький завод
стінових матеріалів” не мав права відчужувати основні фонди ДП
“Запорізький завод композитних матеріалів”.
Заслухавши доповідь судді Кочерової Н.О., пояснення представника
відповідача, перевіривши повноту встановлених судом обставин
справи та їх юридичну оцінку, Вищий господарський суд України
вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню
виходячи з наступного.
Відповідно до пп. 3.2.8 п. 3.2 ст. 3 Закону України “Про податок
на додану вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
не є об’єктом оподаткування
операції з передачі основних фондів як внеску статутного фонду
юридичної особи для формування її цілісного майнового комплексу
в обмін на емітовані нею корпоративні права.
Згідно п. 1.8 п. 1 Закону України “Про оподаткування прибутку
підприємств” ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
– корпоративні права, це право
власності на статутний фонд (капітал) юридичної особи або його
частку (пай), включаючи права на управління, отримання
відповідної частки прибутку такої юридичної особи, а також
активів у разі її ліквідації відповідно до чинного
законодавства, незалежно від того, чи створена така юридична
особа у формі господарського товариства, підприємства,
заснованого на власності однієї юридичної або фізичної особи,
або в інших організаційно-правових формах.
Як встановлено судом і вбачається з матеріалів справи ДП
“Запорізький завод композитних матеріалів” створений ВАТ
“Запорізький завод стінових матеріалів” за рахунок останнього
шляхом передачі до статутного фонду основних фондів в сумі 1 581
510,0 грн.
Відповідно до ст. 43 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
основою оцінки
господарським судом доказів є всебічний, повний і об’єктивний
розгляд у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.
Обставини, які підлягають встановленню по справі, визначаються
предметом спору, який в свою чергу залежить від юридичної
природи правовідносин, що виникли між сторонами.
Задовольняючи позов, суд належним чином не встановив і не навів
у судовому рішенні яких корпоративних прав набув позивач при
передачі ДП “Запорізький завод композитних матеріалів” що може
бути підставою для звільнення даної операції від оподаткування
ПДВ.
З матеріалів справи та касаційної скарги вбачається, що майно і
майнові права позивача знаходяться у податковій заставі з
23.07.1998 року, що на думку відповідача позбавляє ВАТ
“Запорізький завод стінових матеріалів” права на відчуження
майна без згоди ДПІ.
Судовими інстанціями цим доводам відповідача ніякої оцінки не
дано, хоча дана обставина має суттєве значення для правильного
вирішення спору.
Враховуючи, що при розгляді справи судом неповно з’ясовані
обставини, які мають значення для правильного вирішення спору,
постановлені судові рішення підлягають скасуванню, а справа
направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.
При новому розгляді справи суду необхідно врахувати викладене і
вирішити спір у відповідності з обставинами справи і вимогами
закону.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 - 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ
СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В И В :
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у
Шевченківському районі м. Запоріжжя задовольнити частково.
Постанову від 04.09.2002 Дніпропетровського апеляційного
господарського суду та рішення від 24.04.2002 господарського
суду Запорізької області у справі № 1/3/407 скасувати, справу
направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Головуючий Н.Кочерова
Судді : В.Рибак
А.Уліцький